Вирок № 29614071, 28.02.2013, Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 113/188/13- к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р.

Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого - судді Михайлової Л.О.,

за участю секретаря Безручко С.І.,

прокурора Павлик О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське

кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гафуров Ленінабадської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

- в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 05.03.2012 року о 14.00 годині, керуючи автомобілем «Деу Ланос», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», що належить йому на праві приватної власності, на 34 км. + 270 м. автодороги «Красноперекопськ-Сімферополь», рухаючись по правій смузі руху в напрямку м. Красноперекопськ зі швидкістю 90 км/год., в порушення вимог дорожньої розмітки 1.1. «Вузькі сполошні лінії», перетинати яку заборонено, дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», п. 14.6 а) Правил дорожнього руху України, які забороняють обгін на перехресті, не переконавшись у безпеці дорожнього руху під час виконання маневру обгону на перехресті на ділянці, де на поїзній частині нанесена суцільна лінія дорожньої розмітки, виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху, де допустив зіткнення з легковим автомобілем «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер «НОМЕР_3», з причепом марки «Кремінь», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку і виконував маневр повороту ліворуч з головної дороги на другорядну. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження, водій автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_2 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що потягнули за собою тривалий розлад здоров'я: посттравматичну нейропатію лівого лучового та ліктьового нервів, порушення рухової функції кисті, осколкові переломи нижньої треті кісток лівого передпліччя зі значним зміщенням кісткових відламків; пасажир даного автомобіля ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент спричинення: перелом 4, 5, 6 ребер зліва, гемопневматоракс зліва, закритий перелом лонної та сідничної кісток справа, розрив сечового міхура відламком лонної кістки, а також множинні садна, синці та забиті рвані рани обличчя. Зазначені порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали. Технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді для водія ОСОБА_1 обумовлювалася виконанням вимог п. 14.6 а) Правил дорожнього руху України, вимог 3.25 дорожнього знаку «Обгін заборонено» та вимог п. 1.1 дорожньої розмітки, при цьому у водія ОСОБА_1 не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили виконати ці вимоги.

Підсудний винним себе визнав повністю, обставини скоєння злочину не оспорював, цивільний позов визнав у повному обсязі, в скоєному розкаявся, від надання пояснень у судовому засіданні відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України,

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 5 березня 2012 року близько 13 год. він з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на автомобілі останнього марки «ВАЗ 2101» з причепом виїхали з с. Чернове Первомайського району в напрямку с. Степне. Він керував автомашиною, ОСОБА_5 сидів на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_4 - на задньому пасажирському сидінні. Рухалися по автодорозі «Красноперекопськ - Сімферополь» зі швидкістю 80-90 км./год. Поблизу с. Гришине почалася суцільна лінія дорожньої розмітки, встановлений дорожній знак «Обгін заборонено». Перед поворотом на с. Степне він здійснив всіх необхідних заходів безпечного виконання маневру повороту ліворуч: збавив швидкість, ввімкнув сигнал повороту ліворуч, подивився в дзеркало заднього виду, при цьому позаду автомобілів не було. Вже під час здійснення повороту ліворуч він побачив, що позаду в попутному напрямку по зустрічній полосі на швидкості не менш 100 км/год. рухається легковий автомобіль «Део-Ланос», сигнал лівого повороту та фари ввімкнені не були. Він побачив автомобіль на відстані 100-120 метрів, намагався уникнути зіткнення, для чого прискорив рух вперед в напрямку с. Степне, однак зіткнення з автомобілем «Ланос» уникнути не вдалось. В результаті ДТП він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, провів в лікарні 25 діб. На даний час претензій матеріально і морального характеру до обвинуваченого не має, спричинена шкода йому повністю обвинуваченим відшкодована. Він вважає, що до обвинуваченого можливо не застосовувати реальне покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Потерпілий ОСОБА_4 обставини скоєння злочину не оспорює, претензій матеріально і морального характеру до обвинуваченого не має, шкода йому повністю обвинуваченим відшкодована.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії підсудного підлягають кваліфікації за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості і тяжке тілесні ушкодження.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині, добровільне повне відшкодування потерпілим завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, судом не вбачається.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, скоєне з необережності, особу винного, який раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Всі обставини у сукупності дають суду підстави призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки санкція ст. 286 ч. 2 КК України передбачає альтернативу призначення додаткового покарання. Однак, вважаючи можливим виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання, застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, що суд, відповідно до ст. 65 КК України, вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння нових злочинів.

Цивільний позов прокурора Первомайського району в інтересах Первомайської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в розмірі 11012,49 грн. суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки Первомайська ЦРЛ є неналежним позивачем, фінансування лікарні здійснюється за рахунок місцевого бюджету, однак ані Первомайською районною радою, ані в її інтересах позов не заявлений. До порядку вирішення цивільного позову в кримінальному судочинстві суд застосовує положення Цивільного процесуального кодексу України, які не суперечать засадам кримінального судочинства.

Що стосується відшкодування процесуальних витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України (в ред. 2012 року), у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, однак враховуючи, що автотехнічне дослідження по справі призначено 26.04.2012 року, дослідження № 3/72 проведено 18.05.2012 року, автотехнічні експертизи по справі були призначені 30.07.2012 року і 15 жовтня 2012 року, експертиза № 3/573 проведена 08.08.2012 року, експертиза № 3/762 проведена 08.11.2012 року, тобто в період дії Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1961 року, суд застосовує перехідні положення КПК України (в ред. 2012 року) та стягує з обвинуваченого на користь експертної установи вартість проведеного дослідження та експертиз в розмірі 2501 грн. 04 коп.

Питання відносно речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до норм ст. 100 КПК України та повернути речові докази законним володільцям.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 128-129, 349 ч. 3, 368, 370, 373-374, 376 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення автотехнічного дослідження та автотехнічних експертиз 2501 грн. 04 коп. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (вул. Балаклавська, буд. 68, м. Сімферополь, АР Крим, 95048, Платіжні реквізити: отримувач - НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим; код ЕДРПОУ 25574015; банк - ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026; розрахунковий рахунок № 31253272210448; призначення платежу - 25010100, за автотехнічне дослідження № 3/72 від 18.05.2012 року та авто технічних експертиз № 3/573 від 08.08.2012 року і № 3/762 від 08.11.2012 року.

Цивільний позов прокурора Первомайського району в інтересах Первомайської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в розмірі 11012,49 грн. залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- причеп марки «Кремінь», д/н НОМЕР_1», що переданий на зберігання ОСОБА_5, передати йому за належністю;

- автомобіль марки «ВАЗ 2101», д/н «НОМЕР_3», що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Первомайського РВ ГУ МВС України в АР Крим, - повернути законному володільцю ОСОБА_5;

- автомобіль марки «Део Ланос», д/н «НОМЕР_2», що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Первомайського РВ ГУ МВС України в АР Крим, - повернути законному володільцю ОСОБА_1

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 30 днів з моменту проголошення вироку через Первомайський районний суд АР Крим.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий