Ухвала суду № 29662475, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 46/493-А(в 6-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Власов Ю.Л. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Господарського суду міста Києва від 28 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001242306/0 від 24.03.2006 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 28 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Позивача з питання правильності формування від»ємного значення чистої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2005 року, про що складено акт від 24.03.2006 року №518-23/6-25411862.

24.03.2006 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242306/0 про зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі

1 008 572,34 грн., визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 223 209,43грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 111 604,71грн.

У перевіряємому періоді Позивач мав взаємовідносини з Приватним підприємством «ІнтерКомСервіс» по купівлі-продажу товару на підставі договору купівлі-продажу брухту кольорових металів №96 від 01.03.2005 року та ТОВ «Примекс-Профі» по поставці товару на підставі договору №91 від 15.03.2005 року.

Так, 01.03.2005 року між Позивачем та Приватним підприємством «ІнтерКомСервіс» укладено договір №96 купівлі-продажу, відповідно до умов якого Приватне підприємство «ІнтерКомСервіс» зобов'язувалось продати та передати у власність Позивачу брухт кольорових металів, далі товар, згідно з технічними умовами і якістю, вказаними в даному договорі, а Позивач зобов'язувався оплатити товар на умовах даного договору та специфікацій.

Відповідно до умов вказаного договору товар вважається переданим Приватним підприємством «ІнтерКомСервіс» і прийнятим Позивачем по кількості - у відповідності до ваги зазначеної у приймально-здавальному акті, складеному у пункті поставки за вирахуванням засміченості згідно ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93), довідкових таблиць засміченості; по якості - у відповідності до умов, вказаних в розділі 2 даного Договору, згідно приймально-здавальних актів.

На виконання умов договору Приватним підприємством «ІнтерКомСервіс» протягом березня-травня 2005 року поставлено та передано Позивачу товар на загальну суму 4 184 458,62 грн., в тому числі податок на додану вартість 697 409,77 грн., що підтверджується видатковими, податковими накладними та приймально-здавальними актами. Позивач за отриманий товар розрахувався, що підтверджується розрахунками Позивача та наданими до справи платіжними документами.

Крім того, 15.03.2005 року між Позивачем та ТОВ «Примекс-Профі» укладений договір поставки №91, за умовами якого ТОВ «Примекс-Профі» зобовязується поставити, а Позивач прийняти та сплатити лом свинцю (по вазі нетто), надалі товар, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до умов договору приймання товару здійснюється за правилами, викладеними в Положенні про порядок збору та переробки відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів №223/154/165 від 31.12.1996 року, а також Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та якістю (№П-6 та №П-7).

Право власності на продукцію переходить до Позивача з моменту підписання акту приймання-передачі.

ТОВ «Примекс-Профі» зобов»язується передати Позивачу видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, акт походження, копії ліцензій, свідоцтво про радіоактивну безпечність, свідоцтво про вибухобезпечність.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Примекс-Профі» протягом березня-травня 2005 року поставлено та передано Позивачу товар на загальну суму 1 866 975,47 грн., в тому числі податок на додану вартість 311 162,58 грн., що підтверджується видатковими, податковими накладними та приймально-здавальними актами.

Позивач за отриманий товар розрахувався, що підтверджується розрахунками Позивача та наданими до справи платіжними документами.

02.06.2009 року рішенням Відповідача №41571/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги винесене ним податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

11.08.2006 року рішенням Державної податкової адміністрації у м.Києві №2070/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

13.10.2006 року рішенням Державної податкової адміністрації України №11212/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

12.04.2006 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі №2-1299/06 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Примекс-Профі»: свідоцтво про державну реєстрацію від 01.07.2003 року, статут, зареєстрований Дніпровською районною у м.Києві державною адміністрацією від 01.07.2003 року, реєстраційний №08278, визнано недійсною реєстрацію ТОВ «Примекс-Профі» платником податку на додану вартість (№35631718 від 25.07.2005 року) з 12.04.2006 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року у справі 28/100-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 року, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Відповідача №0002472306/0 та №0002482306/0 від 30.05.2006 року, якими Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 34 789,14 грн., визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 69 772,95 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 13 954,59 грн., яке включено Позивачем до складу податкового кредиту у лютому 2006 року за результатами господарських операцій з ТОВ «Примекс-Профі».

16.09.2007 року постановою Господарського суду міста Києва у справі 11/353-А, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2008 року та Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 року, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Відповідача №0000232305/0-3790 від 20.01.2007 року, яким Позивачу згідно з п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 328 436,00 грн., визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 328 436,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 164 218,00 грн., яке включено Позивачем до складу податкового кредиту червні-серпні 2005 року за результатами господарських операцій з ТОВ «Примекс-Профі».

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених цим Законом.

За правилами п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядки та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначається дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної.

На момент проведення перевірки Позивач на підтвердження суми податкового кредиту березня-травня 2005 року мав податкові накладні, отримані від ТОВ «Примекс-Профі» та Приватного підприємства «ІнтерКомСервіс».

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено перелік обов»язовиїх реквізитів, які повинні мати первинні та зведені облікові документи.

Податковий кредит по операціям з придбання товарів формувався Позивачем по факту отримання податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сума податкового кредиту сформована Позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних отриманих від своїх контрагентів ТОВ «Примеск-Профі» та Приватного підприємства «ІнтерКомСервіс», а суми податку на додану вартість правомірно віднесено Позивачем у березні-травні 2005 року до складу податкового кредиту.

Згідно визначення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.

З огляду на обґрунтований висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку Позивача вимог податкового законодавства, відповідно, відсутні підстави для застосування до останнього штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 28 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 26 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.