Рішення № 29633843, 22.02.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

ПП "Ява"

Справа № 2-4418/12

2/369/392/13

РІШЕННЯ

іменем України

22.02.2013 року Києво-Святошинський районний суд в складі:

головуючого судді Нікушина В.В.

при секретарі Василенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1, Відділу Держземагенства України у Києво-Святошинському районі Київської області, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, третя особа - Приватне підприємство „Ява", про стягнення основного боргу, 3 % річних, пені, внесення та реєстрацію змін до договору оренди землі,-

встановив :

Музичанська сільська ради Києво-Святошинського району Київської області 12 листопада 2012 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, Управління Держкомзему України у Києво-Святошинському районі Київської області, третя особа - Приватне підприємство „Ява", про стягнення основного боргу, 3% річних, пені, внесення та реєстрацію змін до договору оренди землі.

Заявою в порядку ст. 31 ЦПК України від 31 січня 2013 року були змінені та доповнені позовні вимоги.

В процесі справи до участі в її розгляді в якості відповідача залучений правонаступник Упавління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області - Відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області та співвідповідач - Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області. Уточнено по-батькові відповідача. Замість описки в позові та в заяві в порядку ст. 31 ЦПК України «ОСОБА_1» вказано «ОСОБА_1».

Свій позов Музичанська сільська рада мотивує тим, що вона уклала з Приватним підприємством „Ява" договір оренди землі від 7 липня 2004 року, посвідчений 7 липня 2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3931. Вказаний договір був зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137. Державна реєстрація прав на землю проведена реєстратором Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру" 7 вересня 2004 року за № 88. Відповідно до умов вказаного договору Музичанська сільська рада зобов'язувалась надати, а Приватне підприємство „Ява" - прийняти в платне володіння і користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,5082 га, - забудованих земель в межах населеного пункту в селі Музичі Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції. Приватне підприємство „Ява" зобов'язувалось вносити щорічно на рахунок Музичанської сільської ради орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, що на час укладення договору складала на 47840 грн. Обчислення орендної плати за землю повинно в наступні роки здійснюватись з урахуванням індексу інфляції. Музичанська сільська рада повністю виконала прийняті на себе за вказаним договором зобов'язання. Приватному підприємству „Ява" була передана в оренду вказана земельна ділянка. Зі сторони Приватного підприємства „Ява" допущені порушення вказаного договору щодо орендної плати. За 2011 рік орендна плата не оплачена. В врахуванням п. 7 та 8 договору орендна плата за 2011 рік повинна становити 102888 грн 97 коп. Музичанська сільської рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Ява" 102888 грн 97 коп. Рішення Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 15/029-12 позов задоволено. Постановлено стягнути з Приватного підприємства „Ява" на користь Музичанської сільської ради" 92028 грн 46 коп боргу, 368 грн 11 коп, інфляційних втрат, 567 грн 30 коп 3% річних, 2923 грн 04 коп пені, 1917 грн 74 коп судового збору. Суд встановив, що зв'язку з продажем Приватним підприємством „Ява" громадянину ОСОБА_1 за договором від 3 листопада 2011 року (зареєстрованого в в БТІ 22 листопада 2012 року) виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до набувача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розмішена будівля або споруда, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Враховуючи відчуження виробничої бази, борг по орендній платі за період з 1 січня 2011 року по 22 листопада 2011 року становить 92028 грн 46 коп. Пропорційно зменшенню боргу до 368 грн 11 коп зменшена сума інфляційних втрат, до - 567 грн 30 коп 3% річних, до - 2923 грн 04 коп пені, до - 1917 грн 74 коп судового збору. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року рішення Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 15/029-12 залишено без змін. Отже за період з 23 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року згідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України зобов'язання по сплаті орендної плати перейшло до власника виробничої бази ОСОБА_1. Сума основного боргу з 23 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року становить становить 10860 грн 51 коп. Відповідно до ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Річні станом на становлять 634 грн 25 коп. Пунктом 11 Договору встановлено, в разу невнесення орендної плати в стоки, встановлені Договором, сплачується пеня в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього Закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня в межах подвійної облікової ставки НБУ станом на 1.10.2012 р. становить - 1222 грн 92 коп. Загальна сума позову станом на станом на 1.10.2012 р. дорівнює 12328 грн 01 коп. Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 N 1378-ІУ, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 -10 років. Статтею 15 вказано закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Таким чином, законодавством передбачено здійснення нормативно-грошової оцінки земель відповідними органами місцевого самоврядування, а враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки (п. 5 Договору), то судами попередніх інстанцій не досліджені підстави внесення змін до вказаного договору оренди землі в частині зміни орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель. Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України). Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року N 309-VI (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 р. по справі N 2-1/10068-2008). При цьому, згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку. В даному випадку доцільно застосувати такий спосіб захисту, який передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України як зміна правовідношення. Договір, в силу приписів ст. 509, 626 ЦК України є правовідношенням. Оскільки, відповідно до приписів ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Крім цього, відповідно до п. 3.4.7 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року N 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" встановлено, що судам при розгляді спору про внесення змін до договору, слід враховувати, що зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству. Рішенням 16 сесії 5 скликання Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 грудня 2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Музичанської сільської ради» затверджена технічна документація з нормативно грошової оцінки земель населених пунктів сепла Музичі та Неграші Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, якою визначено базову вартість одного квадратного метра по селу Музичі - 52,59 грн та по селу Неграші -51,24 грн. До суду від Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області надійшло підтвердження нормативної оцінки на 2012 рік земельної ділянки загальною площею 2,5082 га в сумі 1 986 554 грн 60 коп, отже борг ОСОБА_1 по орендній платі за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року складає 198 655 грн 46 коп.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечує. Пред"явлений позов вважає безпідставним та необґрунтованим. Рішенням Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року по справі 15/029-12 встановлено, що - „ Таким чином, після реєстрації Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" права власності на об"єкт нерухомості, який розташований на орендованій земельній ділянці, право користування земельною ділянкою відповідача за вищевказаним договором припинилось, а отже договір оренди землі від 07.07.2004р. таким, що припинений з 23.11.2011 року...". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року вказане рішення Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 5 029-12 залишено без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, при розгляді Києво-Святошинським районним судом Київської області даної цивільної справи № 2-4418/12 не підлягає доказуванню факт (обставина) припинення з 23.11.2011 року договору оренди землі від 07.07.2004р. Верховний Суд України в своїй постанові від 21 травня 2012 р. у справі N 6-20 цс 11 виклав правову позицію, серед іншого, щодо правових наслідків припинення договору поруки. Так, Верховний Суд України в згаданій постанові зазначив, зокрема, наступне: За змістом норм ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестаютьіснувати. Уживаний законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України термін "порука" використовується з розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки...". Аналогічно й у правовідносинах з оренди землі припинення з 23.11.2011 року договору оренди землі від 07.07.2004 р. означає такий стан правовідношення, при якому в силу передбаченої законом, а саме абзацом 7 частини 1 статті 31 Закону Україні „Про оренду землі" обставини (зміна власника нерухомого майна) суб"єктивні права \ кореспондуючі їм обов'язки за договором оренди землі від 07.07.2004 р. перестають існувати, а сам договір оренди землі від 07.07.2004р. є таким, що втратив чинність. Отже, у Києво-Святошинського районного суду Київської області відсутні правові підстави для внесення після 23.11.2011 року шляхом ухвалення судового рішення будь-яких зміни в договір оренди землі від 07.07.2004 p., який вже втратив чинність на дату звернення Музичанською сільською радою Києво-Святошинськогс району Київської області до суду з відповідним позовом. Позовні вимоги Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, серед іншого мотивовані тим, що „...суд встановив, що у зв"язку з продажем Приватним підприємством „Ява" громадянину ОСОБА_1 за договором від 03 листопада 2011 року (зареєстрованого в БТІ 22 листопада 2012 року) виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до набувача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщена будівля або споруда, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача...". Верховний Суд України в своїй постанові від 6 грудня 2010 р. у справі N 3-51гс1С виклав правову позицію щодо сумісного застосування ст. 377 ЦК, статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 p. N 161-ХІУ "Про оренду землі". Так, Верховний Суд України в згаданій постанові зазначив, зокрема, наступне: „...За змістом ст. 377 ЦК, статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 р N 161-XIV "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування...". Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Постанова Верховного Суду України від 6 грудня 2010 р. у справі № 51гс10, в якій викладено правову позицію щодо сумісного застосування ст.377та статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 р. N161-ХІУ "Про оренду землі"є обов'язковою й для Києво-Святошинського районного суду Київської області при розгляді даної цивільної справи № 2-4418/12. Крім того, відповідно до пункту 2.12 постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» „... Відповідно до частини другої статті ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду) знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхомукладення договору оренди. Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності народу України. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Відповідно до ст. 142 - 145 Конституції до матеріальної основи органів місце самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють території громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Статтею 116 ЗК встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають власності та права користування земельними ділянками із земель державної комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місце самоврядування межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Частиною 1 ст. 123 ЗК встановлено, що надання земельних ділянок держави» комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Отже, необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду. На підставі всього вищевикладеного в сукупності можна дійти наступних висновків: а) припинення (втрата чинності) 23.11.2011 року договору оренди землі від 07.07.2004 р., що встановлено Рішенням Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року по справі № 15/029-12, яке набрало законної сили виключає можливість внесення будь-яких змін до договору оренди землі від 07.07.2004 р судовому, так і в позасудовому порядку; б)виникнення між Музичанською сільською радою Києво-Святошинського

району Київської області та ОСОБА_1 договірних орендний правовідносин можливе виключно шляхом укладення нового договору оренди; в) за відсутності заяви ОСОБА_1 на ім"я Музичанської

сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про надання йому в оренду земельної ділянки загальною площею 2,5082 га для обслуговування належного йому на праві власності об"єкту нерухомості, та відповідного рішення сесії Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про надання йому в оренду земельної ділянки загальною площею 2,5082 га для обслуговування належного йому на праві власності об"єкту нерухомості, відсутні правові підстави для укладення договору оренди землі; г) за відсутності укладеного між Музичанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,5082 га для обслуговування належного йому на праві власності об"єкту нерухомості відсутні правові підстави для сплати ОСОБА_1 орендної плати за неукладеним (неіснуючим) договором оренди землі. Таким чином, заявлені Музичанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області позовні вимоги про внесення змін до пунктів 4 та 7 договору оренди землі від 7 липня 2004 року, стягнення з ОСОБА_1 на користь Музичанськоі сільської ради Києво-Святошинського району Київської області боргу в сумі 12547 грн. 61 коп., зобов'язання Управління Держкомзему України у Києво-Святошинському районі Київської області зареєструвати зміни щодо договору оренді, землі від 7 липня 2004 року є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи проти позову заперечує. Пред"явлений позов вважає безпідставним та необґрунтованим. Рішенням Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року по справі 15/029-12 встановлено, що „... Таким чином, після реєстрації Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" права власності на об"єкт нерухомості, який розташований на орендованій земельній ділянці, право користування земельною ділянкою відповідача за вищевказаним договором припинилось, а отже договір оренди землі від 07.07.2004р. таким, що припинений з 23.11.2011 року...". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року вказане рішення Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 5 029-12 залишено без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, при розгляді Києво-Святошинським районним судом Київської області даної цивільної справи № 2-4418/12 не підлягає доказуванню факт (обставина) припинення з 23.11.2011 року договору оренди землі від 07.07.2004р. Верховний Суд України в своїй постанові від 21 травня 2012 р. у справі N 6-20 цс 11 виклав правову позицію, серед іншого, щодо правових наслідків припинення договору поруки. Так, Верховний Суд України в згаданій постанові зазначив, зокрема, наступне: .....За змістом норм ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестаютьіснувати. Уживаний законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України термін "порука" використовується з розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки...". Аналогічно й у правовідносинах з оренди землі припинення з 23.11.2011 року договору оренди землі від 07.07.2004 р. означає такий стан правовідношення, при якому в силу передбаченої законом, а саме абзацом 7 частини 1 статті 31 Закону Україні „Про оренду землі" обставини (зміна власника нерухомого майна) суб"єктивні права \ кореспондуючі їм обов'язки за договором оренди землі від 07.07.2004 р. перестають існувати, а сам договір оренди землі від 07.07.2004р. є таким, що втратив чинність. Отже, у Києво-Святошинського районного суду Київської області відсутні правові підстави для внесення після 23.11.2011 року шляхом ухвалення судового рішення будь-яких зміни в договір оренди землі від 07.07.2004 p., який вже втратив чинність на дату звернення Музичанською сільською радою Києво-Святошинськогс району Київської області до суду з відповідним позовом. Позовні вимоги Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, серед іншого мотивовані тим, що „...суд встановив, що у зв"язку з продажем Приватним підприємством „Ява" громадянину ОСОБА_1 за договором від 03 листопада 2011 року (зареєстрованого в БТІ 22 листопада 2012 року) виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до набувача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщена будівля або споруда, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача...". Верховний Суд України в своїй постанові від 6 грудня 2010 р. у справі N 3-51гс1С виклав правову позицію щодо сумісного застосування ст. 377 ЦК, статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 p. N 161-ХІУ "Про оренду землі". Так, Верховний Суд України в згаданій постанові зазначив, зокрема, наступне: „...За змістом ст. 377 ЦК, статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 р N 161-XIV "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування...". Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Постанова Верховного Суду України від 6 грудня 2010 р. у справі № 51гс10, в якій викладено правову позицію щодо сумісного застосування ст.377та статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 р. N161-ХІУ "Про оренду землі"є обов'язковою й для Києво-Святошинського районного суду Київської області при розгляді даної цивільної справи № 2-4418/12. Крім того, відповідно до пункту 2.12 постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» „... Відповідно до частини другої статті ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду) знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхомукладення договору оренди. Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності народу України. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Відповідно до ст. 142 - 145 Конституції до матеріальної основи органів місце самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють території громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Статтею 116 ЗК встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають власності та права користування земельними ділянками із земель державної комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місце самоврядування межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Частиною 1 ст. 123 ЗК встановлено, що надання земельних ділянок держави» комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Отже, необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду. На підставі всього вищевикладеного в сукупності можна дійти наступних висновків: а) припинення (втрата чинності) 23.11.2011 року договору оренди землі від 07.07.2004 р., що встановлено Рішенням Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року по справі № 15/029-12, яке набрало законної сили виключає можливість внесення будь-яких змін до договору оренди землі від 07.07.2004 р судовому, так і в позасудовому порядку; б)виникнення між Музичанською сільською радою Києво-Святошинського

