Ухвала суду № 29670370, 01.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/778/1/13 Головуючий у 1 інстанції:

Безпалько Т.Д.

Доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий: Бондар М.С.

судді: Кримської О.М.,

Дашковська А.В.

при секретарі: Свинаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка приєдналася до апеляцйної скарги

на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 березня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 в обґрунтування якої вказав, що 03.07.2007 року ОСОБА_4 згідно з умовами укладеного між нею та "Банк "фінанси та кредит" в особі Філії банку "Фінанси та кредит, правонаступником якого в повному обсязі є ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" кредитного договору № 8-3440-077ФД отримала кредит у сумі 15 000,00 гривен з відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 0,0001 річних та сплатою щомісячної комісійної винагороди у 416,67 гривен.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 8-3440-077 П від 03.07.2007 року.

Позивач просив суд: стягнути в солідарному порядку з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 березня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії „Запорізьке регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (р/р 37390010900980 в Філії „Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" МФО 313731 ЄДРПОУ 5821086 суму заборгованості за кредитним договором № 8-3440-077ФД від 03.07.2007 року у розмірі 27 232,40 гривень, де: - 7 083,27 - заборгованість за кредитом; 3 196,50 - заборгованість за несплачену комісію; 16 952, 63 гривень - пеня по несплаченим процентам, щомісячній комісії та кредиту

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії „Запорізьке регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (р/р 37390010900980 в Філії „Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" МФО 313731 ЄДРПОУ 25821086 витрати по сплаті судового збору у розмірі 272,32 гривен та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривен.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

ОСОБА_4 приєдналася до апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 03 липня 2007 року між ТОВ банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 8-3440-077ФД( а.с.9-11)

При укладенні кредитного договору відповідач, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України прийняв на себе зобов'язання повернути кредит до 02.07.2010 року шляхом щомісячного погашення заборгованості згідно до Додатку № 1.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідач не виконав належним чином зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування ним, що відповідно до ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язань.

За прострочення повернення кредитних коштів та оплату відсотків по кредиту, згідно п. 6.1 кредитного договору, що ґрунтується на нормах статей 549-551 ЦК України, встановлена пеня у розмірі 1% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу, яка підлягає стягненню з відповідача.

Заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 14.05.2010 року складала 27 232,40 гривень, з яких: 7 083,27 гривен - заборгованість за кредитом; 3 196,50 гривень - заборгованість за несплачену комісію; 16 952,63 гривень - пеня по несплаченим процентам, щомісячній комісії та кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 8-3440-077 П від 03.07.2007 року.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у т. ч. за основним боргом, сплаті щомісячних відсотків, сплаті підвищених відсотків, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки за основною заборгованістю та відсотками, а також за відшкодування збитків.

Відповідно до кредитного договору позивач має право у разі порушення відповідачем умов кредитного договору, зокрема, несвоєчасного погашення позичкової заборгованості або боргу зі сплати процентів за користування кредитними коштами заявити відповідачу вимогу про дострокове повернення кредитних ресурсів, а відповідач зобов'язаний виконати цю вимогу.

Відповідна вимога від 25.02.2010 року № 1474 була заявлена позивачем до відповідача ОСОБА_4, що підтверджується листом-вимогою. Дану вимогу відповідач не виконав.

Відповідна вимога від 25.02.2010 року № 1474/1 була заявлена позивачем до відповідача ОСОБА_3, що підтверджується листом-вимогою. Дану вимогу відповідач не виконав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що мало місце порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором , у зв'язку з цим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню з боржника та поручителя як солідарних боржників.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач ОСОБА_4 вказувала, що не підписувала кредитний договір та кошти за ним не отримувала, у зв'язку з цим заявила клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2011 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу та провадження по справі зупинено.

Відповідно до висновку експерта №7/л від 20 січня 2012 року підписи на кредитному договорі від імені ОСОБА_4 виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з частковим наслідуванням оригінальним підписам ОСОБА_4 ( а.с. 149-153)

ТОВ Банк «Фінанси та кредит» заявив клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2012 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу та провадження по справі зупинено.

Відповідно до висновку експерта №Д/№375 від 19 грудня 2012 року підписи в графах «дата та підпис отримувача» розписки про отримання платіжної карти та ПІН-коду від 03.07.2007 р. ( а.с.131); «Позичальник» договору № 8-3440-077ФД від 03.07.2007 р. з додатком №1 ( а.с. 134-136), виконані, імовірно, не ОСОБА_4, а іншою особою ( а.с. 190-194)

Обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів і перевірка (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, визнався судом за погодженням сторін та представників сторін у справі

Отже, права сторін щодо призначення та надання документів необхідних для дослідження не були обмежені.

Згідно з ч.6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Необґрунтованим висновок експерта може бути визнано, якщо викликає сумніви застосованої експертом методики, недостатній обсяг проведених експертом досліджень, висновки експерта не випливають із результатів досліджень або суперечать ним, і в інших подібних випадках.

Матеріали справи указують на те, що експерти під час складання повторного експертного дослідження зажадали від суду додаткових необхідних документів, які судом апеляційної інстанції були надані експерту ( а.с.176)

Отже, колегія суддів вважає, що висновок експерта №Д/№375 від 19 грудня 2012 року зроблено більш повно та з використанням великого обсягу матеріалів, які містять зразки почерку відповідача ОСОБА_4, а тому приймається апеляційним судом як належний письмовий доказ по справі.

Відповідно до цього доказу, висновком експерта не підтверджено, що підпис на кредитному договору та на розписці про отримання платіжної карти та ПІН-коду виконано не ОСОБА_4 ( а.с. 190-194).

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції оглянута кредитна справа, де міститься заява-анкета ОСОБА_4 на отримання коштів у розмірі 15 000 грн., із підписом ОСОБА_4, який не оспорено та оригінал довідки з місця роботи ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Боржник ОСОБА_4 на сьогоднішній день продовжує працювати у тій же установі, що і на моменту укладення кредитного договору.

Банком надано квитанції про щомісячну сплату кредитних коштів за період із серпня 2007 року по лютий 2009 року, здійснені ОСОБА_4, на яких вказані її паспортні дані та міститься підпис та, як пояснила представник боржника ОСОБА_4, паспорт нею не втрачався ( а.с. 179-187)

До того ж, договір поруки № 8-3440-077 П, укладений 03.07.2007 року між Банком та ОСОБА_3 не оспорювався, а відповідач ОСОБА_3 згідно умов договору поручався саме за певну особу - позичальника ОСОБА_4

Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі та заяві про приєднання до апеляційної скарги, перевірені судом апеляційної інстанції, та колегія суддів вважає, що вони є неприйнятними та не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Виходячи з вимог змагальності сторін, обов'язків доказування і подання доказів, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка приєдналася до апеляцйної скарги - відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 березня 2011 року по цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді