Ухвала суду № 29611046, 27.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року м. Київ К/9991/51554/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року

у справі № 2а-1670/11339/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив комплект»(далі -позивач, ТОВ «Локомотив комплект»)

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі -відповідач, ДПІ у м. Полтаві)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Локомотив комплект»звернулось у грудні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 00013423050 від 01.07.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 197 748,03 грн., в тому числі основний платіж -158 198,42 грн. та штрафні санкції - 39 549,61 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001342305 від 01.07.2011 року в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 186 391,93 грн., в тому числі основний платіж 149 113,54 грн. та штрафні санкції 37 278,39 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Враховуючи те, що касатор-відповідач оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем дане рішення не оскаржено, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судового рішення, перевіряючи його законність та обґрунтованість.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини справи.

В період з 23.05.2011 року по 03.06.2011 року ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Локомотив комплект» з питань перевірки господарських взаємовідносин з ТОВ «Альфа-метал-компані», ТОВ «Карат» та ТОВ «Севкабель Україна» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено акт № 5033/23-6/34962587 від 10.06.2011 року.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 158 198,42 грн., в тому числі за лютий 2010 року на 8974,88 грн. та за грудень 2010 року на 149 223,54 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001342305 від 01.07.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 197 748,03 грн., в тому числі основний платіж - 158 198,42 грн. та штрафні санкції - 39 549,61 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області. Рішенням ДПА у Полтавській області № 2684 від 09.09.2011 року податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року № 0001342305 залишено без змін.

Рішенням Державної податкової служби України № 6178 від 24.11.2011 року податкове повідомдення-рішення від 01.07.2011 року № 0001342305, а також рішення ДПА у Полтавській області залишено без змін, а скарга -без задоволення.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги частково виходили з того, що відповідачем доведено порушення ТОВ «Локомотив комплект» податкового законодавства лише частково, по відносинах з ТОВ «Карат» та ТОВ «Севкабель Україна», в іншій же частині позивач довів неправомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

З акту перевірки вбачається, що підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання ПДВ стали господарські операції позивача з ТОВ «Альфа-метал-компані», ТОВ «Карат» та ТОВ «Севкабель Україна».

Відповідно до пункту 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Згідно пункту 2.7 Порядку вступна частина акту перевірки повинна містити період, за який проводилася документальна перевірка діяльності платника податку.

Судами встановлено, що згідно акту перевірки ТОВ «Локомотив комплект» № 5033/23-6/34962587 від 10.06.2011 року період перевірки визначено з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (а.с. 9). При цьому, як вбачається з додатку 5 до декларації позивача з ПДВ за січень 2011 року, податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «Альфа-метал-компані» у грудні 2010 року на загальну суму ПДВ 149 113,54 грн. (а.с. 56-59), були включені позивачем до декларації з ПДВ за січень 2011 року.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що висновок податкового органу про завищення ТОВ «Локомотив комплект» податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 149 113,54 грн. на підставі накладних ТОВ «Альфа-метал-компані» № 18812 від 08.12.2010 року, № 21312 від 09.12.2010 року, № 39512 від 17.12.2010 року та № 55112 від 24.12.2010 року не відповідає дійсності, оскільки в грудні 2010 року позивач не збільшував суму податкового кредиту з ПДВ по зазначених операціях. Разом з тим, січень 2011 року, в якому позивач збільшив податковий кредит з ПДВ на 149 113,54 грн., перевіркою не охоплювався.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 149 113,54 грн. за грудень 2010 року та штрафних санкцій в розмірі 37 278,39 грн. є неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001342305 від 01.07.2011 року в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року у справі № 2а-1670/11339/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько