Ухвала суду № 29682413, 31.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Літвін О.Т.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"31" січня 2013 р. Справа № 0670/6996/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін: представник відповідача Кравцов М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А 1494 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" грудня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Військова частина А 1494 про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся з позовом до Військової частини А 1494 про стягнення 5199,01 грн. грошової компенсації за речове майно.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2012р., адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Військової частини А 1494 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за не отримане речове майно в розмірі 5199,01 грн.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Представник відповідача доводи апеляційної скарги в судовому засіданні підтримав.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 проходив військову службу в військовій прокуратурі Житомирського гарнізону та перебував на грошовому і матеріальному забезпеченні у відповідача.

Наказом Міністра оборони України від 26.07.2012 року №601 позивача звільнено з військової служби за пунктом "г" частини 6 статті 26 (у зв'язку із скороченням штату) Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (а.с. 7).

Наказом військового прокурора Житомирського гарнізону №131 від 14.08.2012 року позивача було виключено зі списків військової прокуратури Житомирського гарнізону (а.с.8).

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону № 1459-III дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Отже, за змістом статті 9 Закону № 2011-XII (у редакції зі змінами, внесеними Законом № 1459-III, що набрав чинності 11 березня 2000 року) військовослужбовці мали право одержати грошову компенсацію лише за речове майно, неодержане до березня 2000 року.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у зв'язку з прийняттям Закону № 1459-III, який набрав чинності 11 березня 2000 року, було зупинено дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII щодо права осіб звільнених з військової служби на одержання грошової компенсації за не отримане речове майно.

Таким чином, у осіб звільнених з військової служби з 11 березня 2000 року відсутнє право на отримання грошової компенсації за не отримане речове майно.

Правова позиція з названого питання викладена в Постанові Верховного суду України від 04.12.2012року (справа №21-345а/12).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року N 328-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був доповнений статтею 9-1 "Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців", а стаття 9 була викладена в новій редакції.

При цьому, пунктом 2 статті 9-1 Закону було передбачене право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Проте фактично ця норма в 2007 році не діяла, оскільки була зупинена на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. №489-V.

Законом України від 28.12.2007 року №107-VI пункт 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було виключено, проте зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008).

Відтак, з 22.05.2008року відновлено дію пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який передбачає право військовослужбовців на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Таким чином, дія норми, що передбачала можливість виплати військовослужбовцям грошової компенсації за не отримане речове майно, була відновлена з моменту прийняття Рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року, а тому позивач вправі претендувати на отримання грошової компенсації за не отримане речове майно, заборгованість за яким виникла до 11.03.2000 року та з 22.05.2008 року.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що у відповідача відсутнє необхідне для видачі речове майно. Названі обставини відповідачем в суді апеляційної інстанції не заперечувались.

Відповідно до довідки - розрахунку від 31.08.2012 року, виданої військовою частиною А1494, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу, становить 5199,01 грн. (а.с.9). Проте, названа довідка є узагальненою, не виокремлює вартості не отриманого речового майна, право на отримання компенсації за яким виникло до 11.03.2000 року та після 22.05.2008року.

За таких обставин, прийнявши рішення про стягнення з позивача грошової компенсації, суд першої інстанції не встановив розміру нарахованої грошової компенсації за майно, що підлягало видачі станом на 21 травня 2008 року та починаючи з 22 травня 2008 року до дати виключення зі списків особового складу та зняття з речового забезпечення. Оскільки суд не наділений компетенцією виконувати функцію органу, що уповноважений нараховувати компенсацію, то спосіб захисту порушеного права слід змінити, а зокрема зобов'язати відповідача нарахувати грошову компенсацію та забезпечити її виплату починаючи з 22 травня 2008 року до дати виключення зі списків особового складу та зняття з речового забезпечення.

Отже, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення грошової компенсації за неотримане позивачем речове майно в період до 21 травня 2008 року, а в решті - підлягає залишенню без змін.

Ухвалою від 21.12.2012 року відповідачу - військовій частині А 1494 відстрочено сплату судового збору до 24.01.2013 року, проте документ про сплату судового збору не надано відповідачем в судове засідання.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 1494 задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" грудня 2012 р. скасувати частково.

Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Зобов'язати військову частину А1494 нарахувати та виплатити ОСОБА_5 грошову компенсацію за неотримае речове майно за період, починаючи з 22 травня 2008 року до дати виключення зі списків особового складу та зняття з речового забезпечення.

У решті - постанову залишити без змін

Стягнути з відповідача- Військової частини А 1494 судовий збір в розмірі 53,65 грн. в дохід Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "31" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_5 АДРЕСА_1,10005

3- відповідачу Військова частина А 1494 вул.В.Бердичівська, 17 А,м.Житомир,10000