Ухвала суду № 29642016, 06.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р.Справа № 2а-13079/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від від 22.11.2012р. по справі № 2а-13079/11/2070

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код - 09351600, на рахунок НОМЕР_3) всі здійснені документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 682.57 грн. (шістсот вісімдесят дві гривні 57 коп.). В іншій частині вимог відмовлено

Задовольняючи заяву позивача суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення та задоволення вимог про компенсацію позивачу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у загальному розмірі 682,57 грн., з яких судові витрати пов'язані із прибуттям до суду у розмірі 442,57 грн. та добові витрати у розмірі 240,00 грн. та про необхідність стягнення з Державного бюджету України на йогокористь судових витрат у розмірі 682,57 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст..ст. 139, 147 Кодексу законів про працю України, ст. 10 Закону України «Про державну службу», постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 13 червня 200 року №950 та норми ст. ст.. 69-86, 107, п. 4 ст. 187, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України .

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу було задоволено в повному обсязі.

24.10.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про прийняття додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в якому просить суд постановити додаткове судове рішення і визначити грошовий розмір понесених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи №2а-13079/11/2070 та які згідно ст.ст.94, 97 КАС України повинні бути компенсовані позивачеві з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та зобов'язати Ізюмське Управління Державної казначейської служби України Харківської області стягнути з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби присуджені позивачеві судові витрати та перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код - 09351600, на рахунок НОМЕР_3.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з положеннями ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Положеннями статті 91 КАС України визначено витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту). Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наданих до заяви документів та наявних матеріалів справи, судовим розглядом встановлено, що позивач постійно мешкає у м.Борова Харківської області, витрати на проїзд у приміському транспорті згідно квитків складають 442,57 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що надані квитки на проїзд з м.Борова Харківської області до міста Харкова та зворотні квитки містять дати, коли відбувались судові засідання у справі, в яких брав участь позивач, отже є належними доказами та вказані судові витрати пов'язані із прибуттям до суду у розмірі 442,57 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Відносно посилань позивача на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663, судова колегія зазначає, що вказана постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів", тому суд не застосовує норми Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №98 сума добових витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів складає 30 грн.

З огляду на те, що судом першої інстанції у даній справи було проведено 8 судових засідань 25 жовтня 2011 року, 01 листопада 2011 року, 30 березня 2012 року, 17 квітня 2012 року, 26 вересня 2012 року, 9 жовтня 2012 року, 15 жовтня 2012 року та 17 жовтня 2012 року, судова колегія вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо виплати добових витрат у розмірі 240,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що вимоги щодо компенсації судових витрат з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та зобов'язання Ізюмського Управління Державної казначейської служби України Харківської області стягнути з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби присуджені позивачеві судові витрати та перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код - 09351600, на рахунок НОМЕР_3, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати саме з Державного бюджету України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст..ст. 139, 147 Кодексу законів про працю України, ст. 10 Закону України «Про державну службу», постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 13 червня 200 року №950 та норми ст. ст.. 69-86, 107, п. 4 ст. 187, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-13079/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.