Постанова № 29666454, 27.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2013 року Справа № 812/1484/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Любімовій Г.Ю., Калашнікову Д.О.

за участю представників сторін:

представників позивача: Бобкової І.С. (дов. № 1 від 01.01.2013),

Бескровної М.В. (дов. № 18 від 19.02.2013),

представників відповідача: Шайковської О.А. (дов. № 4631/10/10-013 від 18.06.2012),

Савкіної О.С, (дов. № 41/0/12-13/10-013 від 02.01.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 № 0000018013, № 0000038013,-

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 № 0000018013 про накладення штрафу Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» у розмірі 67881,20 грн. та № 0000038013 про накладення штрафу Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» у сумі 348537,90 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту Попаснянського відділення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» від 28.12.2012 № 137/1500-34502350 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000018013, відповідно до якого встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосовано штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, на загальну суму 67881,20 грн., та № 0000038013 відповідно до якого встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосовано штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, на загальну суму 348537,90 грн.

Позивач вважає вищезазначені податкові повідомлення-рішення незаконними, посилаючись на те, що строк давності для застосування штрафних санкцій, відповідно до ст.ст.102, 114 Податкового кодексу України, сплинув, його не може бути подовжено чи відновлено. Підстави для зупинення даного строку також були відсутні. Окрім того, зазначив, що у 2009, 2011 та у 2012 роках податковим органом проводились перевірки ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», що підтверджується відповідними актами перевірки.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000018013, № 0000038013.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважали позов необґрунтованим, надавши суду письмові заперечення, у яких зазначили, що згідно п. 1.3. ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". відповідно до якого мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). В продовж періоду з 01.07.2009 по 05.11.2012 Господарським судом Луганської області неодноразово порушувалось провадження у справі про банкрутство ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» та вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів. Останній раз ухвалою господарського суду Луганської області від 23.10.2012 у справі № 126/5014/2668/2012 порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій, дію якого припинено 05.11.2012. Штрафна санкція нарахована на податкове зобов'язання по декларації № 5539 від 12.05.2009 по терміну сплати до 20.05.2009, по декларації № 9734 від 10.08.2009 по терміну сплати 19.08.2009 та по податковому повідомленню-рішенню № 0001602300 від 27.11.2009 з терміном сплати 07.12.2009 після припинення провадження у справі про банкрутство згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 05.11.2012 № 126/5014/2668/2012.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» (ТДВ "Попаснянський ВРЗ") є юридичною особою, зареєстровано Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області 03.09.2007.

До січня 2013 року ТДВ "Попаснянський ВРЗ" знаходився на обліку як платник податків у Попаснянському відділенні Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, а з січня 2013 року передано на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Луганська Державної податкової служби.

Вказані обставини визнаються сторонами у справі та у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України не потребують додаткового доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2012 Попаснянським відділенням Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», код ЄДРПОУ 34502350, результати якої викладені в акті камеральної перевірки від 28.12.2012 № 137/1500-34502350 (а.с. 12-17).

Згідно вказаного акта перевірки встановлено порушення ТДВ "Попаснянський ВРЗ" термінів сплати задекларованого податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2009 року за декларацією № 5539 від 12.05.2009 зі строком сплати - 20.05.2009 фактично сплачено 339406,00 грн. 07.07.2009, період затримки сплати - 48 днів, за півріччя 2009 року за декларацією № 9734 від 10.08.2009 зі строком сплати - 23.12.2009 фактично сплачено (зменшено уточнюючим розрахунком за ІІ квартали 2009 року № 13333 від 11.11.2009 на суму 1160745,00 грн., декларацією за 9 місяців 2009 року від 04.11.2009 № 9001683772 на суму 267337,00 грн., декларацією за 2009 рік від 09.02.2010 № 9003039334 на суму 1799030,00 грн.) - 3430810,00 грн. 18.01.2010, період затримки сплати - 26 днів, за податковим повідомленням-рішенням № 0001602300 від 27.11.2009 за період з 23.12.2009 до 18.01.2010 сплачено 54569,00 грн. - період затримки сплати - 26 днів.

На підставі вищевказаного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська) винесені податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000018013, яким за затримку на 48 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 339460,00 грн. на підставі ст. 126 Податкового кодексу України ТДВ "Попаснянський ВРЗ" нараховано штрафні санкції у розмірі 20 % у сумі 67881,20 грн., та № 0000038013, яким за затримку на 26 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 3485379,00 грн. на підставі ст. 126 Податкового кодексу України ТДВ "Попаснянський ВРЗ" нараховано штрафні санкції у розмірі 10 % у сумі 348537,90 грн. (а.с. 7-11).

Вирішуючи питання про правомірність винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011. Питання про відповідальність платників податків за порушення порядку сплати податків врегульовано статтею 126 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 114 Податкового кодексу України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.п. 102.3. ст. 102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Судом встановлено, що позивач - ТДВ "Попаснянський ВРЗ" за межами України не перебував, заборони на проведення перевірки платника податків за рішенням суду Первомайська ОДПІ Луганської області ДПС не отримувала. Даний факт підтверджується актами перевірки ТДВ "Попаснянський ВРЗ" № 270/23-34502350 від 20.11.2009 за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, № 5/23-34502350 від 01.02.2011 за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, №10/22-34502350 від 02.04.2012 за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, в яких, зокрема, не встановлено порушень щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток (а.с. 21-38).

Як зазначалось вище, згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0000018013 від 23.01.2013 датою сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2009 року є 07.07.2009, тобто, штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання застосовано податковим органом у строк понад 1095 днів (з 07.07.2009 до 23.01.2013 - 1301 день)

Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000038013 датою сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2009 року та за податковим повідомленням-рішенням № 0001602300 від 27.11.2009 є 18.01.2010, тобто, штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання застосовано податковим органом у строк понад 1095 днів (з 18.01.2010 до 23.01.2013 - 1100 днів)

Суд вважає, що, враховуючи положення п. 102.1 ст. 102, ст. 114 Податкового кодексу України, у податкового органу були відсутні 23.01.2013 повноваження на застосування до ТДВ "Попаснянський ВРЗ" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання при його фактичній сплаті 07.07.2009 та 18.01.2010.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що вивченням даних облікової картки ТДВ "Попаснянський ВРЗ" з податку на прибуток (а.с. 122-167) встановлено, що грошові зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2009 року ТДВ "Попаснянський ВРЗ" фактично сплачено не 07.07.2009, як вказано у розрахунку штрафних санкцій, а 28.08.2009 у сумі 20000,00 грн., а також шляхом зменшення грошових зобов'язань уточнюючим розрахунком за ІІ квартали 2009 року № 13333 від 11.11.2009 на суму 1160745,00 грн.

Аналогічно грошові зобов'язання по декларації за півріччя 2009 року № 9734 від 10.08.2009 фактично сплачено (зменшено) уточнюючим розрахунком за ІІ квартали 2009 року № 13333 від 11.11.2009 на суму 1160745,00 грн., декларацією за 9 місяців 2009 року від 04.11.2009 № 9001683772 на суму 267337,00 грн., платіжними дорученнями від 10.12.2009 на суму 43500,00 грн., від 16.12.2009 на суму 20000,00 грн., від 26.01.2010 на суму 15000,00 грн. та від 27.01.2010 на суму 15000,00 грн., декларацією за 2009 рік від 09.02.2010 № 9003039334 на суму 1799030,00 грн., а також іншими платіжними дорученнями продовж 2010-2011 років.

Тобто, згідно даних облікової картки ТДВ "Попаснянський ВРЗ" з податку на прибуток а ні 07.07.2009, а ні 18.10.2010 погашення грошових зобов'язань з податку на прибуток ТДВ "Попаснянський ВРЗ" не здійснювалось, а тому, дані, зазначені у розрахунках до податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 № 0000018013 та № 0000038013 не відповідають дійсності.

Також, у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000038013 невірно визначено дату нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2009 року, замість 20.08.2009 зазначено 23.12.2009. Аналогічно податкове повідомлення-рішення № 0001602300 від 27.11.2009 отримано ТДВ "Попаснянський ВРЗ" у день його винесення (а.с. 121), платником податку не оскаржувалось, а тому визначене ним зобов'язання підлягає сплаті 07.12.2009, а не 23.12.2009, як вказано у розрахунку.

Також, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2009 у справі № 22/35б за заявою боржника ТДВ "Попаснянський ВРЗ" порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою господарського суду Луганської області від 24.12.2009 у справі № 22/35б заяву ТДВ "Попаснянський ВРЗ" про порушення справи про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" залишено без розгляду, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано. Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі № 22/1б за заявою кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчинський стрілочний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс агентство метал» порушено провадження у справі про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою господарського суду Луганської області від 28.03.2011 у справі № 22/1б заяву кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчинський стрілочний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс агентство метал» про порушення справи про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" залишено без розгляду, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано. Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.04.2011 у справі № 20/19б/2011 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» порушено провадження у справі про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2012 у справі № 20/19б/2011 заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» про порушення справи про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" залишено без розгляду, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано. Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2012 у справі № 12б/5014/111/2012 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокпневматика» порушено провадження у справі про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою господарського суду Луганської області від 30.01.2012 у справі № 12б/5014/111/2012 провадження у справі про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" припинено, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано. Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.01.2012 у справі № 20б/5014/279/2012 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртранс» порушено провадження у справі про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою господарського суду Луганської області від 22.10.2012 у справі № 20б/5014/279/2012 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртранс» про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" припинено, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.10.2012 у справі № 12б/5014/2668/2012 за заявою кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіна ЛТД» та Акціонерного товариства закритого типу «Квазар Комплект» порушено провадження у справі про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою господарського суду Луганської області від 05.11.2012 у справі № 12б/5014/2668/2012 провадження у справі про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" припинено, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано (а.с. 54-67, 109-112).

З вищенаведених судових рішень вбачається, що після порушення провадження у справах про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ", а також згідно пояснень представників позивача в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство ТДВ "Попаснянський ВРЗ" не оприлюднювалось, реєстр кредиторів не складався та судом не затверджувався, податковий орган жодного разу не визнавався судом кредитором ТДВ "Попаснянський ВРЗ".

Згідно п. 1.3. ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 цього Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.12.2011 у справі № 21-348а11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що штрафні санкції за порушення порядку сплати податків, нараховані податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 23.01.2013 № 0000018013 та № 0000038013 після спливу 1095 денного строку з дня виникнення у податкового органу права на нарахування таких санкцій, суд вважає позовні вимоги ТДВ "Попаснянський ВРЗ" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 23 січня 2013 року № 0000018013 про нарахування Товариству з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 67881,20 грн. та № 0000038013 про нарахування Товариству з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 348537,90 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 01 березня 2013 року.

Суддя Т.В. Смішлива