Постанова № 29609672, 21.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Справа № 134563/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року у адміністративній справі №2а/0370/1565/12 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Електроприладтехсервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Електроприладтехсервіс» звернулось із позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем винесено на підставі акту №876/2302/35594149 від 16 лютого 2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Електроприладтехсервіс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд», ПП «Спецпостачсервіс» за період з 1 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року». Перевіркою встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138 ПК України. Вважає висновки відповідача невірними, оскільки договірні зобов'язання сторонами виконані, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Вказує, що при нарахуванні ПДВ, податку на прибуток за І квартал 2011 року та при визначенні об'єкта оподаткування за ІІ, ІІІ, ІV квартал 2011 року підприємство керувалось чинним законодавством. Звіти подавались вчасно, сплата податків проводилась у встановлені законодавством терміни. Крім того, вважає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року позов задоволено, визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 3 березня 2012 року за №0001752301 та №0001832301. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Електроприладтехсервіс» 1 653,97 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій зазначає, що постанова є безпідставною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні повних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Луцькою ОДПІ 16 лютого 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Електроприладтехсервіс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд», ПП «Спецпостачсервіс» за період з 1 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт за №876/2302/35594149.

Перевіркою встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу Закону; статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ на загальну суму 71 597 грн., що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 71 597 грн.; пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати за І квартал 2011 року в сумі 76 991,05 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 19 247,76 грн. в тому числі за І квартал 2011 року - 19 247,76 грн.; пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 101 123 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 239 118 грн.., за І-ІV квартали 2011 року в сумі 282 596 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 64 997,11 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року - 23 258,30 грн., за ІІІ квартал 2011 року - 31 738,84 грн., за ІV квартал 2011 року - 9 999,97 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 3 березня 2012 року за №0001752301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 84 246 грн. та №0001832301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 81 151,25 грн.

Висновки податкового органу про заниження ПП «Електроприладтехсервіс» ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ протягом січня-листопада 2011 року по взаємовідносинах з контрагентами (ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд») на загальну суму 71 597 грн. та заниження податку на прибуток за 2011 рік на суму 84 245 грн. базуються на тому, що правочини, укладені між позивачами та вказаними контрагентами-постачальниками, Луцькою ОДПІ визнані нікчемними. На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що перевірками ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників у деклараціях з ПДВ за період березень-травень 2011 року (акт №519/23-2/35023063 від 19 липня 2011 року); ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період липень-вересень 2011 року (акт №780/23-2/35023063 від 23 листопада 2011 року); ТзОВ «Оратанія-Буд» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з 1 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року (акт №518/23-2/33967917 від 19 липня 2011 року); ТзОВ «Оратанія-Буд» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період липень-вересень 2011 року (акт № 781/23-2/33967917 від 23 листопада 2011 року), встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод, не встановлено наявності складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» та ТзОВ «Оратанія-Буд» електротоварів, електроприладів, механічних запчастин, комплектуючих радіо запчастин, отже підприємством правомірно нараховано ПДВ, податок на прибуток за І квартал 2011 року та визначено об'єкт оподаткування за ІІ, ІІІ, ІV квартал 2011 року. При цьому ПП «Електроприладтехсервіс» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2011 року укладено договір купівлі-продажу №1002 між ПП «Електроприладтехсервіс» (покупець) та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» (постачальник), згідно умов якого за період з січня 2011 року по листопад 2011 року ПП «Електроприладтехсервіс» придбано від ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» електротовари (запобіжники, розетки, розрядники, клеми, штекери, кабельні стяжки, реле, котушки, кнопки, перехідники та ін.), електроприлади (лічильники, реле, підсилювачі, амперметри, тумблери, датчики, пускачі, перемикачі та ін.), механічні запчастини (шківи, редуктори, міні-педалі, прокладки та ін.), комплектуючі радіо запчастин (світлодіоди, транзистори, резистори, тиристори, конденсатори, симістори та ін.) на загальну суму 203 833,74 грн., в тому числі ПДВ 33 972,29 грн., яке підприємством віднесено до податкового кредиту з ПДВ в 2011 році.

5 січня 2011 року укладено договір купівлі-продажу №0105-11 між ПП «Електроприладтехсервіс» (покупець) та ТзОВ «Оратанія-Буд» (постачальник), згідно умов якого за період з січня 2011 року по листопад 2011 року ПП «Електроприладтехсервіс» придбано від ТзОВ «Оратанія-Буд» електротовари (запобіжники, розетки, розрядники, клеми, штекери, кабельні стяжки, реле, котушки, кнопки, перехідники та ін.), електроприлади (лічильники, реле, підсилювачі, амперметри, тумблери, датчики, пускачі, перемикачі та ін.), механічні запчастини (шківи, редуктори, міні-педалі, прокладки та ін.), комплектуючі радіо запчастин (світлодіоди, транзистори, резистори, тиристори, конденсатори, симістори та ін.) на загальну суму 260 017,95 грн., в тому числі ПДВ 43 336,32 грн.

На підтвердження факту придбання даного товару ПП «Електроприладтехсервіс» надало суду копії видаткових накладних та податкових накладних, платіжні доручення про здійснені розрахунки за придбаний товар.

Продукція отримана від постачальників, була відвантажена підприємствам-покупцям: ТзОВ «Волиньагрокомплект», ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», ТОВ «Синус-Інженерінг», ТзОВ «Радехівський цукор», ТзОВ «Кранбудмонтаж», ТОВ «Кабельторгтехніка», ПП «Торгово-виробниче підприємство «Аркадія», ПП «Електротех», ПрАТ «Ковельські ковбаси», ТзОВ «Донспецснаб», ТзОВ ВКП «СОІР», ТзОВ «МП» Електросервіс», ПП «Елеком» та інші. Предпродажне, передповірочне технічне обслуговування, програмування, регулювання отриманих приладів та іншого обладнання проводилось ПП «Тренінг», яке має відповідні ліцензію, дозволи, акредитовану лабораторію і яке згідно з договором проводить «вхідний контроль» та гарантійне обслуговування певної категорії продукції, яка отримується позивачем від постачальників. Дані факти засвідчуються актами виконаних робіт.

Суд першої інстанції вважав, що доводи відповідача щодо сумнівності господарських операцій з підстав не представлення позивачем доказів поставки товару є безпідставними, оскільки реальність операцій підтверджується іншими письмовими доказами дослідженими судом.

Судом встановлено, що факт укладання договорів підтверджується зокрема податковими та видатковими накладними. Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

Однак, документів, які б підтверджували транспортування придбаного позивачем товару та його прийняття чи облік (товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, тощо) позивачем до перевірки не надавалось. Також таких документів не було надано позивачем у судове засідання.

Згідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 товарно - транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 11 цих правил передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортного накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно - транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри. Засвідчені підписом вантажоодержувачу, передається Перевізнику.

Продавець продає, а покупець купує товар, найменування, кількість і ціни яких зазначаються у накладних, що складаються на кожну партію товару. Товар по кількості і якості приймається Покупцем при одержанні.

З укладених договорів вбачається, що покупець надсилає постачальнику заявку, а постачальник підтверджує прийняття заявки до виконання шляхом надіслання покупцю рахунка - фактури на підтвердження заявки ( розділ 4 «Строки і порядок поставки» договорів купівлі - продажу 1002 від 10.01.2011 р. та № 0105-11 від 05.01.2011 р. ). Позивачем на підтвердження виконання вказаних вище вимог договорів, будь - яких доказів не представлено.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено можливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентами, зокрема неможливо підтвердити фактичне отримання товару від «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, актів виконаних робіт, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у зв'язку з цим та їх облік в регістрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідачем винесені правомірно та підстав для їх скасування не має.

Вказані обставини судом першої інстанції не враховано при постановленні рішення про задоволення позовних вимог, дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року у адміністративній справі 2а/0370/1565/12 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 26.02.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

І.Я. Олендер