Рішення № 29620906, 27.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/8829/2012 Провадження № 22-ц/795/472/2013 Головуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Смаглюк Р. І.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСмаглюк Р.І.,суддів:Бойко О.В., Шитченко Н.В., при секретарі:Зіньковець О.О.,за участю:відповідача ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2012 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В лютому 2012 року ПАТ „Комерційний банк „Надра" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором від 16 червня 2007 року в загальній сумі 14 264 грн. 15 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5 837 грн. 68 коп., заборгованості по відсотках - 5 333 грн. 56 коп., пені за порушення строків виконання зобов'язання в сумі 3 092 грн. 91 коп., штрафу за прострочення строків мінімально необхідного платежу в сумі 360 грн., мотивуючи тим, що боржник ОСОБА_5 в порушення умов кредитного договору від 16 червня 2007року, за яким банк виконав свої зобов"язання та надав йому кредит в сумі 9 000 грн. строком до 17 червня 2010 року зі сплатою 36 % річних, не виконує взятих зобов"язань, внаслідок чого станом на 16 листопада 2011 року утворилася вказана заборгованість.

Оскільки відповідачка ОСОБА_6 є поручителем за цим кредитним договором, позивач просив стягнути вказану заборгованість з відповідачів солідарно.

Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за тілом кредиту - 5 837 грн. 68 коп., по відсотках - 5 333 грн. 56 коп., пеня в сумі 1898 грн. 78 коп., а всього - 13 070 грн. 02 коп. та в повернення судового збору по 107 грн. 30 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові, мотивуючи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за яким банк надав йому кредит в сумі 9 000 грн. строком до 17 червня 2010 року під 36% річних. Виконання зобов'язань за цим договором забезпечено порукою відповідачки ОСОБА_6 / л.с.8-12/.

На час звернення позивача до суду ОСОБА_5 зобов"язання за договором не виконані / л.с.14/.

Тому позивач обґрунтовано заявив вимоги про погашення кредиту та відсотків по ньому.

Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що станом на 28 грудня 2012 року (час ухвалення рішення) заборгованість за кредитним договором становить за тілом кредиту - 5 837 грн. 68 коп., по відсотках - 5 333 грн. 56 коп., а пеня за прострочення тіла кредиту - 897 грн. 22 коп., за прострочення сплати відсотків - 1 001 грн. 56 коп..

Оскільки пунктами 4.1, 4.2 кредитного договору передбачено нарахування пені і штрафу за порушення строків виконання грошового зобов'язання, тобто подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду, що суперечить Конституції України, то суд відмовив позивачу у стягненні штрафу в сумі 360 грн./ л.с.13/.

Однак стягнення всієї суми заборгованості 13 070 грн. 02 коп. з ОСОБА_6 солідарно з відповідачем ОСОБА_5 є незаконним з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з кредитного договору, строк виконання основного зобов'язання визначений сторонами - 17 червня 2010 року.

В п.2.1 договору поруки між позивачем та відповідачкою ОСОБА_6 вказано, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому ( або в тій чи іншій його частині).

Викладене свідчить, що вимоги до ОСОБА_6 банк мав право пред'явити протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто до 17 грудня 2010 року.

Заявивши позов про стягнення боргу з основного боржника 20 лютого 2012 року / л.с.2/, позивач втратив право на його пред'явлення до поручителя ОСОБА_6, оскільки на цей час порука є припиненою. Тому стягнення суми боргу з ОСОБА_6 солідарно з боржником ОСОБА_5 не відповідає вимогам закону. За таких обставин в цій частині рішення суду є незаконним і в позові до ОСОБА_6 необхідно відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Вимоги щодо стягнення боргу з боржника ОСОБА_5 відповідають вимогам ст.ст. 629, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду не спростовують. Посилання відповідача на укладення договору обманним шляхом, про пропуск позивачем строку позовної давності, про неправильне нарахування штрафних санкцій, про фіктивність договору поруки, про тяжке матеріальне становище не дають підстав для ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Виходячи зі ст. 204 ЦК України, кредитний договір та договір поруки від 16 червня 2007 року є правомірними на час розгляду позову, обчислення строку позовної давності відповідачем з цієї дати є неправильним і не відповідає вимогам ст.ст. 256, 257 ЦК України, нарахування штрафних санкцій зменшено судом до суми 1 898 грн. 78 коп. Тому ці доводи є необгрунтованими.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково і в стягненні боргу з ОСОБА_6 необхідно відмовити, весь судовий збір 214 грн. 60 коп. підлягає стягненню з нього. Судом першої інстанції в повернення судового збору позивачу стягнуто 107 грн. 30 коп., тому за рішенням апеляційного суду необхідно стягнути з ОСОБА_5 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 559, 629, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 303, 307, п.п.3,4 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк „Надра" за кредитним договором в сумі 13 070 (тринадцять тисяч сімдесят) 02 коп. та в повернення судових витрат в сумі 107 грн. 30 коп. скасувати.

В позові до ОСОБА_6 відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк „Надра" в повернення судових витрат 107(сто сім) грн. 30 коп.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: