Постанова № 29680321, 01.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2013 року Справа № 812/1422/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1736,80 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3650,30 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено таке.

Фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 була платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачені у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до податного відповідачем звіту, сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за 2010 рік складає 1736,80 грн.

Згідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області відповідачу направлено вимогу про сплату боргу від 02.08.2012 № Ф-2905, яку одержано відповідачем 02.08.2012, не сплачено та не оскаржено.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01 січня 2011 року.

Відповідно до поданого відповідачем звіту, сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті за 2011 рік, складає 3650,30 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області відповідачу направлено вимогу про сплату недоїмки від 01.06.2012 № Ф-314, яку відповідачем не сплачено та не оскаржено.

У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1736,80 грн. та єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3650,30 грн.

Ухвалою від 11 лютого 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

19 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача (АДРЕСА_1) із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.17).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З у рахуванням вищевикладеного, а також того, що поштове відправлення направлено судом на адресу відповідача зазначену у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суддя вважає, що ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у скорочене провадження вручено відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом надати заперечення на адміністративний позов у визначений ст.183-2 КАС України строк.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абз.5 п.7 розд.VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області.

Згідно із п.6 ч.2 ст.17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є календарний місяць.

Відповідно до ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редаціїї, що діяла до 01 січня 2011 року):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з п.п.4 п.8 розд.XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редаціїї Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить в липні-вересні по 294,82 грн., жовтні-листопаді по 301,12 грн. і у грудні - 306,10 грн. щомісяця.

Судом встановлено, що згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, яка обрала особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) та сплачувала страхові внески відповідно до п.п.4 п.8 розд.ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), нараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1834,80 грн., фактично сплачено 98,00 грн., що підтверджується звітом та карткою особового рахунку (а.с.9).

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1736,80 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу була надіслана вимога від 02 серпня 2012 року № Ф-2905 про сплату боргу на суму 1736,80 грн., яка отримана відповідачем особисто 02 серпня 2012 року (а.с.8).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 1736,80 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3650,30 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Облік осіб, зазначених у ч.1 ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (п.4 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з положеннями ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до п.12 ст.9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області та, з огляду на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску.

У порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ОСОБА_1 не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за 2011 рік у розмірі 3650,30 грн., що підтверджується карткою особового рахунку та звітом про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.10, 12).

У визначений законом строк відповідач суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у добровільному порядку не сплачено.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату єдиного внеску до ПФУ на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу від 01 червня 2012 року № Ф-314, яку останнім особисто отримано 01 червня 2012 року (а.с.7).

Відповідачем суду не надано доказів оскарження вимоги у встановленому Законом порядку, а отже вимога є чинною та підлягає виконанню.

Оскільки відповідач на час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1736,80 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3650,30 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до ст..5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 92600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (місцезнаходження: 92600, Луганська область, м. Сватове, пл. 50 річчя Перемоги, 38, ідентифікаційний код 21792614) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1736,80 грн. (одна тисяча тридцять шість гривень вісімдесят копійок) та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 3650,30 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят гривень тридцять копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.О. Пляшкова