району Київської області та ОСОБА_1 договірних орендний правовідносин можливе виключно шляхом укладення нового договору оренди; в) за відсутності заяви ОСОБА_1 на ім"я Музичанської

сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про надання йому в оренду земельної ділянки загальною площею 2,5082 га для обслуговування належного йому на праві власності об"єкту нерухомості, та відповідного рішення сесії Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про надання йому в оренду земельної ділянки загальною площею 2,5082 га для обслуговування належного йому на праві власності об"єкту нерухомості, відсутні правові підстави для укладення договору оренди землі; г) за відсутності укладеного між Музичанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,5082 га для обслуговування належного йому на праві власності об"єкту нерухомості відсутні правові підстави для сплати ОСОБА_1 орендної плати за неукладеним (неіснуючим) договором оренди землі. Таким чином, заявлені Музичанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області позовні вимоги про внесення змін до пунктів 4 та 7 договору оренди землі від 7 липня 2004 року, стягнення з ОСОБА_1 на користь Музичанськоі сільської ради Києво-Святошинського району Київської області боргу в сумі 12547 грн. 61 коп., зобов'язання Управління Держкомзему України у Києво-Святошинському районі Київської області зареєструвати зміни щодо договору оренді, землі від 7 липня 2004 року є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач Відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області направив листа щодо слухання справи за відсутності його представника.

Відповідач Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області направив листа щодо слухання справи за відсутності його представника.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечує.

Представники відповідачів Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області та Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області в судове засідання не з'явились. Про час і місце розгляду справи попереджені.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечує.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч. 2 ст. 59 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Музичанська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області уклала з Приватним підприємством „Ява" договір оренди землі від 7 липня 2004 року, посвідчений 7 липня 2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3931.

З тесту договору вбачається, що він був укладений на підставі рішення ХХVІІ сесії ХХІV скликання Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 червня 2004 року. Доказів про скасування чи зміну вказаного рвшення суду не надано.

Вказаний договір був зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137.

Державна реєстрація прав на землю проведена реєстратором Київської регіональної філії ДП „Центра державного земельного кадастру" 7 вересня 2004 року за № 88.

Відповідно до умов вказаного договору Музичанська сільська рада зобов'язувалась надати, а Приватне підприємство „Ява" - прийняти в платне володіння і користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,5082 га, - забудованих земель в межах населеного пункту в селі Музичі Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції.

Приватне підприємство „Ява" зобов'язувалось вносити щорічно на рахунок Музичанської сільської ради орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, що на час укладення договору складала на 47840 грн.

Обчислення орендної плати за землю повинно в наступні роки здійснюватись з урахуванням індексу інфляції.

Приватному підприємству „Ява" була передана в оренду вказана земельна ділянка.

Приватне підприємство „Ява" в порушення вказаного договору за 2011 рік не оплатило орендної плати і тому Музичанська сільськf рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Ява".

Рішенням Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 15/029-12 позов задоволено. Постановлено стягнути з Приватного підприємства „Ява" на користь Музичанської сільської ради" 92028 грн 46 коп боргу, 368 грн 11 коп, інфляційних втрат, 567 грн 30 коп 3% річних, 2923 грн 04 коп пені, 1917 грн 74 коп судового збору.

Суд встановив, що в зв'язку з продажем Приватним підприємством „Ява" громадянину ОСОБА_1 за договором від 3 листопада 2011 року (зареєстрованого в в БТІ 22 листопада 2012 року) виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до набувача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розмішена будівля або споруда, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Враховуючи відчуження виробничої бази, борг по орендній платі за період з 1 січня 2011 року по 22 листопада 2011 року становить 92028 грн 46 коп. Пропорційно зменшенню боргу до 368 грн 11 коп зменшена сума інфляційних втрат, до - 567 грн 30 коп 3% річних, до - 2923 грн 04 коп пені, до - 1917 грн 74 коп судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року рішення Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 15/029-12 залишено без змін.

Ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Музичанська сільська рада листом від 2 жовтня 2012 року № 194 звернулась до ОСОБА_1 з пропозицією до 15 жовтня 2012 року з'явитись до сільською ради для укладення змін до договору оренди. Він листом був попереджений про перехід до нього користування землею. Вказаний лист був висланий за адресою відповідача і повернувся за закінченням терміну зберігання. Однак це не звільняє ОСОБА_1 від сплати орендної плати за земельну ділянку як набувача будівель, які на ній розташовані.

Згідно п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельну ділянку комунальної власності є обов'язковим платежем.

Згідно до ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 розділу ХІІІ "Плата за землю» Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи вказані норми матеріального права рішенням Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року у справі № 15/029-12, яке має юридичну силу встановлено, що що зв'язку з продажем Приватним підприємством „Ява" громадянину ОСОБА_1 за договором від 3 листопада 2011 року (зареєстрованого в в БТІ 22 листопада 2012 року) виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до набувача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розмішена будівля або споруда, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже за період з 22 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року згідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України зобов'язання по сплаті орендної плати перейшло до нового власника виробничої бази ОСОБА_1.

Сума основного боргу в межах позовних вимог з 23 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року становить становить 10860 грн 51 коп.

Згідно до ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Річні в межах позовних вимог становлять 634 грн 25 коп.

Пунктом 11 Договору встановлено, в разу невнесення орендної плати в стоки, встановлені Договором, сплачується пеня в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст. 3 цього Закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня в межах подвійної облікової ставки НБУ в межах позовних вимог становить - 1222 грн 92 коп.

Загальна сума яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за несплату орендної плати за період з 22 листопада 2012 по 31 грудня 2012 року в межах суми позову дорівнює 12328 грн 01 коп.

До суду від Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області надійшло підтвердження нормативної оцінки на 2012 рік земельної ділянки загальною площею 2,5082 га в сумі 1 986 554 грн 60 коп, отже борг ОСОБА_1 по орендній платі за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року складає 198 655 грн 46 коп.

