Ухвала суду № 29621312, 27.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/13502/2012 Провадження № 22-ц/795/404/2013 Головуючий у I інстанції -Овсієнко Ю.К. Доповідач - Бойко О. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБойко О.В.суддів:Шитченко Н.В., Смаглюк Р.І.при секретарі:Костюк Ю.В.за участю:представника позивача ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 57695 грн. 76 коп. та судовий збір в сумі 576 грн. 96 коп..

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

Доводи скарги зводяться до того, що не звернув уваги на умови кредитного договору, зокрема п.4.2.3, відповідно до якого позичальник зобов"язаний письмово повідомляти кредитора про настання обставин, що можуть вплинути на зміст гарантій, що визначені в п.7 договору та/або тягнуть за собою істотні зміни у платоспроможності і кредитоспроможності позичальника.

Відповідачка 10.08.2012 року направляла листи на ім"я керівника ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", в яких повідомляла про настання обставин, які тягнуть істотні зміни у її платоспроможності та неможливості своєчасно погашати кредитні кошти.

Зазначає, що на момент укладення кредитного договору Банк не запропонував їй укласти ні договір поруки, ні договір застави, що в подальшому порушило її права як позичальника та порушило норми Закону України „Про банки і банківську діяльність".

Не звернув увагу суд і на те, що в період з травня по грудень 2011 року громадянин ОСОБА_8 примусив її підписати велику кількість кредитних договорів, що суперечило її волі, в тому числі і даний кредитний договір, після чого, 12.08.2012 року ОСОБА_8 спричинив їй тілесні ушкодження, в зв"язку з чим вона потрапила у лікарню. Мотивом нанесення шкоди стало те, що вона просила останнього повернути кредитні кошти, які він був винен. Про цей факт вона також повідомляла і позивача, і прокуратуру.

Вважає, що укладення кредитного договору було спрямовано на порушення її прав, тому його слід вважати недійсним.

У судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив в її задоволенні відмовити, залишити без зміни рішення суду 1 інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.05.2011 року сторони уклали кредитний договір № 014/1167/82/0041950, відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 34066 грн. 66 коп. зі сплатою 35,9 % річних, з остаточною датою погашення кредиту 05.05.2017 року. Додатком № 1 до кредитного договору, який є невід"ємною частиною договору, був визначений графік погашення кредиту (а.с. 4-6).

Відповідно до умов договору, кредитні кошти були видані на споживчі цілі в розмірі 33000 грн., на споживчі цілі з метою оплати комісії за надання кредиту в розмірі 200 грн., на сплату страхового платежу на користь страховика в розмірі 866 грн. 66 коп..

У зв"язку з тим, що відповідачка порушила умови кредитного договору, своєчасно не сплачувала суму кредиту та відсотки, станом на 29.10.2012 року перед ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" виникла заборгованість в загальній сумі 57695 грн. 76 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 31942 грн. 40 коп., по відсотках в розмірі 9773 грн. 38 коп., по пені в розмірі 15979 грн. 98 коп. (а.с. 6).

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов"язання виконується належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення зазначеної вище суми заборгованості, є вірним та обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка повідомляла позивача про неможливість своєчасної сплати, тобто про тимчасову відсутність платоспроможності, не звільняє її від виконання свого обов"язку за кредитним договором.

Посилання апелянта на те, що кредитний договір був укладений з порушенням її прав як позичальника, в зв"язку з чим його слід вважати недійсним, не є підставою для скасування рішення суду 1 інстанції, оскільки договір є чинним і в порядку, встановленому законом, недійсним не визнавався.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду про наявність підстав для стягнення заборгованості та не звільняють апелянта від виконання взятих на себе зобов"язань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: