Ухвала суду № 29662487, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5102/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001241600 від 16.10.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою, зареєстрований Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 25.07.2004 року за №13371050002000003 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №091942).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків №171 від 19.10.2010 року Позивач перебуває на обліку у Відповідача.

Відповідно до свідоцтва №13780184 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 31.10.2006 року Позивач є платником податку на додану вартість.

12.09.2012 року Позивачем особисто подано Відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Листом від 14.09.2012 року №1510/10/18-008 Відповідач повідомив Позивача про те, що подана ним декларація заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення і не визнана контролюючим органом як податкова звітність, оскільки у порушення норм пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України не містить обов'язкових реквізитів (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням платника податків). Тому податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, реєстраційний номер 5890, не визнано як податкову звітність та запропоновано надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

19.09.2012 року Позивач повторно особисто подав до Відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

20.09.2012 року листом №1971/10/18-008 Відповідач повідомив Позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2012 року не імпортується до електронних баз податкової звітності у зв'язку з направленням повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

16.10.2011 року Відповідачем проводилася камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності Позивача з податку на додану вартість за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2012 року №523/15/33011077.

В ході перевірки відповідачем виявлено порушення Позивачем вимог п.п.49.18.1 п. 49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

16.10.2012 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001241600 та застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно визначення п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктом 48.1 статті 48 Кодексу передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно п.48.2 ст.48 Кодексу обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Положеннями п.48.3 ст.48 Кодексу встановлено перелік обов»язкових реквізитів, які повинна мати податкова декларація, а саме:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана:

Відповідно до пп.48.5.1-48.5.3 ст.48 Кодексу податкова декларація повинна бути підписана:

керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

фізичною особою - платником податків або його законним представником;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Згідно п.48.7 ст.48 Кодексу податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Кодексу встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.п.49.9.1, 49.9.2 п.49.9 ст.49 Кодексу за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п.49.10 ст.49 Кодексу).

Відповідно до п.45.2 ст.45 Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Як вбачається із відомостей, які містяться в Довідці АА №358377 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) місцезнаходженням Позивача є Київська область, Іванківський район, смт.Іванків, вул.Поліський шлях, 5.

Отже, вказана адреса в силу положень п.45.2 ст.45 Кодексу є місцезнаходженням юридичної особи - Позивача.

Положеннями ч.5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У наявних в матеріалах справи витягах з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про відсутність юридичної особи - Позивача за його місцезнаходженням.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 року (підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру судових рішень), задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про протиправність дій Відповідача щодо відмови у прийнятті податкової звітності Позивача, оскільки дані, зазначені останнім у податковій звітності за серпень 2012 року, відповідає даним, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 26 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.