Згідно ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України та п. 287.6. ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) умов договору оренди з попереднім власником переходять до нового власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Тобто в даному випадку відповідно має місце зміна орендаря земельної ділянки без його згоди.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами.

Ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Ст. 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ст. 648 Цивільного кодексу України України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторони договору, має відповідати цьому акту.

Договір оренди землі від 7 липня 2004 року укладений Музичанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з Приватним підприємством „Ява" на підставі рішення ХХVІІ сесії ХХІV скликання Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 червня 2004 року.

В зв'язку з продажем Приватним підприємством „Ява" громадянину ОСОБА_1 за договором від 3 листопада 2011 року (зареєстрованого в в БТІ 22 листопада 2012 року) виробничої бази, розташованої на орендованій земельній ділянці, відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України та п. 287.6. ст. 287 Податкового кодексу України до набувача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розмішена будівля або споруда, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача з дати реєстрації права власності на виробничу базу, а відповідно перейшли і обов'язки землекористувача, які кореспондуються з вказаними правами і визначені імперативними нормами права та умовами договору, затвердженого чинним рішенням ХХVІІ сесії ХХІV скликання Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Ст. 202 Земельного кодексу України встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 12, 116, 120, 202 Земельного кодексу України, п. 14.1.136 ст. 14, п. 287.6 ст. 287, 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 6, 11, 16, 377, 509, 625, 626, 632, 648, 651, 652, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21, 30 Закону України „Про оренду землі", ст.ст. 6, 9, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 15,18,20 Закону України „Про оцінку земель", ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 208, 209, 211, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Київська область Києво-Святошинський район с. Музичі вул. Ватутіна, буд. 1, ідентифікаційний код 04362119) суму основного боргу за 2011 рік -10860 грн 51 коп, річні 3% 281 грн 18 коп, пеню 1405 грн 92 коп, суму основного боргу за 2012 рік - 198 655 грн 46 коп, всього 211203 грн 07 коп.

Внести наступні зміни до договору оренди землі від 7 липня 2004 року, посвідченого 7 липня 2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3931, який зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137, державна реєстрація прав на землю по якому проведена реєстратором Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру" 7 вересня 2004 року за № 88:

-пункт 4 викласти в наступній редакції: «Нормативна вартість земельної ділянки, за яку орендар сплачує орендну плату, в 2012 році становить 1 986 554 грн 60 коп. В наступні роки нормативна вартість вказаної земельної ділянки визначається витягом з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки Відділу Держземагенства України у Києво-Святошинському районі, яку орендар надає орендодавцеві не пізніше 31 січня текучого року»

-в пункті 7 слова « 47840 (сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень) 93 коп» замінити словами: « 198 655 грн 46 коп (сто дев'яносто вісім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 46 коп».

Зобов'язати Управління Держземагенства України у Києво-Святошинському районі Київської області (м. Київ, вул. Янтарна,12, ідентифікаційний код ) зареєструвати у Державному земельному кадастрі зміни щодо договору оренди землі від 7 липня 2004 року, посвідченого 7 липня 2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3931, який зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137, державна реєстрація прав на землю по якому проведена реєстратором Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру" 7 вересня 2004 року за № 88, зокрема, зобов'язати Управління внести в державний земельний кадастр дані про те, що орендарем земельної ділянки загальною площею 2,5082 га, забудованих земель в межах населеного пункту в селі Музичі Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та зміни, вказані в абзаці 3 резолютивної частини цього рішення.

Зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагаівка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1 -А, ідентифікаційний код ) , ідентифікаційний код зареєструвати договір оренди землі від 7 липня 2004 року, посвідчений 7 липня 2004 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3931, який зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 30 липня 2004 року за № 137, державна реєстрація прав на землю по якому проведена реєстратором Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру" 7 вересня 2004 року за № 88 із внесеними до вказаного договору змінами, вказані в абзаці 3 резолютивної частини цього рішення, зокрема, зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Управління внести в державний реєстр дані про те, що орендарем земельної ділянки загальною площею 2,5082 га, забудованих земель в межах населеного пункту в селі Музичі Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та зміни, вказані в абзаці 3 резолютивної частини цього рішення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя