Рішення № 29660699, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26051 20.02.13За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 004,01 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Сукорянський Є.О (дов. №01/226-47 від 02.01.2013).

від відповідача : не зявився.

В судовому засіданні 18.02.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

28.12.2012 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 004,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/5430108.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/26051, розгляд справи призначено на 17.01.2013.

В судове засідання призначене на 17.01.2013 представники сторін, не з'явились, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Розгляд справи відкладено на 04.02.2013

28.01.2013 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду з інформацією щодо особи-страховика обов'язкової цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіл "КІА-Каренс", державний номер АА 9860 НВ, та умови страхування станом на 17.01.2010.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 04.02.2013 представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 04.02.2013 представники сторін з'явились та надали пояснення.

Розгляд справи відкладено на 20.02.2013

В судове засідання, призначене на 04.02.2013 з'явився представник позивача, та надав додаткові документи.

В судове засідання, призначене на 04.02.2013 представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2009 між позивачем (надалі - Страховик) та Юрченко Андрієм Сергійовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспорту № 06-VR/01-044-00483 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту -або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Кіа", державний реєстраційний номер АА 3603 НЕ.

Передбачений договором страховий випадок настав 17.01.2010 на вул. Братиславській в м. Києві а саме: відбулося зіткнення "Кіа", державний реєстраційний номер АА 3603 НЕ, що знаходився під керуванням Юрченко Андрія Сергійовича та автомобіля "Кіа", державний реєстраційний номер АА 9860 НВ, що знаходився під керуванням Шикери Івана Івановича.

В результаті ДТП автомобіль "Кіа", державний реєстраційний номер АА 3603 НЕ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою ВДАІ Деснянського ГУ МВС України в м. Києві від 17.01.2010, виданою на ім'я Юрченко Андрія Сергійовича (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 14 332 грн. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № СТ/10/0099 від 07.04.2010 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26.02.2010 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Шикерою Іваном Івановичем п. п. 2.3 (б), 10.1, 10.3,10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Кіа", державний реєстраційний номер АА 9860 НВ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5430108 (інформація МТСБУ від 24.01.2013 № 1581 наявна в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/5430108 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Кіа", державний реєстраційний номер АА 9860 НВ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Кіа", державний реєстраційний номер АА 9860 НВ.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту № 00204 про визначення вартості матеріального збитку від 15.02.2010 (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Кіа", державний реєстраційний номер АА 3603 НЕ, внаслідок ДТП, що відбулося 17.01.2010, без урахування ПДВ становить: 13 790,89 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 29.02.2012 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 3/469 про відшкодування шкоди на суму 14 332 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Листом №1656.609.10.01/2 від 21.03.2012 відповідач повідомив позивача, про виплату страхового відшкодування у розмірі 9 327,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7988 від 12.04.2012.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість. Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником податку на додану вартість.

Позивачем до матеріалів справи було надано, як докази здійснення ремонту автомобіля "Кіа", державний реєстраційний номер АА 3603 НЕ (акт виконаних робіт № ГЕ-0000028 від 04.03.2010), однак не надано докази, того що ФОП Городинський Е.В. який виконав відновлюваний ремонт є платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом № ВС/4336393 підлягає зменшенню на суму ПДВ, яка включена до суми вартості відновленого ремонту "Кіа", державний реєстраційний номер АА 3603 НЕ.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 11 492,41 грн. з розрахунку 13 790,89 грн. (вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням зносу) - 2 298 грн. (ПДВ.)

У зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив страхове відшкодування на користь позивача, стягненню підлягає страхове відшкодування в сумі 2 164,42 грн. з розрахунку: 11 492,41 грн. (сума матеріального збитку встановлена звітом № 00204 від 15.02.2010 без урахування ПДВ ) - 9 327,99 грн. (виплачена відповідачем сума страхового відшкодування).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 913, 39 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49,80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити - частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код 30968986) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, б-р. Л. Українки,26; ідентифікаційний код: 32382598) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: страхове відшкодування в розмірі - 2 164 грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири) 42 коп. та судовий збір в сумі 913 грн. (дев'ятсот тринадцять ) 39 коп.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 25.02.2013

Суддя Ю.В.Цюкало