Ухвала суду № 29622751, 26.02.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/1648/13 Головуючий 1 інстанції - Смірнова Н.А. Справа № 2025/3881/2012 Доповідач - Ізмайлова Г.Н.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Ізмайлової Г.Н.

суддів - Коростійової В.І., Івах А.П.

за участі секретаря - Огар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області на рішення Лозівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі, товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про відшкодування шкоди у зв`язку з професійним захворюванням,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України у Лозівському районі Харківської області (далі відділення Фонду) і Закритого акціонерного товариства «Лозівський ковальсько-механічний завод» (далі ЗАТ «ЛКМЗ»).

Зазначив, що з 1982 р. працював на державному підприємстві «ЛКМЗ», правонаступником якого є ТОВ «ЛКМЗ» слюсарем-сантехніком п`ятого розряду цеху термообробки та захисних покриттів.

Під час чергового медичного огляду у 2009 р. у нього було виявлено підозру на професійне захворювання в зв`язку з чим його було направлено для обстеження до Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного університету Міністерства охорони здоров`я України (далі НДІГП та ПЗ ХНМУ МОЗ України).

За результатами медичного обстеження вказаною медичною установою ЗАТ «ЛКМЗ» було надіслано повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 02.03.2009 р. №328 в якому зазначено його діагноз як нейросенсорна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступень) професійного характеру.

Комісія з розслідування професійного захворювання, не погодившись з наявністю причинно-наслідкового зв`язку захворювання з умовами праці, прийняла рішення про направлення його для обстеження в Інститут медицини праці АМН України ,який своїм висновком підтвердив діагноз, встановлений НДІ ГП та ПЗ ХНМУ МОЗ України.

12 січня 2011 р. Харківського обласного МСЕК йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності 20%.

Уточнивши і доповнивши позовні вимоги, просив визнати незаконним акт розслідування хронічного професійного захворювання від 09.11.2010 р. в частині п.п.16, 17,19, якими встановлено його вину у виникненні професійного захворювання, порушення ст.14 Закону України «Про охорону праці» п.1.4 «Інструкції з охорони праці для слюсарів-сантехніків та слюсарів-водопровідників», а також постанову відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі від 17 лютого 2011 р. №2027/996/996/1/738 в частині визначення середньомісячної заробітної плати (доходу), взятої за основу для розрахунку одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати та зобов`язати відділення Фонду здійснити донарахування цих виплат, взявши за основу середній заробіток за період з 1 березня 2009 р. відповідно до п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу), грошового забезпечення для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», та зобов`язати виплатити йому одноразову допомогу у повному обсязі.

Відповідачі проти позову заперечували. В наданих суду запереченнях відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі зазначає про правомірність зменшення позивачу одноразової допомоги в зв`язку з порушенням ним законодавства про охорону праці шляхом невиконання рекомендації лікувального закладу наданої у 2007 р. ОСОБА_1 щодо необхідності обстеження в Інституті медицини праці АМН України. Також вважає правомірним нарахування середнього заробітку для страхових виплат від дня настання страхового випадку за травень-жовтень 2010 р., що відповідає приписам п.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням».

ТОВ «ЛКМЗ» позов не визнав з тих же підстав.

Рішенням Лозівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав незаконними:

- акт розслідування хронічного професійного захворювання від 09.11.2010 р. в частині встановлення пунктами 16, 17, 19 вини ОСОБА_1 у виникненні професійного захворювання, порушення ним ст.14 Закону України «Про охорону праці» та п.1.4 «Інструкції з охорони праці для слюсарів-сантехників та слюсарів-водопровідників»;

- постанови відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі від 17.02.2011 р. в частині визначеної середньомісячної плати (доходу), взятої за основу для розрахунку одноразової допомоги в частині зменшення на 30% одноразової допомоги та в частині визначеної за основу для розрахунку середньомісячної заробітної плати.

Цим же рішенням суд зобов`язав відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області здійснити донарахування одноразової допомоги і щомісячної страхової виплати, взявши за основу середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.03.2009 р. по 31.08.2009 р. у відповідності до п.12 «Порядку обчислення заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266 та здійснювати щомісячні страхові виплати з подальшими перерахунками відповідно до діючого законодавства України.

На вказане рішення відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області подано апеляційну скаргу, в якій відділення просить його скасувати і ухвалити нове рішення, відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 1982 р. працював слюсарем-сантехніком у цеху термообробки та захисних покриттів (ЦТтЗП) на «Лозівському ковально-механічному заводі», який в зв`язку зі зміною форм власності та правонаступництва на сьогоднішній день є ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» (ЛКМЗ).

2 вересня 2009 р. за №328 НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ МОЗ України на адресу ЗАТ «ЛКМЗ» (правонаступником якого є ТОВ «ЛКМЗ») було направлено повідомлення про професійне захворювання за формою П-3.

На підставі вказаного повідомлення наказом по ЗАТ «ЛКМЗ» від 11.09.2009 р. було створено комісію з розслідування професійного захворювання у слюсаря-сантехніка ОСОБА_1 відповідно до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 р.№1112.

24.11.2009 р. вказаною комісією було прийнято рішення про звернення до Інституту медицини праці АМН України щодо обстеження ОСОБА_1 з приводу наявності профзахворювання, в зв`язку з тим, що члени комісії не дійшли висновку безспірності встановлення факту причинного зв`язку між його захворюванням і професійною діяльністю.

Відповідно висновку ЦЛСК Інституту медицини праці АМН України, проведеного в зв`язку з незгодою адміністрації підприємства ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод» з висновком ХНДІ ГП і ПЗ (так зазначено в висновку), ОСОБА_1 встановлено діагноз - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість зі значною ступінню зниження слуху (IV) - захворювання професійне, встановлене клінікою ХНДІ ГП і ПЗ в 2009 р. (а.с.49).

ХНДІ ГП і ПЗ в 2009 р. було встановлено аналогічний діагноз - нейросенсорна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступінь) професійного характеру.

В цьому ж повідомленні ХНДІ ГП і ПЗ за ф.П-3, направленому ЗАТ «ЛКМЗ», було зазначено протипоказання роботи в умовах дії інтенсивного виробничого шуму та необхідність направлення на МСЕК для визначення ступінню втрати професійної працездатності в зв`язку з обмеженням працездатності (а.с.12).

Згідно ст.ст.30, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) за участю Фонду соціального страхування і визначається у відсотках професійної працездатності, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я, а страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови від 27.03.1992 р. з подальшими змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», права на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому медико-соціальною експертною комісією (далі МСЕК) стійкої втрати працездатності.

12 січня 2011 р. Харківською обласною МСЕК ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності 20%, що слід вважати страховим випадком.

У разі настання страхового випадку Фонд виплачує застрахованому страхові виплати, передбачені ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - одноразову допомогу і щомісячні страхові виплати.

Розмір вказаних витрат визначається згідно «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням» затвердженою постановою КМУ від 26.09.2001 р. 31266 (далі Порядок).

Відповідно до п.12 вказаного Порядку у разі, коли на дату встановлення МСЕК ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи, переходом на іншу роботу, з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду за відповідною формулою.

Із матеріалів справи убачається, що за приписом повідомлення ХНДІ ГП і ПЗ наказом адміністрації ЗАТ «ЛКМЗ» від 30.03.2010 р. ОСОБА_1 було переведено на легку роботу, не пов`язану з виробничим шумом, оскільки саме з шумом пов`язане його профзахворювання.

В той же час в порушення вказаного Порядку для розрахунку середнього заробітку взято період роботи (шість місяців) вже після переведення ОСОБА_1 на більш легку роботу - за травень-жовтень 2010 р. при тому, що Харківським НДІ ГП і ПФ 2 вересня 2009 р. йому встановлено діагноз як профзахворювання, але ЗАТ «ЛКМЗ» не було вжито заходів для належного оформлення права ОСОБА_1 для отримання страхового відшкодування, всупереч приписам повідомлення спеціалізованого лікувального закладу за ф.П-3 не направлено своєчасно на МСЕК для визначення втрати професійної працездатності.

З огляду на наведене суд обґрунтовано дійшов висновку щодо розрахунку середнього заробітку для нарахування страхового відшкодування за період з 1 березня 2009 р. по 31 серпня 2009 р., тобто за 6 місяців до дня встановлення професійного захворювання, відповідно п.п.12, 13, 14 вказаного Порядку.

Судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги ОСОБА_1 щодо незаконності зменшення одноразової допомоги.

Так, згідно ч.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров`я не тільки з вини роботодавця, а внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії не більш як на 50%.

Як на підставу зменшення одноразової допомоги в п.п.16, 17 акту розслідування професійного захворювання від 9 листопада 2010 р. зазначається, що вперше діагноз «нейросенсорна приглухуватість» ОСОБА_1 поставлено 26.04.2007 р., але при цьому ним не виконано рекомендації комісії Лозівської міської лікарні щодо до обстеження в ХНДІ ГП і ПЗ.

В той час згідно п.71 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 р. №1112 у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначено процедурою встановлення зв`язку захворювання з умовами праці, згідно з додатком №13 на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, автономної республіки Крим.

Посилання відповідачів на відмову ОСОБА_1 від обстеження не відповідають обставинам справи, оскільки адміністрацією ЗАТ «ЛКМЗ», лікувальним закладом м.Лозова йому не було видано відповідні документи, перелік яких міститься в п.70 вказаного Порядку - клінічні дані і санітарно-гігієнічні характеристики умов праці ОСОБА_1., складені установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питаня охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Матеріали справи також не містять даних, що він письмово відмовився від проведення обстеження у ХНДІ ГП і ПЗ, що свідчить про безпідставність зменшення йому одноразової допомоги на 30%.

З огляду на наведене судова колегія відхиляє апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області і залишає рішення без зміни як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області - відхилити.

Рішення Лозівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий -

Судді: