Ухвала суду № 29610808, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/17103/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Коваленко А. І..

представник відповідача Кец Х. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекція у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрогрес" до Державної податкової інспекція у Подільському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопрогрес" (далі -ТОВ "Екопрогрес") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі -ДПІ у Подільському районі м. Києва) в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2011 року позов ТОВ "Екопрогрес" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Подільському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Екопрогрес" у задоволені позову.

ТОВ "Екопрогрес" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Подільському районі м. Києва провела планову виїзну перевірку ТОВ «Екопрогрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої було складено акт №186/23-504/34576361 від 13 листопада 2009 року.

В ході перевірки було встановлено порушення підпункту 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було завищено валові витрати в розмірі 3 272 898, 00 грн. в І кварталі 2009 року і занижено валові витрати в II кварталі 2009 року в розмірі 3 272 898, 00 грн.

Враховуючи викладене в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 818224, 00 грн., в тому числі в І кварталі 2009 року на 818224,00 грн., та завищено податок на прибуток на загальну суму 818224, 00 грн., в тому числі в II кварталі 2009 року на 818224, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва 25 листопада 2009 року прийняла податкове повідомлення - рішення №0000702350/0, яким згідно з підпунктом 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та на підставі п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2І81-ІІІ визначила ТОВ «Екопрогрес»суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 245467, 00 грн., у тому числі 245467, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення - рішення від 29 грудня 2009 року №0000702350/1, від 30 березня 2010 року № 0000702350/2.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б»п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п.п «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідальність, передбачена п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-III, застосовується до платника податку у випадку, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання за наслідками виявлення заниження податкового зобов'язання, що призвело до недоплати податку, що також підтверджується тим, що розмір штрафу визначається у відсотковому відношенні саме до суми недоплати податку, та сплачується за кожний період установлений для такого податку, починаючи з періоду, в якому мала місце недоплата та закінчуючи періодом, в якому платник податку отримує податкове повідомлення про донарахування суми податку на підставі п.п «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-III.

Згідно з п. 16.2 ст. 16 Закону № 334/94-ВР податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Пунктом 3.1 ст. З Закону № 334/94-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, рюш визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду. Визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування штрафу до позивача стали висновки акта перевірки про завищення позивачем валових витрат в розмірі 3 272 898, 00 грн. в І кварталі 2009 року і заниження валових витрати в ІІ кварталі 2009 року в розмірі 3 272 898, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 818224, 00 грн., в тому числі в І кварталі 2009 року на 818224,00 грн., та завищено податок на прибуток на загальну суму 818224, 00 грн., в тому числі в II кварталі 2009 року на 818224, 00 грн. Водночас, зазначені обставини не призвели до недоплати податку на прибуток та донарахування позивачу податковим органом суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, що свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність податкових повідомлень -рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекція у Подільському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров