Постанова № 29642523, 12.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 р. Справа № 2а-10129/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап девелопмент Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-10129/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап девелопмент Україна"

до Державної виконавчої служби України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна» (далі-позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі-відповідач) в якому просив суд:

- зобов'язати відповідача об'єднати виконавчі провадження з виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вчинених 15.03.2012 р., щодо звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" за реєстраційними номерами 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347 в зведене провадження;

- скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 17.08.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору за реєстраційними номерами виконавчих проваджень: 32307113, 32307472, 32307416,32307252,32307347.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 р. у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" до Державної виконавчої служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, вказує, що, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 р. по справі № 2а-10129/12/2070 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а тому просить у її задоволенні відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено судом апеляційної інстанції на підставі договорів іпотеки, укладених між ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", приватним нотаріусом ОСОБА_1 вчинено виконавчі написи від 15.03.2012 р.

Зі змісту зазначених виконавчих написів нотаріуса вбачається, що стягувачем є ПАТ "ЕРСТЕ БАНК", боржником - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна". За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих у іпотеку перелічених нежитлових приміщень, які належать позивачу на праві власності, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги стягувача у розмірі 4 078 155, 34 доларів США.

23.04.2012 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченко О.В. на підставі заяви стягувача - ПАТ "ЕРСТЕ БАНК", відкрито наступні виконавчі провадження: ВП №№ 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347 з виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вчинених 15.03.2012 р., за відповідними реєстровими номерами:

№ 139 - про звернення стягнення на нежитлові будівлі: битовка літ. "Г", площею 368,20 кв.м., бокс літ. "Д", площею 984,10 кв.м., загальною площею 1352,30 кв.м., які розташовані по вулиці Потьомкіна, 18 в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307113) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових будівель: битовка літ. "Г", площею 368,20 кв.м., бокс літ. "Д", площею 984,10 кв.м., загальною площею 1352,30 кв.м., які розташовані по вулиці Потьомкіна, 18 в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області( а.с. 14).

№ 140 - про звернення стягнення на нежитлові приміщення підвалу №№ 9,10,11,12,13,14 загальною площею 100,7 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307472) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових приміщень підвалу №№ 9,10,11,12,13,14 загальною площею 100,7 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові ( а.с. 13).

№ 142 - про звернення стягнення на нежитлові приміщення підвалу №№ 1,2,6,8 загальною площею 166,4 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307416); задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлові приміщення підвалу №№ 1,2,6,8 загальною площею 166,4 кв.м., в літ. "А-10", які розташовані по вулиці Героїв праці, № 14 в м. Харкові ( а.с. 12).

№ 143 - про звернення стягнення на нежитлові приміщення: підвалу №№ 3,3а,3б,4,4а,4б,6,6а,6б, цоколю №№ 21-22,77-81,81а,87,89,93, 1-ого поверху №№ 22,54 загальною площею 412,4 кв.м., в літ. "А-18", які розташовані по проспекту Леніна, № 77 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307252) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових приміщень: підвалу №№ 3,3а,3б,4,4а,4б,6,6а,6б, цоколю №№ 21-22,77-81,81а,87,89,93, 1-ого поверху №№ 22,54 загальною площею 412,4 кв.м., в літ. "А-18", які розташовані по проспекту Леніна, № 77 в м. Харкові ( а.с. 11).

№ 144 - про звернення стягнення на нежитлові приміщення 1-ого поверху №№ 82,83,84,87,88а,89,91,91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. "А-11", які розташовані по вулиці Данилевського, № 26 в м. Харкові та належать позивачу на праві власності (ВП № 32307347) ; задоволення вимог ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4 078 155,34 доларів США за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових приміщень1-ого поверху №№ 82,83,84,87,88а,89,91,91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. "А-11", які розташовані по вулиці Данилевського, № 26 в м. Харкові ( а.с. 10).

Вказаними виконавчими написами нотаріуса приписано за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданих в іпотеку нежитлових приміщень, що належать позивачу на праві власності, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ЕРСТЕ БАНК" у розмірі 4078155, 34 доларів США.

Зазначеними об'єктами іпотеки були забезпечені зобов'язання позивача за кредитним договором № 012-05/996 від 09.06.2008р. (невідновлювальна кредитна ліня), укладеним з ВАТ "ЕРСТЕ БАНК".

17.08.2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченком О.В. прийнято п'ять постанов про стягнення з боржника виконавчого збору за реєстраційними номерами виконавчих проваджень: 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347. В кожній з, них постановлено стягнути з боржника - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" виконавчий збір у розмірі 407 815,53 доларів США та 900,00 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення ч. І ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV, з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон № 606-ХІV), якою встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом.

Проте, колегія суддів вважає, що судом безпідставно не взято до уваги посилання позивача на приписи ч. 5 ст. 28 Закону № 606-ХІV, згідно якої у разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми, оскільки «зазначена норма застосовується у випадку, коли майно вже реалізовано, а не при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору».

Звернення стягнення на заставлене майно врегульовано ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 54 вказаного Закону реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя.

Згідно п. З ч. І ст. 43 Закону № 606-ХІV, яка регулює розподіл стягнутих з боржника грошових сум, передбачено, що у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Отже, сума виконавчого збору взагалі не може бути визначена до реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 62 Закону № 606-ХІV реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Згідно п. 8 ст. 54 Закону № 606-ХІV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що саме такий спосіб передбачений в п.5.5.3 договорів іпотеки, які додані до виконавчих проваджень, і саме цей спосіб обрав кредитор для задоволення своїх вимог.

Колегія суддів зазначає, що самостійний продаж боржником предмету іпотеки неприпустимий, а поняття «добровільне або самостійне звернення стягнення на майно» в законі не існує.

Таким чином, Державний виконавець, пропонуючи позивачу самостійно звернути стягнення на його власне майно поза процедурою, встановленою законом та договором, без проведення прилюдних торгів, діяв всупереч чинному законодавству.

Щодо права позивача передати кошти в рахунок погашення боргу, колегія суддів вважає, що таке право не відповідає його обов'язку, оскільки виконавчими документами не передбачено стягнення коштів. Іпотека - це специфічний спосіб забезпечення зобов'язань, який існує саме для того, щоб кредитор отримав задоволення за рахунок реалізації предмета іпотеки у разі відсутності грошових коштів у боржника.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо об'єднання виконавчих проваджень у зведене провадження, колегія суддів зазначає, що вирішення цього питання є процесуальною дією державного виконавця і здійснюється в межах виконання ним повноважень покладених Законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні вимоги щодо зобов'язання відповідача об'єднати виконавчі провадження з виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вчинених 15.03.2012, щодо звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" за реєстраційними номерами 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347 в зведене провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 17.08.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору за реєстраційними номерами виконавчих проваджень : 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині прийнятих державним виконавцем постанов є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап девелопмент Україна" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-10129/12/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову, щодо визнання протиправних та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 17.08.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору за реєстраційними номерами виконавчих проваджень : 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 17.08.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору за реєстраційними номерами виконавчих проваджень : 32307113, 32307472, 32307416, 32307252, 32307347.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 18.02.2013 р.