Постанова № 29644506, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К-25174/10

К-25174/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Комунального теплопостачального підприємства «Алчевськтеплокомуненерго»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010

у справі № 2а-26113/09/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Комунального теплопостачального підприємства (КТП) «Алчевськтеплокомуненерго»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, у задоволенні позову відмовлено.

Висновок судів вмотивований тим, що органи місцевого самоврядування не наділені правом встановлювати пільги з податку на прибуток, який є загальнодержавним податком, та приймати рішення щодо розміру сум цього податку, що має зараховуватись до місцевого бюджету, а тому у позивача відсутні пільги щодо оподаткування податком на прибуток, що свідчить про правомірність донарахованих позивачу податкових зобов`язань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У касаційній скарзі КТП «Алчевськтеплокомуненерго»просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача сум податкового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 31.08.2009 № 2158/231-02132266, про порушення норм підпунктів 5.2.10 пункту 5.1 ст.5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 ст.8, пункту 10.1 ст. 10, підпункту 11.1 ст.11, пункту 16.4 ст. 16 Закону № 334\94-ВР, внаслідок чого занижено податок на прибуток 2006 рік на 1463148,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2009 № 0000642310/0 про донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 2194722,00 грн., в тому числі 1463148,00 грн. -основний платіж та 731574,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що згідно з пунктом 24.2 рішення Алчевської міської ради від 13.01.2006 № 45/6 позивача було звільнено на 100 % від сплати податку на прибуток, який зараховується до міського бюджету.

За змістом частини 2 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» (далі -Закон № 1251-XII) Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Частиною другою пункту 10 статті 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»передбачено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.

Відповідно до пункту 15 статті 69 Бюджетного кодексу України, прийнятого Законом України від 21.06.2001 № 2542-III (втратив чинність згідно з Бюджетним кодексом України в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2456-VI) податок на прибуток підприємств комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

У резолютивній частині Рішення від 16 лютого 2010 року № 5-рп/2010 Конституційний Суд України вказав, що положення частини другої статті 1 Закону № 1251-XII та статті 15 Закону № 334/94-ВР у системному зв'язку з положеннями статей 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143 Конституції України, статей 7, 9, 69, 96, 97, 103, 108 Бюджетного кодексу України, статей 16, 61, 62, 63, 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону № 1251-XII встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів і не приймають участь у міжбюджетних трансфертах.

Такою ж є і правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 07.02.2012 у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суди попередніх інстанцій, однак, не правильно застосували вищевказані правові норми та зробили юридично не правильний висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального теплопостачального підприємства «Алчевськтеплокомуненерго»задовольнити, скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010; позов задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 11.09.2009 № 0000642310/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак