Ухвала суду № 29663914, 20.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. справа № 1170/2а-5336/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року по справі № 1170/2а-5336/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2011 року Товариств з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо»( далі -Позивач) звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ( далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 року за № 0000612360.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів з ТОВ „Досвід" не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а є лише припущенням особи, що проводила відповідну перевірку, адже господарські операції Товаристава з даним контрагентом оформлено відповідними первинними документами (податковою накладною, договором про виконання ремонтно -будівельних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт), має місце факт повного розрахунку за виконані роботи, а також ведення позивачем належного бухгалтерського обліку щодо даної операції.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Судове рішення обґрунтовано тим, що оскільки кошти, які було перераховано Позивачем на розрахункові рахунки ТОВ „Досвід" є компенсацією за виконані ремонтні роботи, реальність і об'єм яких підтверджено наданими суду первинними документами, то Позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат на придбання послуг суми нарахованих (сплачених) витрат за виконані ТОВ „Досвід" роботи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що суд не надав належної оцінки тому, що ТОВ «Досвід»( безпосередній контрагент Позивача) безпідставно відображало у податковому обліку в обсяг придбання вартість ТМЦ ( послуг) від контрагентів-постачальників, які мають ознаки фіктивності. А у зв'язку з тим, що договори поставок товарів ТОВ «Досвід»від ПП «Дол-В»є нікчемними, то і віднесення Позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість по придбаним у ТОВ «Досвід»товарно-матеріальним цінностям ( послугам) на підставі виданої указаним Товариством податкової накладної є порушенням п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( далі - Закон №168). ( а.с.139-140)

ТОВ «Ельдорадо»надано заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на безпідставність її вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначають, що судом у повній мірі досліджувались усі обставини справи, а виходячи із судової практики платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ельдорадо" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ „Досвід" за період з 01.12.2009 по 31.12.2009

За наслідком перевірки складено Акт №41/23-6/24153257 від 20.05.2011р. (а.с.14-24), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «Ельдорадо»:

-п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі -Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2009 року у розмірі 14063 грн.

На підставі вказаного Акту Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 року за № 0000612360, яким ТОВ "Ельдорадо" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 17579 грн., у т.ч. 14063 грн. за основним платежем та 3516 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).

ТОВ «Ельдорадо»в порядку апеляційного узгодження оскаржувало податкове повідомлення - рішення шляхом подання первинних та повторних скарг до ДПІ у Кіровоградській (а.с.9-10) та Державної податкової служби України (а.с.11-13), рішеннями яких оскаржуване рішення залишено без мін, а скарга без задоволення

Скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 року за № 0000612360 і було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Ельдорадо», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки кошти, які було перераховано Позивачем на розрахункові рахунки ТОВ „Досвід" є компенсацією за виконані ремонтні роботи, реальність і об'єм яких підтверджено наданими суду первинними документами, то Позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат на придбання послуг суми нарахованих (сплачених) витрат за виконані ТОВ „Досвід" роботи. Щодо твердження Відповідача, що фінансово-господарські угоди між Позивачем та ТОВ „Досвід" є нікчемними, то воно є не обґрунтованим, оскільки Акт Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №41/23-6/24153257 від 20.05.2011р. не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України, також Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення вищезазначеного договору вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України, що є обов'язковою підставою для визнання правочинів недійсними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Щодо встановлених судом фактичних обставин справи, а саме: пожежею, що виникла 29 травня 2009 року у будівлі ресторану „Ельдорадо", яке розташоване за адресою м.Кіровоград, вул.К.Маркса, 31/36 та необхідністю у зв'язку з цим ремонтом будівлі, укладенням за таких обставин Позивачем 01.12.2009р. договору з ТОВ „Досвід" про виконання ремонтно-будівельних робіт, згідно якого ТОВ „Досвід" (Виконавець) зобов'язується виконати, а ТОВ "Ельдорадо" (Замовник) -прийняти та оплатити роботи по ремонту даху ресторану -кафе „Ельдорадо", ціна якого становить 67500 грн. (а.с.30), у сторін заперечень не виникало.

Також судом встановлено, що прийняття Позивачем від ТОВ „Досвід" вищезазначених робіт підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковою накладною №45425 від 25.12.2009р., актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, а також довідкою про вартість виконаних підрядних робіт. (а.с.31, 32-35, 36)

Позивачем за отриманий товар перераховано на розрахункові рахунки ТОВ „Досвід" вартість виконаних останнім ремонтних робіт, про що свідчить платіжне доручення №21 від 14.04.2011р. (а.с.131), що також відповідачем не спростовується.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із змісту п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР, якою встановлені умови визначення дати формування валових витрат, первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку, є або документи, що підтверджують оплату вартості робіт, або документи, що підтверджують фактичне отримання платником податку результатів робіт. При цьому, п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність віднесення до складу валових витрат на придбання послуг сум нарахованих (сплачених) витрат за виконані ТОВ „Досвід" роботи .

Щодо посилання Відповідача на нікчемність правочинів по ланцюгу постачання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди, згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України, є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, причому, склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Однак, висновки податкового органу про нікчемність угод, укладених ТОВ «Досвід»( безпосереднього контрагента Позивача -виконавця послуг) з іншими контрагентами по ланцюгу постачання, зроблені Відповідачем лише виходячи з даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів по ланцюгу постачання та актів перевірок ДПІ ТОВ «Досвід». При цьому матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання, при цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону, а особливо моральним засадам суспільства, вимагає серйозного юридичного аналізу, а фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість, як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

Посилання Відповідача на відсутність правових наслідків за вищевказаними правочинами, що означає відсутність будь-яких господарських операцій, визнається колегією суддів безпідставним, оскільки фахівцями контролюючого органу не спростовано фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів ( надання послуг) чи їх вірного документального оформлення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року по справі № 1170/2а-5336/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник