Ухвала суду № 29682536, 24.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р.

справа № 2а-0870/3811/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Малиш Н.І. Туркіної Л.П.

за участю секретаря: Піддубної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2011р. у справі № 2а-0870/3811/11

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс»

до

про

Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту – відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000662305/5935 від 14.04.2011 р. державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя. (а.с.3-8)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/3811/11 (а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що посилання відповідача на недоведеність факту транспортування товару від TOB «Агроімпорт ЛТД» не відповідає дійсності, оскільки транспортування товару підтверджується залізничними накладними, залізничною накладною на групу вагонів №48112031. Позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит грудня 2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2011 р. у справі №2а-0870/3811/11 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 0000662305/5935, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 14.04.2011 № 0000662305/5935. (суддя Нечипуренко О.М.) (а.с.151-161)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Закупівля аміачної селітри та карбаміду від постачальника - ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» підтверджена договорами постачання, прибутковими накладними. Товар оплачений на умовах передоплати та постачальником надані податкові накладні. Самі по собі недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені контролюючим органом в результаті перевірки позивача, не роблять вказані накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що при прийнятті постанови, Запорізьким окружним адміністративним судом невірно застосовані норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2011р. у справі №2а-0870/3811/11 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову TOB «Агрохімсервіс» до ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Запоріжжя. (а.с.164-165)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що надані позивачем рахунки-фактури не можна розглядати як первинні документі, оскільки вони не підтверджують факт здійснення господарської операції, а свідчать лише про намір здійснити певну господарську операцію. Крім того, наданні Позивачем документи (платіжні вимоги №86631, 86653 від 27.12.2010р., №86721 від 28.12.2010р. та № 86853 від 31.12.2010р.; рахунки-фактури №26093 від 11.12.2010р. та №10674 від 08.01.2011р.) свідчать про те, що вантажоотримувачами є інші підприємства, а саме TOB «КП Запоріжелектромашторг» та ВАТ «Гуляйпольський міжрайснаб», а не Позивач. Відсутність документів, які б підтверджували транспортування товару свідчить про відсутність факту перевезення товару, що у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив, про причини його неявки в судове засідання не сповістив, з заявою про розгляд справи з його обов»язковою участю – не звертався.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Представник позивача, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, які були надані в підготовчій частині судового розгляду, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за її необґрунтованістю та безпідставністю, а рішення суду, як вмотивоване та законне – залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Агрохімсервіс» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010р. За результатами перевірки складено Акт №113/23-509/31522332 від 29.03.2011р.

Згідно тексту наданої суду ксерокопії зазначеного Акту вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення 1.7 ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), тобто підприємством TOB «Агрохімсервіс» неправомірно завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на 476092 грн.

На підставі акту №113/23-509/31522332 від 29.03.2011р. Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000662305/5935 від 14.04.2011р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі - 476092,00 грн. з податку на додану вартість та 119023,00 грн. - штрафних санкцій.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Законом України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції встановлено, що закупівля аміачної селітри та карбаміду від постачальника ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» здійснювалась на підставі договорів поставки та підтверджується прибутковими накладними з ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД». Товар оплачений на умовах передоплати та постачальником надані податкові накладні. Зазначені документи, оформлені належним чином і були надані до перевірки. Будь-яких зауважень щодо них у контролюючого органу не було та в акті перевірки не зазначено.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Агрохімсервіс» та TOB «ТД Агроімпорт ЛТД» укладений річний договір постачання №01/510-09 від 05.01.2010р. Згідно умов п. 4.1. цього договору, постачання товару здійснюється партіями на умовах FCA на станціях заводів-виробників мінеральних добрив або СРТ до станцій призначень. На окремі партії товару укладаються додатки (додаткові угоди) до договору. Аміачна селітра та карбамід за податковими накладними №2989 від 24.11.10, №3072 від 08.12.10, №3081 від 09.12.10, поставлялися за додатковими угодами до договору постачання №20-11 від 23.11.2010 та №22-12 від 07.12.2010р. Базис поставки за цими додатковими угодами - FCA станція заводів-виробників, тобто товар завантажується безпосередньо на заводах-виробниках та прямує покупцю залізницею.

Весь товар оплачувався постачальнику на умовах 100% попередньої оплати. За датою оплати (правило першої події) постачальник виписав податкові накладні №2989 від 24.11.10, №3072 від 08.12.10, №3081 від 09.12.10, оформлені відповідно до чинного законодавства. Перехід права власності на товар підтверджений товарними (прибутковими) накладними від TOB «ТД Агроімпорт ЛТД», оформленими відповідно до чинного законодавства, які і є первинними документами, що підтверджують придбання (перехід права власності) товару від постачальника.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, нецідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до ст. 6 «Статуту залізниць України», затвердженого Постановою КМУ №457 від 06.04.1998р., залізнична накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Вантажовідправник - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Залізнична накладна - є письмовою формою договору перевезення між вантажовідправником та залізницею, причому вантажовідправник не завжди і не обов'язково є власником або постачальником товару.

Колегія суддів вважає, що товарно-транспортні (залізничні) накладні не підтверджують і не повинні підтверджувати придбання товару, вони є єдиною формою договору перевезення та підтверджують лише факт перевезення та суму тарифу (фрахту) за перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що у залізничних накладних, вантажовідправниками зазначені заводи-виробники: Черкаське ВАТ «Азот» та ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», що повністю відповідає базису поставки FCA в договорах поставки між TOB «Агрохімсервіс» та TOB «ТД Агроімпорт ЛТД».

Вирішуючи питання по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів зважує на те, що практика, коли вантажовідправник та вантажоодержувач не є постачальником та покупцем товару, відповідно, є звичайною при здійсненні перевезень.

Згідно пп. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: А) порядковий номер податкової накладної; Б) дату виписування податкової накладної; В) повну або скорочену назву, зазначеному у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; Г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); Д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; Е) опис (номенклатура) товару (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); Є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах; Ж) ціну поставки без врахування податку; 3) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; И) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що самі по собі недоліки в заповненні податкових накладних, не роблять вказані податкові накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги й ту обставину, що Закон України «Про податок на додану вартість» жодним чином не ставить виникнення права на податковий кредит від придбання товарів, в залежність від оформлення транспортних документів на перевезення такого товару.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що видані позивачу належно оформлені податкові накладні контрагентом, який був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких відповідачем не спростовано, не давали контролюючому органу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 23 червня 2011р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011р. у справі №2а-0870\3811\11 – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу – з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 14 грудня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Л.П. Туркіна