Ухвала суду № 29677647, 12.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р.Справа № 1570/5604/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чабанка» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012р. по справі за позовом Дочірнього підприємства «Чабанка» до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеській області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012р. ДП «Чабанка» (надалі Підприємство) звернулося в суд із позовом до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеській області ДПС (надалі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2012р. за №0003212301.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у період з 21.06.2012р. по 27.06.2012р. ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам ДП «Чабанка» з ПП «Одеська будівельна компанія» за липень, вересень 2010р.

За наслідками вказаної перевірки податківцями 03.07.2012р. складений акт №485/22-33568085 у висновках якого зазначено, що правочини, укладені між ДП «Чабанка» та ПП «Одеська будівельна компанія» мають ознаки нікчемності, та є нікчемними в силу припису закону, в результаті чого Підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 46283,00грн., у т.ч. у липні 2010р. - в сумі 31100,00грн., у вересні 2010р. - в сумі 15183,00грн.

На підставі складеного акта ДПІ 10.07.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0003212301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 57853,75грн., з яких 46283,00грн. - основний платіж, 11570,75грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової служби в Одеській області. За результатами розгляду скарги ДПС прийняла рішення яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС від 10.07.2012р. №0003212301, а первинну скаргу директора Левчишиної І.Д., та головного бухгалтера Фролової Г.Г. ДП «Чабанка» - без задоволення.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу про визнання нікчемними угод є припущеннями ДПІ, які не підтверджені доказами, в той час як господарські операції з контрагентом - ПП «Одеська будівельна компанія», проведені з повним дотриманням вимог, чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, та належним чином оформленням первинних документів. Посилаючись на зазначені обставини Підприємство просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства та акту №485/22-33568085 від 03.07.2012р. прийнято податкове повідомленням-рішенням від 10.07.2012р. №0003212301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в загальному розмірі 57853,75грн., з яких 46283,00грн. - основний платіж, 11570,75грн. - штрафні (фінансові) санкції. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента-постачальника ПП «Одеська будівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами оскільки у підприємства відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Враховуючи, що в судовому засіданні позивач не зміг спростувати висновків ДПІ та надати первинні документи, які б дійсно відображали реальність господарських операцій та наявність умов для поставки товару, суд вважав прийняте податкове повідомлення-рішення цілком законним та обґрунтованим.

Вирішуючи спір по суті судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ДПІ в період з 21.06.2012р. по 27.06.2012р. ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам ДП «Чабанка» з ПП «Одеська будівельна компанія» за липень, вересень 2010р. За наслідками вказаної перевірки податківцями складений акт №485/22-33568085 від 03.07.2012р. у висновках якого зазначено, що правочини, укладені між ДП «Чабанка» та ПП «Одеська будівельна компанія» мають ознаки нікчемності, оскільки порушують вимоги п.5 ст.203, п.п.1,2 ст.215 та п.п.1,2 ст.228ЦК України, та в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», платником податків занижено податок на додану вартість на загальну суму 46283грн., у т.ч. в липні 2010р. - в сумі 31100грн., у вересні 2010р. - в сумі 15183грн.

На підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0003212301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у загальному розмірі 57853,75грн., з яких 46283,00грн. - основний платіж, 11570,75грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В акті перевірки ДПІ посилається на те, що згідно акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 07.04.2011р. №580/23-5/34319643 неможливо провести зустрічні звірки ПП «Одеська будівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень-листопад 2010р., що не підтверджує реальність здійснення господарської діяльності і дає підстави для висновку про фіктивність господарської діяльності ПП «Одеська будівельна компанія», а відтак взагалі ставить під сумнів укладання договорів між позивачем та вказаним контрагентом на виконання ремонтних робіт.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням ДП «Чабанка» звернулось до ДПС в Одеській області з первинною скаргою (№96-12 від 05.06.2012р.) про його скасування, за результатами розгляду якої ДПС прийняла рішення №20837/10/10-2007 від 06.08.2012р., яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС від 10.07.2012р. №0003212301, а первинну скаргу директора Левчишиної І.Д., та головного бухгалтера Фролової Г.Г. ДП «Чабанка» - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання робіт між ДП «Чабанка» (Замовник) та ПП «Одеська будівельна компанія» (Підрядник), укладались Договори підряду на виконання ремонтних робіт №ПР-32 від 02.07.2010р., та №ПР-39 від 02.09.2010р. На підтвердження виконання умов Договору підряду №ПР-32 позивачем представлено податкову накладну від 31.07.2010р. №2637 на загальну суму 186600,00грн., у т.ч. ПДВ в сумі 31100,00грн., платіжні доручення та акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010р. на загальну суму 186600,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 31100,00грн.

На підтвердження виконання умов Договору підряду №ПР-39 позивачем також представлено податкову накладну від 23.09.2010р. №4233 на загальну суму 91100,00грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15183,33грн., платіжне доручення від 23.09.2010р. №2263 на загальну суму 91100,00грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15183,33грн., акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010р. на загальну суму 91100,00грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15183,00грн.

Між тим, відповідно до протоколу допита підозрюваного ОСОБА_4 від 13 лютого 2012р., в рамках розгляду кримінальної справи, вбачається, що він був лише фіктивним директором ПП «Одеська будівельна компанія» (а.с.127-140), як наслідок, Договір підряду на виконання ремонтних робіт №ПР-32 від 02.07.2010р., не містить підпису керівника ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_4, теж саме стосується і податкових накладних. Крім цього, акти приймання виконаних робіт за липень, вересень 2010р. не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки не можливо встановити в якому саме обсязі, якого змісту, та яким чином визначалися та вираховувалися вартісні показники і так само не містять підпису керівника.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що в такому випадку не викликає сумнівів висновки ДПІ щодо відсутності у такого контрагента необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, та інші порушення, які дають цілком законні підстави вважати, що правочині укладені між такими контрагентами мають ознаки нікчемності.

Вирішуючи правомірність висновків ДПІ та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 138ПК України визначені витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Під час з'ясування обставин по справі встановлено, що витрати понесенні ДП «Чабанка» не пов'язані із господарською діяльністю та не можуть бути включені до складу податкового кредиту згідно п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст. 138ПК України. Ці факти доводять відсутність зв'язку господарських операцій між позивачем та його контрагентом і подальшою господарською діяльністю позивача.

Статтею 198ПК України визначено порядок формування вартості товару (послуг) та дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Статтею 201ПК України визначений порядок видачі та оформлення податкової накладної.

Оскільки платником податку надані бухгалтерські та податкові документи зі змісту яких не вбачається реальність господарської діяльності з контрагентом-постачальником, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, є правомірним та обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого податкового законодавства України.

За правилами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з наведених норм судова колегія вважає, що головними умовами для формування податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції представник позивача не зміг довести факту товарності операцій з метою формування податкового кредиту та укладання дійсних правочинів, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судова колегія доходить до висновку, що господарські операції, вчинені позивачем викликають сумнів в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, ДП «Чабанка» допущені порушення вимог діючого законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ПП "Одеська будівельна компанія", а відтак підстав для віднесення до податкового кредиту суму податку в розмірі 46283,33грн. у позивача немає.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чабанка» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012р. - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко