Ухвала суду № 29610920, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/55910/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Вега" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Вега" (далі -ТОВ "НВК "Вега") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (далі -ДПІ у Зміївському районі) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року позов ТОВ "НВК "Вега" задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Зміївському районі задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року скасовано з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі №0000232310/0 від 14.05.2010 року про визначення ТОВ НВК «Вега»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 235104, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Зміївському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "НВК "Вега" у задоволенні позову.

ТОВ "НВК "Вега" подала до суду письмові заперечення на касаційні скарги ДПІ у Зміївському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Зміївському районі за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ НВК «Вега»з питання взаємовідносин з ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс»за період з 01.10.2007 року по 28.02.2010 року складений акт перевірки від 28.04.2010 року №436/23/22607926.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року за №165, в результаті чого ТОВ НВК „Вега" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за перевіряємий період ПДВ в розмірі 156,736 грн. згідно податкових накладних, виданих контрагентами ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс».

а підставі акту перевірки ДПІ у Зміївському районі 14.05.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення за №0000232310/0 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 235104, 00 грн., в т.ч. 156736, 00 грн. за основним платежем, та 78368, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте ДПА Харківської області та ДПА України залишили скарги позивача без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року за №165, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», суми податку на додану вартість за якими віднесені позивачем до складу податкового кредиту відповідають вимогам п.18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року за №165.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»на момент складення податкових накладних рахувалися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та були зареєстровані за адресами, вказаними у виданих податкових накладних.

Також суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку щодо безпідставності нарахування ТОВ НВК «Вега»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 156736, 00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 78368, 00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232310/0 від 14.05.2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров