Ухвала суду № 29610833, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/33584/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росавто" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росавто" (далі -ТОВ "Росавто") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі -ДПІ у Шевченківському районі міста Києва) в якому просить визнати нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2011 року позов ТОВ "Росавто" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі міста Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Шевченківському районі міста Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Росавто" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт №2058/23-03/309291127 від 06 липня 2007 року.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п.п. 12.1.1 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого товариством занижено оподаткований прибуток на загальну суму 199536,02 грн. в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2004, 2005, 2006 років на загальну суму 49884,01 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення рішення №0005582303/0 від 20 липня 2007 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 49884,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1610,00 грн.

Дане податкове повідомлення рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, але скарги позивача були залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення рішення №0005582303/1 від 20 серпня 2007 року, №0005582303/2 від 09 листопада 2007 року та №0008522303/2 від 09 листопада 2007 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 5.2.7 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем самостійно було виявлено помилку у декларації про прибуток підприємств за 2004 рік у розмірі 506000,00 грн., які не враховані як валові витрати, що виникли у 2003 році. Валові витрати в сумі 152066,02 грн., які виникли у першому півріччі 2004 року, позивач відредагував як самостійно виявлену помилку в декларації про прибуток підприємств за 2006 рік. Також, сума 152066,02 грн. не відкоригована в декларації про податок на прибуток підприємств за 2004 рік, оскільки ці витрати виникли лише в першому півріччі 2004 року. У декларації про прибуток за 2004 рік не були вказані, як валові витрати на суму 1454266,00 грн. (в тому числі 152066,02 грн.). Дана сума була врахована як самостійно виявлена помилка у декларації про прибуток підприємств у 2006 році.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до висновку №7416/12049 судово-економічної експертизи за адміністративною справою №10/108, встановлене, що за висновками акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 05 липня 2007 року №2058/23-3/30929127 «Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Росавто»за період з 01 липня 2004 по 31 грудня 2006 року»безпідставне включення до валових витрат ТОВ «Росавто»у декларації про прибуток за 2006 рік (рядок 05.2) суми 152066,02 грн. витрат, які понесені у першому півріччі 2004 року (рядок 05.2 декларації) нормативно та документально не підтверджується.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно здійснено корегування суми валових витрат в розмірі 152066,02 грн. як самостійно виявленої помилки у декларації з прибутку підприємств за 2006 рік, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 49884,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1610,00 грн. підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров