Постанова № 29642039, 23.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа № 2а-9682/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лайт-Тек" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. по справі № 2а-9682/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лайт-Тек"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лайт-Тек" - звернувся до суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фірма Лайт-Тек" з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. на підставі наказу від 30.03.2012р. № 115, скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 03.05.2012р. № 0000012240 про збільшення ТОВ "Фірма Лайт-Тек" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 70203,75 грн., в тому числі за основним платежем - 56136,00 грн., за штрафними санкціями - 14040,75 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лайт-Тек" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 23.01.2013 року, представники сторін не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Лайт-Тек" 23.12.2010р. пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 37458975 як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Індустріальній міжрайонній державній податковій інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість з 11.02.2011р., здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі, електромонтажних робіт, виробництва електричного освітлювального устаткування, будівництва житлових і нежитлових будівель.

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова, правонаступником якої є Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у зв'язку з виявленням за наслідками перевірки ТОВ "Промспец Консалтинг" фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства ТОВ "Фірма Лайт-Тек", на адресу останнього направлено запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження від 29.02.2012р. № 2764/10/23-315, з визначенням чіткого переліку необхідних документів та відомостей щодо реальності проведених господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість. ( а.с.179-181).

ТОВ "Фірма Лайт-Тек" листом за вих. № 78/03 від 15.03.2012р. на отриманий запит від 29.02.2012р. № 2764/10/23-315 по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" надало до податкового органу договір, специфікацію, видаткові та податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки та картки рахунків. ( а.с.182).

30.03.2012р. податковим органом прийнято наказ № 115 від 30.03.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фірма Лайт-Тек".(а.с.178).

За наслідками проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фірма Лайт-Тек" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. складено акт № 232/22-406/37458975 від 10.04.2012р.(а.с.5-8).

Відповідно до акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 232/22-406/37458975 від 10.04.2012р. податковим органом встановлено порушення ТОВ "Фірма Лайт-Тек" п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження податку на додану вартість за вересень 2011р. на суму 56163,00 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки № 232/22-406/37458975 від 10.04.2012р., позивач 19.04.2012р. надав до Індустріальної МДПІ м. Харкова письмові заперечення № 112/04 від 18.04.2012р., на які останній листом від 26.04.2012 р. за вих. №1491/10/22-413 надав відповідь.

На підставі акту № 232/22-406/37458975 від 10.04.2012р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012240, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Фірма Лайт-Тек" з податку на додану вартість в загальному розмірі 70203,75 грн., з яких: 56163,00 грн. - за основним платежем та 14040,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. ( а.с.9)

Не погодившись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 03.05.2012р. № 0000012240 позивач оскаржив його в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом послідовного подання скарг до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України.

Рішеннями за результатами розгляду скарг ДПС у Харківській області від 05.07.2012р. № 3322/10/102-17 та ДПС України від 08.08.2012р. № 13846/6/10-2115 скарги ТОВ "Фірма Лайт-Тек" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012р. № 0000012240 - залишене без змін.

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки та прийнятим податковим повідомленням -рішенням, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки були дотримані права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому вимоги про визнання неправомірними дій відповідача по проведенню цієї перевірки є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Лайт-Тек" до перевірки не надано в повному обсязі належним чином оформлені документи, які складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності, що обумовлені умовами договору та вимогами законодавства, які б підтверджували реальність проведених операцій та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом позивача, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012р. № 0000012240 є таким, що прийняте з урахуванням фактичних обставин по справі та є правомірним.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Серед функцій органів державної податкової служби положеннями ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів; забезпечення визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків тощо.

Для реалізації визначених законодавством повноважень органам державної податкової служби, як контролюючим, надані права, серед яких: право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс України), право отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України); право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс України), а також право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс України).

В свою чергу платники податків зобов'язані: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органам державної податкової служби України надано право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин, визначених ст. 78 цього Кодексу, серед яких - виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України), про що згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби приймає рішення у формі наказу.

Спірна перевірка ТОВ "Лайт-Тек" відповідачем проведена на підставі наказу №115 від 30.03.2012 року, прийнятого начальником Індустріальної МДПІ м.Харкова Харківської області Державної податкової служби. Копію вказаного наказу позивач отримав своєчасно та не оскаржив його. Останнє позивачем не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах дії відповідача при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ "Лайт-Тек" з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" відповідають вимогам чинного законодавства.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012240 від 03.05.2012 року колегія суддів зазначає наступне.

05.09.11 між ТОВ «Фірма Лайт-Тек» (в якості покупця) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (в якості продавця) укладено договір купівлі-продажу № 21/09.( а.с.26).

Відповідно до п.1.1 цього договору ТОВ «Промспец Консалтинг» приймає на себе зобов'язання передати у власність ТОВ «Фірма Лайт-Тек» комплектуючі до світлотехнічного обладнання (товар), а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.Згідно умов договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу(п. 5.1 Договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Факт реального виконання зобов'язань по договору від 05.09.11 № 21/09 підтверджується: податковими накладними від 06.09.11 № 157, від 08.09.11 №199 від 16.09.11 №305, від 21.09.11 №341, від 27.09.11 №408; видатковими накладними від 06.09.11 №6/09-25, від 08.09.11 № 8/09-33, від 16.09.11 №16/09-45, від 21.09.11 №21/09-83, від 27.09.11 №27/09-112; товарно-транспортними накладними від 06.09.11 №12, від 08.09.11 №14, від 16.09.11 №19, від 21.09.11 №2, від 27.09.11 №3, копії яких долучені до справи.

Загальна вартість поставленого за Договором товару склала - 336 979,68 грн. Розрахунки за поставлений товар здійсненні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Промспец Консалтинг» у сумі 156 000 тис. грн. (17.10.11 у сумі 70 000,0 тис. грн., 25.10.11р. у сумі 86 000 тис. грн.) та шляхом видачі векселів на суму 180 979,68 грн. (додаткова угода від 28.05.12р. до Договору від 05.09.11 №21/09, акт прийому- передачі векселів від 29.05.12р.).

Перевезення товару здійснювалось власним транспортним засобом позивача, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та із залученням стороннього перевізника - ФОП ОСОБА_1. (копія договору від 01.04.11, копія акту приймання-здачі послуг №10/09 від 16.09.11, копія банківської виписки).

Оприбуткування отриманого товару здійснювалось на підставі вищезазначених первинних документів, зберігання та виробництво із придбаних комплектуючих світлотехнічного обладнання відбувалось за адресою: м. Харків, вул. Саратовська, 44.

Придбаний за договором від 05.09.11р. № 21/09 товар - комплектуючі до світлотехнічного обладнання, використаний для провадження одного із основних видів діяльності позивача - виробництва електричного освітлювального обладнання.

В бухгалтерському обліку позивача придбаний у ТОВ «Промспец Консалтинг» товар відображався на рахунках: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; 801 «Витрати сировини й матеріалів» (рахунок містить інформацію про витрати товарів придбаних, зокрема, у ТОВ «Промспец Консалтинг», які використані в операційній діяльності позивача (виробництві обладнання)).

Внутрішнє списання придбаного товару (комплектуючих) на готову продукцію (світлотехнічне обладнання) відбувалось на підставі актів списання.

Подальше використання товару, придбаного у ТОВ «Промспец Консалтинг», в господарській діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки обладнання та первинними документами на їх виконання з наступними контрагентами: ПАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «ДІОН ПЛЮС», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ТОВ «Сокар Енерджі Україна», ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

В основу висновків відповідача про порушення ТОВ "Лайт-Тек" вимог податкового законодавства покладено висновки акту перевірки ТОВ "Промспец Консалтинг" №251/23-03-05/37093551 від 13.12.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за вересень - жовтень 2011 року, складеного фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова. Відповідно до вказаного акту, під час перевірки адреси реєстрації ТОВ "Промспец Консалтинг" встановлено, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а саме: відсутні офісні, складські, торгівельні та інші приміщення, що можуть використовуватись підприємством.

Колегія суддів зазначає, що норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

У періоді, за який проводилась перевірка, позивач та його контрагент - ТОВ "Промспец Консалтинг" мали статус платника податку на додану вартість. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату товару, відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що позивач при включенні до податкового кредиту за вересень 2011 року сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товару у ТОВ "Промспец Консалтинг" в період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року діяв відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № 0000012240 від 03.05.2012р. прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині, з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Підлягає стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 351,02 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лайт-Тек" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. по справі № 2а-9682/12/2070 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 03.05.2012р. № 0000012240.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 03.05.2012р. № 0000012240 про збільшення ТОВ "Фірма Лайт-Тек" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 70203,75 грн., в тому числі за основним платежем - 56136,00 грн., за штрафними санкціями - 14040,75 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лайт-Тек" ( код ЄДР 37458975) з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 351 грн. 02 коп. (триста п'ятдесят одна грн. 02 коп.)

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.