Постанова № 29662405, 24.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р.

справа № 2а-3541/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Стельмашовій Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекція в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червні 2010р. у справі № 2а-3541/10/0470 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Еліт" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекція в м. Кривому Розі Дніпропетррвської області про визнання недійсними наказів, направлень, рішення, податкових повідомлень - рішень та першої податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з вимогами про:

- визнання недійсними накази Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 25.06.2009 року №521, від 03.07.09 року №529, від 10.07.2009 року №541, від 17.07.2009 року №556 «Про подовження терміну проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт», направлення МДПІ від 26.06.2009 року №680, від 06.07.2009 року №694, від 13.07.2009 року №707, від 20.07.2009 №725;

- визнання протиправним рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 08.07.2009 року № 2/35751219 «Про застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт»;

- визнання протиправними податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 29.12.2009 р. №0001772301/2 на суму 145816,00 грн. (104300,00 грн. основний платіж, 41516,00 грн. - санкції) по податку на прибуток, та від 29.12.2009 р. №0001782301/2 на суму 125160,00 грн. (83440,00 грн. основний платіж, 41720,00 грн. санкції по податку на додану вартість;

- визнання протиправною першої податкової вимоги Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 26.01.10 року №1/29.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, накази міжрайонної державної податкової інспекції від 25.06.2009 року №521, від 03.07.09 року №529, від 10.07.2009 року №541, від 17.07.2009 року №556 «Про подовження терміну проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт», направлення МДПІ від 26.06.2009 року №680, від 06.07.2009 року №694, від 13.07.2009 року №707, від 20.07.2009 №725; рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 08.07.2009 року № 2/35751219 «Про застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт» прийняті з грубими порушеннями норм чинного законодавства. Податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.12.2009 р. №0001772301/2 по податку на прибуток, та від 29.12.2009 р. №0001782301/2 по податку на прибуток прийняті непровамярно очкільки позивачем доведено правомірність формування витрат та податкового кредиту, про що є первинна документація. А перша податкова вимога Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 26.01.10 року №1/29 направлена коли податкова заборгованість була неузгоджена, що не відповідає нормам чинного законодавтсва.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червні 2010р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними і скасувано накази Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 25.06.2009 року №521, від 03.07.09 року №529, від 10.07.2009 року №541, від 17.07.2009 року №556 «Про подовження терміну проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт». Визнано протиправними і скасувано рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 08.07.2009 року № 2/35751219 «Про застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт». Визнано протиправними і скасувано податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 29.12.2009 р. №0001772301/2 на суму 145816,00 грн. (104300,00 грн. основний платіж, 41516,00 грн. - санкції) по податку на прибуток, та від 29.12.2009 р. №0001782301/2 на суму 125160,00 грн. (83440,00 грн. основний платіж, 41720,00 грн. санкції по податку на додану вартість. Визнано протиправною і скасувати першу податкову вимогу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 26.01.10 року №1/29. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Скарга обгрунтована тим, що накази про подовження терміну перевірки були прийняті відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу України». З підстав недопущення до проведення перевірки, відповідно до норм чинного законодавтсчва було застосовано адмінарешт активів.

У судовому засіданні представники позивача щодо скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Представник відповідача до суду не з’явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що позивачем у ході розгляду справи надані докази виконання умов договорів з контрагентами. Рішення про продовження проведення перевірки прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому застосування адмінарешту активів є неправомірним. Перша податкова вимога прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем в адміністративному порядку оскаржувались рішення відповідача прийняті за результатами перевірки.

Заслухавши представників позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи, відповідачем в період з 04.06.2009р. по 29.07.2009р. було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.02.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №71905/230/35751219 від 29.07.2009року.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем встановлені порушення, а саме:

п.п. 5.2.1 пункту п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з чим позивачем завищено валові витрати на суму 417200грн., у тому числі ан вартість отримання маркетингових та інформаційних послуг, з проведення ревізії своєї фінансово-господарської діяльності, отримання товару з контрагентами ПП «Техномоноліт», ПП «Електроальянс», ТОВ «Премєро», ПП «Промформат». У зв’язку з чим в порушення п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством завищено податковий кредит на суму 83440грн.

Згідно акту перевірки пп. 2.1 п. 2, термін перевірки подовжувався з 19.06.2009р. по 24.07.2009р. на підставі наказів відповідача від 18.06.2009р. №508, 25.06.2009 року №521, від 03.07.09 року №529, від 10.07.2009 року №541, від 17.07.2009 року №556, відповідно.

Перевіряючи дійшли до висновку, що послуги за договорами укладеними з кортрагентами не були отримані позивачем, не доведено можливісь їх надання контрагентами, не надано документів, які б розкривали суть та зміст наданих послуг, рекомендацій з управління, ведення обліку тощо. Також не надано доказів отримання товару саме від контрагента, за договорами.

Судом встановлено, що позивачем у перевіряємий період укладались слідуючі договори:

- з ПП «Електроальянс» від 01.03.2008р. про надання послуг: ведення щомісячного бухгалтерського обліку фінансово-господарських операцій діяльності позивача; щоденне надання інформації про результати від реалізації товарів в усній формі; ведення податкового обліку позивача та складання податкової звітності та надання її до податкового органу в терміни передбачені законодавтсвом, надання консультацій щодо змін в податковому законодвстві (консультації щотижня); складання та надання звітності до Фондів соцстрахування;

- з ПП «Промформат» від 01.10.2008р. про надання послуг: проведення ревізії обліку фінансово-господарських операцій діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, проведення повної інвентарізації ТМЦ, основних фондів тощо; перевірка фінансового стану підприємтсва; розробка заходів по виправленню помилок в бухгалтерському та податковому обліку; проведення консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності оподаткування тощо – усна консультація;

- з ПП «Техномоноліт» від 01.04.2008р. про надання послуг: маркетингові, інформаційні та рекламні послуги, а також послуги зі стимулюванням збутку продукції (послуги надаються в усній формі);

- з ТОВ «Премєро» від 01.06.2008р. про надання послуг: з ведення щомісячного бухгалтерського обліку фінансово-господарських операцій діяльності позивача; щоденне надання інформації про результати від реалізації товарів в усній формі; ведення податкового обліку позивача та складання податкової звітності та надання її до податкового органу в терміни передбачені законодавтсвом, надання консультацій щодо змін в податковому законодвстві (консультації щотижня); складання та надання звітності до Фондів соцстрахування; від 01.10.2008р. про надання послуг моніторинг споживчого попиту, моніторигн та аналіз товарообігу тощо; а також договір від 23.09.2008р. №19 про поставку металопродукції, згідно якого за заявною замовника (позивач) постачальник (ТОВ «Премєро») зобов’язаний доставити продукцію особисто залізницею або атотранспортом, або на підставі договорів з третіми особами.

На підтвердження отримання таких послуг та товару позивач надав до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, звіти (по деяким договорам), видаткову накладну щодо придбання товару.

Позивачем за вказаними операціями сформовано витрати та податковий кредит.

Колегія суду не погоджуєтьсая з доводами суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та вважає висновки відповаідача у акті перевірки відними з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 3 Закону України від "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зв'язності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податком на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податком на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ та формування валових витрат.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв’язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Так відповідач не заперечує факту проплати на відповідні рахунки позивачем за начебто отриманий товар, послуги, проте вказує на відсутність отримання таких послуг та товару від контрагента за укладеними договорами.

Так позивачем не доведено отримання послуг з допомогою телефонного зв’яізку або іншим чином, як визначено договорами про надання послуг в усній формі з ПП «Техномоноліт», ПП «Електроальянс», що не дає змогу визначитись у чому саме полягає надання таких послуг, їх результат, а також неможливості визначити, що саме ПП «Електроальянс» та ТОВ «Премєро» вів щомісячно бухгалтерський облік фінансово-господарських операцій діяльності позивача; вів податковий облік позивача та складав податкову звітність та надавав її до податкового органу в терміни передбачені законодавтсвом, складав та надавав звітність до Фондів соцстрахування, як це передбачено умовами договорів та при наявності у відповідний період бухгалтера на підприємстві, та те, що саме підприємство зобов’язано вести такий облік та звітність.

Звіти контрагентів позивача - ТОВ «Премєро», ПП «Промформат», містять загальний характер виконання послуг.

Також судом першої інстанції не встановлено, а позивачем не доведено можливість надання контрагентами таких послуг, визначених договорами, а саме навність кваліфікованого персоналу спеціалістів у підприємтсв або фахівців з таких питань (фахівців з бухобліку та права).

Щодо виконання умов договору від 23.09.2008р. №19 про поставку металопродукції, згідно якого за заявною замовника (позивач) постачальник (ТОВ «Премєро») зобов’язаний доставити продукцію особисто залізницею або атотранспортом, або на підставі договорів з третіми особами, то позивачем не надано докусментів, що підтверджують замовлення такого товару, згідно умов договору, а також доставку товару, відповідно умов договору.

Таким чином підстав для скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень колегія суду вважає відсутні.

Щодо оскарження наказів відповідача від 25.06.2009 року №521, від 03.07.09 року №529, від 10.07.2009 року №541, від 17.07.2009 року №556 «Про подовження терміну проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт».

Колегіія суду не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо скасування вказаних наказів з наступних підстав.

Відповідно акту перевірки термін перевірки прожовжувався на підставі наказів відповідача від 18.06.2009р. №508, 25.06.2009 року №521, від 03.07.09 року №529, від 10.07.2009 року №541, від 17.07.2009 року №556.

Так ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України» встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також їх тривалість.

Подовження терміну перевірки не суперечить нормам законодавства, а порушення строку тривалості не доведено.

Крім того, позивачем не оскаржені накази під час їх виконання, а на час розгляду справи накази виконані та є такими, що строк їх дії минув.

Також колегія суду не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо скасування рішення відповідача від 08.07.2009 року № 2/35751219 «Про застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Еліт».

Судом першої інстанції було встановлено, та підтверджуно в суді апеляційної інстанції позивачем не було допущено до перевірки відповідача 06.07.2009р., тому відповідачем рішенням від 08.07.2009р. за №2/35751219 застосовано умовний адиінарешт майнових активів позивача.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"арешт активів платника податків може бути застосовано, якщо платник відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержування доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Згідно з підпунктом 9.3.8 пункту 9.3 цієї статті адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством.

Як встановлено, відповідач під час проведення планової виїзної перевірки мав наказ на її проведення та направлення.

Також колегія суду вважає помилковим скасування судом першої інстанції першої податкової вимоги від 26.01.10 року №1/29, оскільки відповідно матеріалам справи відповідач з підстав адміністративног оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень, листом від 11.02.2010р. (а.с. 136 Т1) повідомив позивача про відкликання першої податкової вимоги, та про що визначено у рішення ДПА України від 25.02.2010р. №1853 про результати розгляду повторної скарги.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню і частині задоволення позовних вимог з ухваленням нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекція в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010р. у справі № 2а-3541/10/0470 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Еліт" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекція в м. Кривому Розі Дніпропетррвської області про визнання недійсними наказів, направлень, рішення, податкових повідомлень - рішень та першої податкової вимоги в частині задоволенні позовних вимог – скасувати. У задоволенні позову в цій частині - відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010р. у справі № 2а-3541/10/0470 залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова