Ухвала суду № 29663966, 20.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. справа № 2а-0870/2057/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року по адміністративній справі № 2а-0870/2057/11 за позовом Приватного підприємства «АВЕРС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

У квітні 2011 року Приватне підприємство «АВЕРС» ( далі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ( далі - Відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00002142302 від 04.06.2008, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на суму 128 652,00 грн., у тому числі за основним платежем 85 768.00 грн. та штрафні санкції 42 884,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року позовні вимоги Приватного підприємства «АВЕРС» задоволено у повному обсязі.

Постанова суду мотивована тим, що платник податків, який сумлінно придбав товар у особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги те, що згідно постанови господарського суду Запорізької області від 31.07.2007 року ТОВ «ДІОКО-ЕН» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Крім того, вироком Енергодарського міського суду від 10.08.2006 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України ( службова недбалість) та призначено йому покарання, яким встановлена заборона протягом двох років займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, або адміністративно-господарських функцій, однак він продовжував і після вироку підписувати документи по відпуску товару від ТОВ «ДІОКО-ЕН» в адресу ПП «АВЕРС». За таких обставин виписані контрагентом позивача документи не вважаються первинними. ( а.с.145-147)

ПП «АВЕРС» надало заперечення на апеляційну скаргу, де вказувало на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Щодо вироку відносно ОСОБА_1 їм нічого не було відомо, згідно з відомостями в ЄДР він на час вчинення господарських операцій значився директор Товариства. Укладені угоди були реально виконані та належним чином оформлені первинними документами. ( а.с.165-168)

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 04.04.2008р. по 06.05.2008р. уповноваженими фахівцями податкової інспекції проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «Аверс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р.

За результатами перевірки складено Акт №64/23-2/31312556 від 26.05.2008року.( а.с. 10-22) .

Перевіркою встановлено, що ПП «Аверс» мало взаємовидносини з TOB «Діокон-Ен» (код за ЄДРПОУ 33466254). Між ними було укладено договір на постачання товарів ( інструментів) № 04/01 від 04.01.2006. Всі господарські документи, а саме, податкові та видаткові накладні на постачання товарів, за цей період підписував ОСОБА_1 - директор TOB «Діокон-Ен», а Товариство перебувало на обліку в ДПІ у м. Енергодар.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення Позивачем, зокрема, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗаконуУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР - занижено податок на прибуток за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 у розмірі 85 768,00 грн.

04.06.2008 року ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002142302/0, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 128 652 грн., а саме: за основним платежем - 85 768,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 42 884,00 грн. ( а.с.9)

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення - рішення було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного підприємства «АВЕРС», суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на індивідуальний характер відповідальності та на те, що платника податків може бути притягнуто до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування лише тоді, коли буде доведена його безпосередня участь у цих зловживаннях, чого Відповідачем не доведено ні в акті перевірки, ні у судовому засіданні, в той час, як Позивач здійснював реальну господарську операцію та мав у наявності усі необхідні первинні документи, тому визначення йому Відповідачем суми податкового зобов'язання у розмірі 128 652 грн., є необґрунтованим та безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Реальність здійснення господарських операцій між ПП «АВЕРС» та TOB «Діокон-Ен», як і їх документальне оформлення, Відповідачем не спростовано та не оспорено.

За позицією податкового органу лише з тих підстав, що документи зі сторони TOB «Діокон-Ен» підписала особа, що не уповноважена на здійснення господарських операцій та здійснення такого підпису ( мається на увазі ОСОБА_1, з урахуванням наявного відносно нього вироку суду), то такі документи не вважаються первинними. Так як Позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту вартість товарів на підставі документів, що не мають силу первинних документів, то ними правомірно встановлено порушення Позивачем п.5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334.

Однак такі висновки Відповідача є помилковими та спростовуються наступним.

Рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011року, що набрало законної сили, встановлено, що обставини, зазначені у вироку Енергодарського міського суду від 10.08.2006 року відносно ОСОБА_1 не стосуються, ані взаємовідносин TOB «Діолкон-Ен» з ПП «Аверс», ані періоду 2006 року взагалі, ані договору чи дій сторін щодо його укладення та виконання у 2006 році.

З урахуванням положень ст..72 КАС України, вказані обставини не потребують додаткового доказування.

Угоди, укладені між Позивачем та TOB «Діолкон-Ен», у передбаченому законом порядку недійсними не визнані, TOB «Діолкон-Ен» на час здійсненя господарських операцій було зареєстровано, як платник податків, згідно з відомостями, що містились в ЄДР ОСОБА_1 на цей час значився директор Товариства.

Доказів того, що Позивач був обізнаний про наявність обмежень підприємства-контрагента (TOB «Діокон-Ен») Відповідачем не надано.

В силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

За таких обставин є законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що платник податків, який сумлінно придбав товар у підприємства, про існування обмежень відносно якого йому не було відомо, не повинен притягуватися до відповідальності, оскільки він здійснював реальну господарську операцію та не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента.

Посилання ДПІ на те, що згідно постанови господарського суду Запорізької області від 31.07.2007 року ТОВ «ДІОКО-ЕН» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та на те, що згідно з вироком Енергодарського міського суду від 10.08.2006 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України ( службова недбалість) та призначено йому покарання , яким встановлена заборона протягом двох років займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, або адміністративно-господарських функцій, однак він продовжував і після вирокусуду підписувати документи по відпуску товару від ТОВ «ДІОКО-ЕН» в адресу ПП «АВЕРС», що є підтвердженням порушення Позивачем п.5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334, визнається колегією суддів помилковим, та таким, що спростовується вищенаведеними доказами.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року по адміністративній справі №2а-0870/2057/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник