Постанова № 29615626, 11.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року 15 год. 48 хв. Справа № 808/370/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Ткаченко А.П.

за участю представників

позивача - Деревянко Д.В. (довіреність від 24.09.2012 №382)

відповідача - Панцакова С.Ю. (довіреність від 13.08.2012 №2526/10-014)

третьої особи - не прибула

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

третя особа - Управління державної казначейської служби України м. Запоріжжя Запорізької області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо» (далі - ТОВ «Літо», позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, відповідач), в якому позивач просить стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Літо» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 288 096,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Літо» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку з лютого по грудень 2009 року та з січня по жовтень 2010 року на загальну суму 780039 грн. 00 коп., за результатами якої складено Акт перевірки № 97/23-252/13607028 від 28.03.2011 року. На підставі Акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №000017230210/4832 від 29.03.2011, яким ТОВ «Літо» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 780039 грн. 00 коп. Крім того, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 409 120 грн., червень 2011 року у розмірі 98 937 грн. заявлені до відшкодування на рахунок платника у банку, за наслідками якої складено Акт перевірки№275/23-2/13607028 від 16.08.2011 року. На підставі Акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0000392302/12165 від 23 серпня 2011 року, яким ТОВ «Літо» визначено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 508 057,00 грн. Податкові повідомлення-рішення: №000017230210/4832 від 29.03.2011 та №0000392302/12165 від 23.08.2011 позивачем в судовому порядку оскаржені та скасовані, судові рішення по адміністративним справам № 0807/1955/11 та № 0870/7172/11 набрали законної сили. На підставі викладеного позивач зазначає, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а оскільки такі дії відповідачем вчинені не були, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення посилається норми Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на доднау вартість» та зазначає, що фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Літо» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий-грудень 2009 року, січень-жовтень 2010 року, за результатами якої скаладено акт №97/23-252/13607028 від 28.03.2011. Також відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень-червень 2011 року, заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку. За результатами проведених перевірок позивачу були винесені податкові повідомлення-рішення №000017230210/4832 від 29.03.2011 та №0000392302/12165 від 23.08.2011. Відповідач вказує, що за результатами перевірок встановлено, що задекларовані сумиа до відшкодування в кілька разів більше, ніж суми «чистого прибутку», що свідчить про отримання доходу у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ, як основного. Позивач звертає увагу, що такі операції не відповідають меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку. Отже, на думку відповідача, отримання дохлду у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ як основного, суперчить поняттю підприємництва, та ведення господарської діяльності в цілому. Відповідч зазначає, що діяльність ТОВ «Літо» (надання послуг з автоперевезення) спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

08 лютого 2013 року третьої особою подані пояснення, в яких зазначено, що з урахуванням норм Податкового кодексу України, Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.01.2011 № 39, органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють переведення лише на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби, а відтак дії третьої осби відповідають чинному законодавству. В поясненнях предствник третьої особи просить врахувати їх при розгляді справи, розглянути справу за відстутності представника Управління Державної казначенйської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.

Відповідно до Довідки АА № 659052 Головного управління статистики у Запорізькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо» 31.01.1994 зареєстроване, як юридична особа за адресою: 69032, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Південне шосе, буд. 48, ідентифікаційний код 13607028.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Літо» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку з лютого по грудень 2009 року та січня по жовтень 2010 року, за результатами якої складено Акт № 97/23-252/13607028 від 28.03.2011 року.

На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №000017230210/4832 від 29.03.2011, яким ТОВ «Літо» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 780 039,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням та висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Літо» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000017230210/4832 від 29.03.2011, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року по справі №2а-0870/1955/11 позов ТОВ «Літо» задоволено, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 29.03.2011 №000017230210/4832 - скасоване (а.с. 14).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року по справі №2а-0870/1955/11 апеляційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року по справі №2а-0870/1955/11 без змін (а.с.15).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2012 року по справі №К/9991/31032/12 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року по справі №2а-0870/1955/11 (а.с.16).

Крім того, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 409120 грн. 00 коп., червень 2011 року у розмірі 98937 грн. 00 коп. заявлені до відшкодування на рахунок платника у банку. За наслідками перевірки складено Акт №275/23-2/13607028 від 16.08.2011.

На підставі Акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0000392302/12165 від 23 серпня 2011 року, яким ТОВ «ЛІТО» визначено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 508 057,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Літо» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000392302/12165 від 23 серпня 2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року по справі №2а-0870/7172/11 позов ТОВ «Літо» задоволено, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000392302/12165 від 23 серпня 2011 року - скасоване (а.с.22).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі №2а-0870/7172/11 апеляційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року по справі №2а-0870/7172/11 без змін (а.с.25).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 грудня 2012 року по справі №К/9991/81350/12 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі №2а-0870/7172/11 (а.с.26).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням (абз. 1 п. 200. 15); після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абз.2 п.200.15).

Суд зазначає, що до 2011 року органи Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість керувались Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 №451/501/132, Розділом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України Державного казначейства України від 02.07.1997 №209/72, яким було передбачено, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків органів державної податкової служби згідно з реєстрами на відшкодування податку на додану вартість або за рішенням суду.

Починаючи з 2011 року відшкодування податку на додану вартість регулюється положеннями пунктів 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39, якими встановлено, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державної казначейської служби України на підставі висновків, які надаються органом державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка надається Державною казначейською службою України.

Наведене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи те, що на час розгляду справи до Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області не надходило будь-яких висновків та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний в позовній заяві період, підстави для перерахування коштів відсутні.

На час виникнення спірних правовідносин питання здійснення бюджетного відшкодування ПДВ були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі по тексту - Закон України №168/97-ВР) та Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Нормами підпункту 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України (пункти 200.7, 200.8, 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України).

Такий саме обов'язок покладено на органи державного казначейства пунктом 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Також слід зазначити, що процедура оскарження по адміністративній справі № 0807/1955/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним податкового повідомлення рішення, зобов'язання вчинити певні дії та у адміністративній справі № 0870/7172/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення рішення та зобов'язання вчинити певні дії, на підставі яких позивач просить стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 288 096 грн. 00 коп. - не закінчена, що підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України № К9991/31032/12 від 20.06.2012 (а.с. 16) та №К9991/81350/12 від 29.12.2012 (а.с. 26),

Також, суд звертає увагу позивача на те, що чинне законодавство та Закон України №168/97-ВР в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачають такого способу захисту права платника податку, як стягнення з бюджету належної такому платникові суми бюджетного відшкодування.

Отже, єдиним способом отримання платником податку бюджетного відшкодування є перерахування коштів на користь такого платника органом державного казначейства після отримання ним висновку податкового органу.

Виходячи із закріпленого ст. 6 Конституції України принципу здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, який передбачає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, суд не може перебирати на себе повноваження органів державної податкової служби щодо надання висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, з положень Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган зобов'язаний подати відповідний висновок до органу державної казначейської служби лише після завершення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідно право платника податків на отримання з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ у такому випадку виникає також лише з моменту закінчення процедури судового оскарження згаданого правового акту індивідуальної дії.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі було обрано невірний спосіб захисту права, оскільки належним способом захисту права позивача на бюджетне відшкодування є позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності органу державної податкової служби та зобов'язання його прийняти рішення відповідно до результатів проведених перевірок платника податків.

Згідно зі ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки позивач не скористався правом змінити предмет адміністративного позову до початку судового розгляду справи по суті то суд не може перебирати на себе право позивача на визначення предмету позову та його підстав, а відтак суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара