Рішення № 29602693, 26.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/14357/2012 Провадження № 22-ц/795/558/2013 Головуючий у I інстанції -Овсієнко Ю,К. Доповідач - Литвиненко І. В.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.при секретарі:Примачок Ю.О.за участю:представника відповідача Чемериса А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В вересні 2012 р. ОСОБА_6 звернувся з позовом до ДТГО «Південно-Західна залізниця» про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2011 року по 30.07.2012 року в сумі 26856,4 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн.

Рішенням суду позов задоволено частково. Суд стягнув з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_6 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20529,66 грн. та 205,30 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі ДТГО «Південно-Західна залізниця» просить скасувати рішення суду через неповне встановлення обставин по справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не було враховано відсутність рішення суду, що набрало законної сили, про поновлення на роботі ОСОБА_6

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 працював провідником пасажирського вагону п.№ 42/41 Київ-Москва Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» .

Наказом (розпорядженням) № 2808/ос від 05.12.2011 р. його було звільнено за п. 8 ст. 36 КЗпП України на підставі, передбаченій контрактом.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2012 р. ОСОБА_6 було поновлено на роботі.

Згідно наказу № 1117/ос від 11.06.2012 р. фактичне поновлення на роботі ОСОБА_6 відбулось 11.06.2012р.

У зв'язку з тим, що заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2012 р. ОСОБА_6 було поновлено на роботі, а ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26.07.2012 р. дане заочне рішення було залишено без змін, позивач просив стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що після звільнення і до фактичного поновлення на роботі позивач заробітної плати не отримував, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.12.20111 року по 10.06.2012 року, а позовні вимоги в частині стягнення відшкодування завданої моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки не було доведено завдання відповідачем моральної шкоди позивачу.

Проте, такі висновки не відповідають обставинам справи і положенням діючого законодавства.

Згідно до положень ст.ст. 235, 237 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Суд визнав незаконним наказ відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції Київ-пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця» № 2808/ос від 05.12.2011 року про припинення трудового договору (контракту) зі ОСОБА_6, поновив ОСОБА_6 на посаді провідника пасажирських вагонів відокремленого підрозділу вагонної дільниці станції Київ-пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця», стягнув з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_6 500 грн. моральної шкоди і відмовив в іншій частині.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26.07.2012 р. заочне рішення суду першої інстанції було залишено без змін, але ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2012 року вказана ухвала була скасована і справа передана на новий апеляційний розгляд.

Таким чином, на день ухвалення оскаржуваного рішення суду про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, рішення суду про поновлення на роботі позивача не набрало законної сили. Суд першої інстанції, в порушення п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, не зупинив провадження, що призвело до невірного вирішення справи, так як рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 25.02.2013 року заочне рішення Новозаводського районного суду від 26.03.2012 року було скасовано і в задоволенні позову ОСОБА_6 до ДТГО «Південно-Західна залізниця» про визнання незаконним наказу, поновленні на роботі, стягненні моральної шкоди було відмовлено, тобто стали відсутніми підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 до ДТГО «Південно-Західна залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Судові витрати необхідно розподілити відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 235, 237 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, ст.ст. 314, 316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд ,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» 114 грн. 70 коп. на повернення судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: