Ухвала суду № 29610686, 13.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2013 р. м. Київ К-42692/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від відповідача 1 -Шестаков М. А.,

від відповідача 2 -не з'явився;

прокурор -Клюге Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва

касаційні скарги Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 р.,

на додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 р.

у справі № 2а-2845/08

за позовом закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока»

до відповідачів: 1) Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, 2) Головного управління Державного казначейства України в Луганській області;

про скасування податкового повідомлення, визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2007 р. закрите акціонерне товариство «Старобільський завод замінника незбираного молока»(далі -позивач, ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області (далі -відповідач 1, ДПІ) та скасування податкового повідомлення, визнання протиправною бездіяльності та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі -відповідач 2, Казначейство) стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 р., позовні вимоги задоволені: стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість по податку на додану вартість по декларації за серпень 2007 р. в сумі 1 064 143 грн.

Додатковою постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 р. у даній справі скасоване рішення ДПІ (першого відповідача по справі) від 20.11.2007 р. №0000452300, яким зменшене бюджетне відшкодування за серпень 2007 р. на 1 064 143 грн.

Додатковою постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 р. у даній справі, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 р., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1 703, 40грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Крім того, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання позивача відносно розподілу судових витрат.

Відповідачем 1 подано клопотання про заміну відповідача - Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області її правонаступником - Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податковою служби. В якості доказів правонаступництва відповідачем 1надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №567910.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання відповідача1.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2007 року на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 14.11.2007 р. №546/2342-00444837 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон), а саме: завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у серпні 2007 р. в сумі 1 064 143 грн. (арк.с. 6-30).

На підставі зазначеного акту відповідач 20.11.2007 р. прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 00004523000/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2007 р. на 1 064 143 грн. (арк.с. 5).

За наслідками невиїзної (камеральної) перевірки, результати якої оформлено актом від 31.08.2007 р. № 531 встановлено порушення підпунктів 7.7.5., 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону, а саме: розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з помилками, розмір суми бюджетного відшкодування, зазначеного платником у декларації (рядок 25.1), є більшим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки. У акті перевірки, зокрема, зазначено, що згідно з даними декларації платника за серпень 2007 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23 липня 2007 р., різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з ПДВ має від'ємне значення та складає 1 047 222 грн.

Висновок щодо заниження податку на прибуток та ПДВ, податковий орган обґрунтовує тим, що на думку податкового органу, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню повинна дорівнювати сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, виходили з того, що відповідачем не доведено правомірність зменшеного ним бюджетного відшкодування серпень 2007 р., оскільки розмір бюджетного відшкодування даних звітних періодів являє собою частину від'ємного значення яка склалася за попередні податкові періоди, і залежить від фактичної сплати податку на додану вартість у попередніх податкових періодах, зазначений факт сплати податкового кредиту підтверджується актом перевірки, та платіжними документами долученими до матеріалів справи.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів з огляду на наступне.

Як платник податку на додану вартість позивач звітував до податкового органу деклараціями з податку на додану вартість за квітень та травень 2007 року (арк. с. 74-81).

В ході судового розгляду справи позивач підтвердив, що за результатами перевірки, і це встановлено вищезазначеним актом про результати перевірки позивача з питання правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за серпень 2007 р., було підтверджено сплату податкових зобов'язань позивачем як продавцем товару у розмірах, встановлених у акті перевірки: податковими накладними, платіжними документами за надані позивачу послуги, договорами на виконання робіт із суб'єктами господарювання (арк. с. 141-161).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що бюджетне відшкодування є похідним від стану податкових даних декларації. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Отже, розмір від'ємного значення впливає на суму бюджетного відшкодування наступних звітних податкових періодів і залежить від фактичної сплати податку на додану вартість у попередніх податкових періодах, зазначений факт сплати податкового кредиту підтверджується актом перевірки, та платіжними документами долученими до матеріалів справи.

Судами попередніх інстанцій, виходячи з принципу законності, викладеному у пункті 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, правильно застосовано при вирішенні спору приписи абзацу «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статі 7 Закону України, якими визначена сума сплаченого податку без прив'язки до податкового кредиту попереднього податкового періоду.

Отже, податковий орган безпідставно розповсюдив правила формування податкового кредиту на правила визначення сплаченої суми. При цьому уважливим є те, що з норм Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Судами попередніх інстанцій з врахуванням положень п.п. 1, 2 ст.9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»досліджено питання щодо реального вчинення зазначених правочинів та за наявності доказів: податковими накладними, платіжними документами за надані позивачу послуги, договорами на виконання робіт із суб'єктами господарювання, встановлено факт реального вчинення позивачем господарських операцій, за наслідками яких сформовано валові витрати та спірний податковий кредит (арк. с. 141-161)

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом необґрунтовано було прийнято податкове повідомлення рішення від 20.11.2007 року №0000452300/0 про зменшення позивачу за серпень 2007 року суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1 064 143 грн., та правомірність стягнення бюджетного відшкодування.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 20.11.2007 року №0000452300/0, вимоги щодо скасування зазначеного акту та стягнення бюджетного відшкодування були обґрунтовано задоволені.

Інші доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Задовольнити клопотання відповідача 1 та замінити Старобільську міжрайонну державну податкову інспекцію Луганської області її правонаступником - Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податковою служби.

Касаційні скарги Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 р., ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 р., додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 р. у справі №2а-2845/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська