Ухвала суду № 29609546, 12.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року Справа № 147723/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 березня 2012 року №0000881750, яким йому було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 52120,43 грн. в тому числі 41696,34 грн. основний платіж та 10424,09 грн. штрафні санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що операції з придбання ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Респект-2000» мали реальний характер, що підтверджується наданими позивачем доказами. Відсутність ТзОВ «Респект-2000» за юридичною (фактичною) адресою не є передбаченою законодавством підставою для позбавлення позивача права на віднесення сплачених сум за товар до витрат та податкового кредиту у разі, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що невиїзною позаплановою документальною перевіркою ФОП ОСОБА_1 було встановлено порушення ним п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 41696,34 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТзОВ «Респект-2000». В ході перевірки позивачем не представлено документів, які свідчили б про наявність у його власності вантажних автомобілів, а також договорів оренди автотранспортних засобів, інших документів, що свідчили б про оренду таких транспортних засобів. Тому позивач не мав права на формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року на підставі здійснених фінансово-господарських операцій з придбання у ТзОВ «Респект-2000» автошин та автозапчастин. В ході проведення перевірки відповідачем було використано акт Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Респект-2000», відповідно до якого не встановлено реальності здійснення зазначених вище операцій. В даному акті зазначено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, не виявлено офісних, складських чи інших приміщень необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, не встановлено поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування. Під час огляду встановлено відсутність постійно діючого виконавчого органу юридичної особи TOB «Респект-2000» та місцезнаходження іншого органу чи особи уповноваженої діяти від його імені. Усі наявні матеріали службовою запискою передані до відділу РОПП для врахування під час обліку та вирішення питання про скасування свідоцтва платника ПДВ. Крім того, у TOB «Респект-2000» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 29.02.2012 року до 01.03.2012 року Державною податковою інспекцією в Пустомитівському районі Львівської області було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТзОВ «Респект-2000» за листопад та грудень 2011 року, за результатами якої складений акт від 05.03.2012 року № 187/172/2583105959.

Під час перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 41696,34 грн.

На підставі даного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000881750, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 52120,43 грн. в тому числі 41696,34 грн. основний платіж та 10424,09 грн. штрафні санкції.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року сум розрахунків по фінансово-господарських операціях з придбання у ТзОВ «Респект-2000» автошин та автозапчастин в сумі 41696,34 грн., оскільки під час перевірки не встановлено реальності операцій, внаслідок яких було сформовано показник, зазначений у рядках « 10»-« 17» колонки «Б» декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

Висновки відповідача зроблені з використанням відомостей баз даних АІС «Облік податків та платежів» (ТАХ), АРМів «БЕСТ ЗВІТ», «АБПР», АС «Аудит», АС «Контрагенти», відповідно до яких ТзОВ «Респект-2000» зареєстроване в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, основний вид діяльності - монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів, податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року, подана ТзОВ «Респект-2000» в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, не прийнята.

Також, як вбачається із вказаного акту перевірки від 05.03.2012 року, до уваги податковим органом було взято відомості акту від 20.12.2011 року № 1477/172/2583105959, складеного Державною податковою інспекцією в Пустомитівському районі Львівської області за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1, відповідно до якого позивач не представив податковому органу під час перевірки жодних документів, які свідчили б про наявність у його власності вантажних автомобілів. Також не було представлено договорів оренди автотранспортних засобів, інших документів, що свідчили б про оренду позивачем таких транспортних засобів.

Крім того, при проведенні перевірки відповідачем було враховано відомості акту Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.02.2012 року № 71/23-3-40/34779041 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Респект-2000» (код ЄДРПОУ 34779041).

В даному акті зазначено, що ТзОВ «Респект-2000» за юридичною адресою не знаходиться, не виявлено офісних, складських чи інших приміщень необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, не встановлено поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування СГД. Під час огляду встановлено відсутність постійно діючого виконавчого органу юридичної особи TзOB «Респект-2000»та місцезнаходження іншого органу чи особи уповноваженої діяти від TзOB «Респект -2000», що свідчить про нікчемність правочинів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що також необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (послуг).

Разом з тим, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Фактичне здійснення зазначених вище господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Респект -2000» підтверджується доказами, наданими позивачем та дослідженими судом, зокрема, наступними.

Договором купівлі-продажу запасних частин та обладнання від 08.11.2011 року № 34/11/11; видатковою накладною від 21.11.2011 року № Р-76 на загальну суму 36704,06 грн., в тому числі ПДВ 6117,34 грн. та податковою накладною від 21.11.2011 року № 76 на загальну суму 36704,06 грн., в тому числі ПДВ 6117,34 грн.; видатковою накладною від 23.11.2011 року № Р-77 на загальну суму 40465,06 грн., в тому числі ПДВ 6744,18 грн. та податковою накладною від 23.11.2011 року № 77 на загальну суму 40465,06 грн., в тому числі ПДВ 6744,18 грн.; видатковою накладною від 23.11.2011 року № Р-78 на загальну суму 52868 грн., в тому числі ПДВ 8811,33 грн. та податковою накладною від 23.11.2011 року № 78 на загальну суму 52868 грн., в тому числі ПДВ 8811,33 грн.; видатковою накладною від 23.11.2011 року № Р-79 на загальну суму 49610 грн., в тому числі ПДВ 8268,34 грн. та податковою накладною від 23.11.2011 року № 79 на загальну суму 49610 грн., в тому числі ПДВ 8268,33 грн.; видатковою накладною від 29.11.2011 року № Р-80 на загальну суму 19822,42 грн., в тому числі ПДВ 3303,74 грн. та податковою накладною від 29.11.2011 року № 80 на загальну суму 19822,42 грн., в тому числі ПДВ 3303,74 грн.; видатковою накладною від 29.11.2011 року № Р-81 на загальну суму 12740,46 грн., в тому числі ПДВ 2123,41 грн. та податковою накладною від 29.11.2011 року № 81 на загальну суму 12740,46 грн., в тому числі ПДВ 2123,41 грн.; видатковою накладною від 30.11.2011 року № Р-82 на загальну суму 37968,00 грн., в тому числі ПДВ 6328,00 грн. та податковою накладною від 30.11.2011 року № 82 на загальну суму 37968,00 грн., в тому числі ПДВ 6328,00 грн.

Факт оплати ФОП ОСОБА_1 придбаного товару в повному обсязі підтверджується наданими ним копіями платіжних доручень, а саме від 30.11.2011 року № 0000000715 на загальну суму 126780 грн., від 06.12.2011 року № 0000000727 на загальну суму 85430 грн., від 13.12.2011 року № 0000000739 на загальну суму 37 968 грн., в даних платіжних дорученнях вказане призначення платежу «оплата за запчастини згідно договору 34/11/11 від 08.11.11»

На підтвердження факту наявності у нього транспортних засобів, зокрема, автомобілів марки УРАЛ, КамАЗ, НЕФАЗ, ЗИЛ, ВАЗ та причепів марки ПГ1, ОДАЗ 857, ПГ НЕФАЗ, ПР1, МАЗ 8926, ГКБ 8350, ГБК 817, позивач надав суду копії нотаріально оформлених генеральних довіреностей, виданих позивачу фізичними особами - власниками цих транспортних засобів на управління та розпорядження ними, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Використання придбаних у ТзОВ «Респект-2000» запчастин для ремонту зазначених вище транспортних засобів підтверджується актами списання від 30.11.2011 року № Р-00000029 на загальну суму 30592,75 грн., № Р-00000030 на загальну суму 24231,81 грн., № Р-00000031 на загальну суму 30588,35 грн., № Р-00000032 на загальну суму 28946,50 грн., № Р-00000033 на загальну суму 19823,98 грн., № Р-00000034 на загальну суму 26058,06 грн., № Р-00000035 на загальну суму 17011,28 грн.

Також, як встановлено судом, дані транспортні засоби використовувалися позивачем в його господарській діяльності для надання послуг ТзОВ «Кроно-Україна» відповідно до договору на надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів від 03.01.2011 року № 03/2011-ТР-КБ.

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також зазначені податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним на момент їх виписання законодавству.

Отже, з дня отримання податкових накладних у позивача виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках з ТзОВ «Респект-2000».

Взаєморозрахунки по господарських операціях з ТзОВ «Респект-2000» ФОП ОСОБА_1 відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5).

При цьому норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для відмови у формуванні податкового кредиту платника податків, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, їх відсутність за юридичною адресою та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

На момент здійснення господарських операцій з позивачем ТзОВ «Респект-2000» було зареєстроване у встановленому порядку, не було виключене з ЄДРПОУ, перебувало на обліку в органах державної податкової служби та було зареєстроване платником податку на додану вартість, здійснювало господарську діяльність відповідно до законодавства.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановлено факти реального придбання ФОП ОСОБА_1 у ТзОВ «Респект-2000» товарно-матеріальних цінностей, які використовувались позивачем в господарській діяльності, підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, тому у податкового органу не було законних підстав для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «Респект-2000» за листопад 2011 року.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі № 2а-2766/12/1370 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 15.02.2013 року