Ухвала суду № 29610806, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/33601/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства "Антонов" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Державне підприємство "Антонов" (далі -ДП "Антонов") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) в якому просить скасувати рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2011 року позов ДП "Антонов" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Антонов" у задоволенні позову.

ДП "Антонов" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу у м. Києві по роботі з ВПП.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 17.07.2009 року по 23.03.2010 року та з 05.06.2009 року по 09.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 23.04.2010 року №216/42-50/14307529.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94-ВР, в результаті перевищення 180-денного терміну ввезення товарів на митну територію України, зокрема: обладнання по імпортним договорам від 01.09.2005 року №84-490 з компанією ВАТ "Науково-дослідний інститут обчислювальних засобів "СПЕКТР" (Росія) та від 14.01.2005 року №СМ/14310325 з компанією ВАТ "Московський металургійний завод "Серп та молот".

На підставі акта перевірки, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми №0000794250 від 06.05.2010 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (пеню) в розмірі 34155,71 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»момент здійснення експорту (імпорту) визначено як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Підпунктом «б»п. 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року за №307, передбачено, що моментом перетину митного кордону при перевезеннях, зокрема, морським і річковим видами транспорту при імпорті визначено початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що початок митного оформлення товару співпадає з проставленням на супровідному документі митницею на кордоні, через яку переміщувався товар, відтиску штампу «Під митним контролем»з наступною випискою провізної відомості, що служить дозволом для перевезення вантажу до внутрішньої митниці для повного митного оформлення.

Згідно абзацу 1 ст. 58 Митного кодексу України, облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це реєстрація митним органом зазначених товарів і транспортних засобів з метою здійснення їх митного контролю.

Також суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що наявність на супровідному документі на імпортований товар відтиску штампу «Під митним контролем»є доказом фактичного ввозу товару на територію України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (пеню) в розмірі 34155,71 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров