Ухвала суду № 29663881, 21.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р.справа № 2-а-1240/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Панченко О. В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Пласт»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року

у справі № 2-а-1240/10/1170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Пласт»

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Пласт»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012350/1 від 18 березня 2010 року Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 105497,00 грн., в т.ч. 70331,00 грн. -основний платіж, 35166,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з операції купівлі товару у ПП «Івенто-2005»через наявність в діях контрагента у порушень норм податкового законодавства. Таке порушення є підставою для відповідальності контрагента та виникнення негативних наслідків саме для нього, але не може бути застосовано відносно позивача.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.149), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, помилковість висновків суду, просить постанову суду скасувати.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012350/1 від 18 березня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 105497,00 грн., з яких 70331,00 грн. - основний платіж, 35166,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем в ході проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ "Центр-Пласт" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Приватним підприємством "Івенто-2005" за період з 01.03.2008 по 31.08.2008 (акт №1107/23-50/31703685 від 28.12.2009 -а.с.8-17), та результати розгляду поданої позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок пташеня зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»скарги.

Під час перевірки позивача податковим органом виявлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 П.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищення суми податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 70331,00 грн. за період з 01.03.2008 по 31.08.2008.

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на наступні обставин.

28.01.2008 між ТОВ "Центр-Пласт" (покупець) та ПП "Івенто-2005" (продавець) укладений договір №2 купівлі-продажу оптової партії товарів (а.с.128), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця відпрацьовані АКБ, пропілен, дріб свинцеву згідно товарно-транспортних накладних.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем подані товарно-транспортні накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру та податкові накладні (а.с.70-127), згідно яких позивачем в період березень-серпень 2008 року отримано обумовлений договором товар, здійснені розрахунки готівкою на загальну суму 419700,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На підставі виписаних ПП "Івенто-2005" податкових накладних позивачем суми податку на додану вартість з вартості отриманого товару віднесені до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів в загальній сумі 70331,00 грн.

Відповідач в акті перевірки посилається на той факт, що контрагент позивача - ПП "Івенто-2005" податкові зобов'язання за дані податкові періоди не відобразив. Відсутність сплати податку на додану вартість до бюджету постачальником ПП "Івенто-2005" при реалізації товару не надає права покупцю - ТОВ "Центр-Пласт" на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаним товарам.

Крім того, відповідач посилається вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 29.07.2008 у кримінальній справі №1-187/08, яким ОСОБА_1 (директора ПП "Івенто-2005") визнано винним за ч. 5 ст.27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, встановлено, що він створив ПП "Івенто-2005" діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, виконав всі дії спрямовані на створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності без мети здійснення господарської діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи на підтвердження виконання договору купівлі-продажу № 2 від 28.01.2008 не можуть слугувати належними доказами здійснення відповідних господарських операцій, формування позивачем податкового кредиту з цих підстав є необґрунтованим, навіть незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

У відповідності пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, на час здійснення господарських операцій продавець (ПП "Івенто-2005") був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Відповідно до ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Оскільки на момент здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача цивільної дієздатності та статусу платника податку на додану вартість позбавлений не був, податковий кредит у вказаний період підлягає визначенню позивачем за правилами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, отриманих від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази обізнаності позивача щодо обставин державної реєстрації його контрагента, здійснення господарської діяльності, сплати податків в матеріалах справи відсутні, відповідачем не подані.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає зроблені відповідачем в акті перевірки з цього приводу висновки помилковим, оскільки сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Встановлення вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 29.07.2008 у кримінальній справі №1-187/08 в діях директора ПП "Івенто-2005" фіктивного підприємництва не є підставою для визнання відсутнім у ТОВ "Центр-Пласт" права на відображення в податковому обліку у відповідних податкових періодах здійснених вказаними особами господарських операцій на підставі укладених ними договорів, а лише може бути підставою для визнання цих господарських договорів недійними у встановленому законом порядку з відповідними правовими наслідками.

З огляду на викладене, колегія суддів вражає, що всі формальні умови, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», для виникнення у платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивачем дотримані.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Івенто-2005" не є належними доказами правомірності віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Як вбачається із приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Виходячи з положень пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, який визначається за правилами пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього ж Закону, а саме: датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто підставою для складення податкової накладної є відповідний факт, подія, що підтверджується відповідними, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними, документами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, поданих позивачем доказів, підставою для перевезення товару за товарно-транспортними накладними та підставою для прийняття ПП "Івенто-2005" готівкових коштів від позивача у відповідності до квитанцій до прибуткового касового ордеру, зазначені саме податкові накладні, які за своєю правовою суттю не можуть бути підставою для виникнення у осіб цивільних прав та обов'язків. Наведене свідчить про неналежне складення вказаних документів, а також їх невідповідність вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій і є підставою для бухгалтерського обліку.

Також, виходячи із змісту товарно-транспортних накладних та податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в них розбіжностей.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що подані позивачем означені вище документи не можуть вважатися первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з ПП "Івенто-2005", внаслідок чого законодавчо встановлені підстави для віднесення сум податку на додану вартість з вказаних операцій до складу податкового кредиту відсутні.

Наведені позивачем в апеляційній скарзі обставини не спростовують висновків суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Пласт»залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.10 у справі № 2-а-1240/10/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко