Ухвала суду № 29610684, 06.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2013 р. м. Київ К-54098/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Нечитайла О.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 р.

у справі № 2-а-292/07 (22а-12920/2008)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка»

до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2007 р. (суддя -Вовченко О.А.) задоволено позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка»(надалі -позивач, Сільськогосподарське ТОВ «Південьагропереробка») до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (надалі -відповідач, ДПІ у Біляївському районі Одеської області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007 р. № 004542300/0, згідно якого донараховано податок на додану вартість в сумі 58027 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 29013, 5 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Стас Л.В., судді: Шеметенко Л.П., Косцова І.П.) скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2007 р. та в позові відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками відповідача проведено позапланову комплексну документальну перевірку дотримання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка»вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 р. по 01.04.2007 р. За результатами перевірки складено акт від 23.05.2007 р. № 3/35-02/31822249 на підставі порушень пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі -Закон України «Про податок на додану вартість»), в результаті яких підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 69527,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки 18.07.2007 р. ДПІ у Біляївському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 004542300/0, згідно якого донараховано податок на додану вартість в сумі 58027 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 29013, 50 грн.

В розділі 3.1.2 акта перевірки від 23.05.2007 р. № 3/35-02/31822249 зазначається, що Сільськогосподарським ТОВ «Південьагропереробка»під час перевірки не були надані оригінали податкових накладних, які б підтверджували правомірність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, натомість були представлені лише копії зазначених накладних, тобто фотокопії податкових накладних, які належать продавцю, у яких відсутні відповідні відмітки «х»у рядку «копія (залишається у продавця).

Згідно пп 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Пунктом 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою »).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтвердженого зазначеними цим підпунктом документами.

Проаналізувавши наведені норми законодавства та зважаючи на те, що на момент перевірки у позивача були лише копії податкових накладних, а не їх оригінали, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, дійшов обґрунтованого висновку про неправильність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі таких копій.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 р. у справі № 2-а-292/07 (22а-12920/2008) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Нечитайло О.М.