Постанова № 29601711, 20.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10300/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретаря Міщука М.С. Бєлової Л.В., Денісова А.О. Духно І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» (далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ДПІ у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000602305 від 23 березня 2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 12 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Інтелект Системс» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 24.02.2012 року по 01.03.2012 року ДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Інтелект Системс» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ складено акт № 52/22-522-35646390 від 07.03.2012 року (далі акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 60 000 грн., в тому числі за: жовтень 2010 року на суму 60 000 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602305 від 23 березня 2012 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 75 000 грн., з якої 60 000 грн. основного платежу та 15 000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Інтелект Системс» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року проведена згідно статті 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі постанови слідчого СВ податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 05. 08.2011 року, винесеної за результатом розгляду матеріалів кримінальної справи № 80-0251.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесені ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до статті 86.9 ПК України та пункту 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України № 34/18772 від 12.01.2011 року (далі Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За своїм змістом дані норми не містять жодних обмежень чи застережень щодо застосування лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому торкаються всіх перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК України належним доказом на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки є відповідне рішення суду.

Разом з тим відповідачем не представлено доказів на підтвердження наявності на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, що вказує на відсутність встановлених пунктом 86.9 статті 86 ПК України підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000602305 від 23 березня 2012 року прийнято відповідачем з порушенням вимог пункту 86.9 статті 86 ПК України та всупереч встановленої Податковим кодексом України процедури, тобто не у встановлений законом спосіб, що є підставою для його скасування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір 750 грн., та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір 375 грн., що підтверджується доданими квитанція до матеріалів справи.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602305 від 23 березня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» судові витрати у сумі 1 125 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 25.02.2013 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Денісов А.О.