Ухвала суду № 29678603, 19.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"19" лютого 2013 р. Справа № 2а/1770/3448/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Охрімчук І.Г.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2012 р. у справі за позовом Приватної фірми "Азурит" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року позивач звернулася з позовом до ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС , в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2012 року №0004082342 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 52375,00 грн. та від 06 вересня 2012 року № 0004072342 щодо збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 65468,75 грн., прийнятих на підставі акта перевірки від 23.08.2012р. № 409/22-200/23305044.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Технотрейд-Плюс" підтверджується документально. Висновки відповідача про порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит, проте податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод. Крім того, позивач вважає безпідставними висновки відповідача про порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, оскільки послуги, які одержані від вказаного вище контрагента, оформлені належним чином підтверджуючими первинними документами та використані в господарській діяльності підприємства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 06.09.2012 року № 0004082342 та від 06.09.2012 року № 0004072342.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що ПФ "Азурит" належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування податкового кредиту та валових витрат у відповідних періодах по взаємовідносинах з ТОВ "Технотрейд-Плюс". Відповідачем не доведено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виключає донарахування ПФ "Азурит" грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Встановлено, що у період з 14.08.2012р. по 20.08.2012р. посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Рівному проведено позапланову виїзну перевірку ПФ "Азурит" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Технотрейд-Плюс" за період з 01.08.2009р. по 30.06.2010р. За результатами перевірки складено акт від 23.08.2012р. № 409/22-200/23305044.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2012 року № 0004082342, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 52375,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 41900,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 10475,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2012 року № 0004072342, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на суму 65468,75 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 52375,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 13093,75 грн.

Згідно з приписами пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлено, що між ПФ "Азурит" (Замовник) та ТОВ "Технотрейд-Плюс" (Підрядник) укладено договір підряду № 16/Б від 01.09.2009 року на виконання будівельних робіт на будівельному об'єкті "Виробнича база ТОВ "Фіто Віта" в м. Бориспіль Київської області".

Виконання умов зазначеного договору та здійснення розрахунків між контрагентами підтверджується актом виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт, податковою накладною № 2222 від 23.09.2009р. банківською випискою від 23.09.2009 року на суму 251400,00 грн. досліджених судом першої інстанції.

Роботи по зворотній засипці котловану піском з ущільненням на будівельному об'єкті "Виробнича база ТОВ "Фіто Віта" в м. Бориспіль Київської області" виконувались для Представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х.", з яким у ПФ "Азурит" укладено договір підряду. Позивачем підтверджено приймання вказаних робіт Представництвом "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000066 від 30 вересня 2009р. та довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2009 року.

Статтею 9 зазначеного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Дослідженні судом першої інстанції первині документи по взаємовідносинах між позивачем та контрагентом ТОВ "Технотрейд-Плюс" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону.

Крім того слід зазначити, що податковим органом не враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Відповідно до акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 29.11.2010 року № 743/23-01/33192163 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Технотрейд-Плюс" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2010 року зазначено, що в перевіреному періоді ТОВ "Технотрейд-Плюс" було зареєстроване платником ПДВ, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ.

Відомості про недостатність трудових ресурсів чи відсутність основних фондів у ТОВ "Технотрейд-Плюс" за даними податкової звітності не можуть слугувати безспірним доказом неможливості здійснення господарської діяльності, оскільки підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати у господарській діяльності орендовані основні засоби та укладати цивільно-правові договори на виконання певних видів робіт.

Покликання сторони відповідача на порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків невстановленими особами шляхом придбання ТОВ "Технотрейд-Плюс" не впливає на бухгалтерський та податковий облік позивача, а відтак не має доказового значення у даній справі.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, а також не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПФ "Азурит" належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування податкового кредиту та валових витрат у відповідних періодах по взаємовідносинах з ТОВ "Технотрейд-Плюс". Відповідачем не доведено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виключає донарахування ПФ "Азурит" грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що грунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватна фірма "Азурит" вул.Кн.Ольги,8,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000