Рішення № 29627784, 27.02.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.,

секретар Ковальчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Корун» в особі Чорнея Івана Кризантовича, треті особи - відділ Держкомзему в Кіцманському районі Чернівецької області, Чернівецька регіональна філія ДП Центр ДЗК, про розірвання договору оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Корун» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Корун» в особі Чорнея І.К., треті особи - відділ Держкомзему в Кіцманському районі Чернівецької області, Чернівецька регіональна філія ДП Центр ДЗК, про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Посилалась на те, що згідно договору оренди земельної ділянки від 17.10.2005 року, який укладений між нею та ТОВ «Корун», вона передала останньому в оренду земельну ділянку строком на 20 років розміром 1,48 га. Проте, відповідач не дотримується умов договору та використовує вказану земельну ділянку не за цільовим призначенням та вносить орендну плату в меншому розмірі, ніж передбачено договором.

Просила з підстав нецільового використання земельної ділянки та несплати в повному розмірі обумовленої орендної плати розірвати договір оренди земельної ділянки від 17 жовтня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Корун», який зареєстрований в Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 10 .06.2006 року за №040681500259.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ№000351 належить ОСОБА_1, укладений 17 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Корун» - розірвано з підстав нецільового використання земельної ділянки та істотного порушення договору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Корун» просить вищезазначене рішення суду скасувати та

______________

справа №22ц-304/13р. Головуючий у І інстанції Масюк Л.О.

категорія 19/23 Доповідач Лисак І.Н.

ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що використовує орендовану у позивачка земельну ділянку без зміни цільового призначення, оскільки багаторічні насадження яблуні та сливи відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а їх плоди є товарною сільськогосподарською продукцією, тобто це є продукція сільськогосподарського виробництва, призначена для реалізації. Вважає, що з викопіювання земельних ділянок неможливо зрозуміти, що саме на земельній ділянці позивача проведено посадку багаторічних насаджень. Оскільки ТОВ «Корун» в 2006 році провело закладку багаторічних насаджень, то посилання суду на Наказ Державного Комітету України із земельних ресурсів №548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» є безпідставним, так як виданий лише у 2010 році. Крім того, вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки з 2006 року позивач знав про проведену посадку багаторічних насаджень, а отже знав про порушення свого права, проте до суду не звертався.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач не оскаржує підстави задоволення позовних вимог та висновок суду першої інстанції про відсутність порушень сплати орендної плати.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000351 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка розміром 1,48 га, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17 жовтня 2005 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі з ТОВ «Корун» строком на 20 років, який зареєстрований в Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 10.06.2006 року за №040681500259, згідно якого орендар зобов'язався використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачувати орендну плату.

Згідно з ч.1 та п. а) ч.2 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

З урахуванням пункту 27 ГОСТ 26640-85 багаторічне сільськогосподарське насадження - це сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені деревні, кущові або трав'янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін. У пункту 4 ГОСТ 26640-85 під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції.

Законом України «Про симулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» визначено, що сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

Тобто багаторічні насадження - це вид сільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення. Все наведене вище, підтверджується і положеннями ч. 2 ст. 79 ЗК України, де встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси та багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Отже, за вимогами ст.20 ЗК України (в ред. на час укладення договору) при створенні на земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва багаторічних насаджень, зміни цільового призначення не відбулося.

Будь-яких обмежень, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», щодо умов використання земельної ділянки сторони не визначали. Тому, ТОВ «Корун» здійснює свою діяльність відповідно до цільового призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якого відноситься й садівництво.

Задовольняючи вимоги, суд в порушення ст. 11 ЦПК України щодо меж заявлених вимог та дослідження доказів застосував норму матеріального права та обставину, яка регулює розірвання договору з підстав його істотних порушень, чим фактично визнав наявність шкоди в майбутньому.

Так, згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

При укладені договору у 2005 році позивач як орендодавець могла тільки розраховувати на цільове використання земельної ділянки та отримання орендної плати. Її право на отримання земельної ділянки з дотриманням вимог ст.96 ЗК України, а саме в стані на момент укладення договору, виникає лише після закінчення його дії. В такому разі, якщо орендар не приведе земельну ділянку в попередній стан, може розглядатись порушення права орендодавця та відшкодування встановленої шкоди.

Таким чином, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про зміну ТОВ «Корун» цільового призначення земель та про істотні порушення договору оренди, вимога про що не заявлялась, що стало підставою для розірвання договору оренди.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Враховуючи наведене, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Сплачений ТОВ «Корун» судовий збір за подачу апеляційної скарги згідно квитанцій (а.с.78, 93) становить в сумі 57,35 грн.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Корун» задовольнити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2013 року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Корун» в особі Чорнея Івана Кризантовича, треті особи: відділ Держкомзему в Кіцманському районі Чернівецької області, Чернівецька регіональна філія ДП Центр ДЗК, про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корун» судовий збір в сумі 57,35 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: