Ухвала суду № 29601162, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11660/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Цюрупа Д.А.

пр-к позивача Субботін О.М.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРКА Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРКА Україна» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 р. №0007562208, №0007552208 та №0007542208.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРКА УКРАЇНА» зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.11.2010 р. та взяте на податковий облік ДПІ у Печерському районі м. Києва 08.11.2010 р., і є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.12.2010 р. № 100317042.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач має право здійснювати такі види діяльності: здавання в оренду власного нерухомого майна, дослідження кон»юнктури ринку та виявлення суспільної думки, консультування з питань комерційної діяльності та управління, рекламна діяльність, надання інших комерційних послуг.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КРКА Україна» (код ЄДРПОУ 37401494) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766) та ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441) за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.07.2012 р. №535/22-8/37401494, в якому зафіксовано порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.134, пп.138.1.1 п.138.1 п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 20416,00 грн., в т.ч. по періодах: у І кварталі 2011 р. на суму 1648 грн.; у ІІ кварталі 2011 р. на суму 5928 грн.; у ІІІ кварталі 2011 р. на суму 6928 грн.; у ІV кварталі 2011 р. на суму 5912 грн.; ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в І кварталі 2012 р. на суму 12215 грн.; п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість всього у сумі 1867,23 грн., у т.ч. по періодах: за січень 2012 р. в сумі 11,93 грн.; за березень 2012 р. в сумі 1856,00 грн.

За результатами перевірки позивача відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 23.07.2012 р.:

№0007562208, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12215 гривень;

№0007552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 20416,00 гривень;

№0007542208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1868 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 468 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» ( далі -Закон №283/97-ВР), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1. п.5.2. Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно приписів абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2011 р. між позивачем та компанією КРКА.Д.Д., Ново мєсто (Республіка Словенія) укладено договір про надання маркетингових послуг, предметом якого є забезпечення позивачем на постійній основі реклами та популяризації фармацевтичної продукції, яка продається компанією КРКА.Д.Д., Ново мєсто (Республіка Словенія) на території України. До таких послуг сторони названої угоди віднесли рекламні та маркетингові послуги.

Відповідно до реєстраційних посвідчень, виданих Державним фармакологічним центром Міністерства охорони здоров'я України, лікарські засоби «Фромілід», «Аторис»та «Роксера»зареєстровані в Україні за компанією КРКА.Д.Д., Ново мєсто (Республіка Словенія).

01.02.2012 р. між позивачем (як замовником) та Приватним підприємством «Комманд» укладено договір на надання послуг № 205, предметом якого є надання виконавцем послуг з проведення маркетингових подій з участю спеціалістів по охороні здоров'я для інформування про препарати компанії.

Крім того, 11.01.2011 р. між позивачем та Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи» укладено договір № 37 на виконання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

Як встановлено судом першої інстанції, факт надання послуг позивачу за зазначеними договорами та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту та до складу валових витрат у відповідні періоди.

Доказами господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: акти здачі-прийняття робіт( надання послуг), картки рахунки бухгалтерського обліку, звіти про обсяг та види маркетингових заходів.

Здійснення оплати послуг за вищевказаними договорами підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, позивач орендує в м. Сімферополь АРК Крим нежитлове приміщення, починаючи з 01.01.2011 р., замовляє в АРК Крим маркетингові послуги та послуги з обслуговування власних транспортних засобів, що спростовує аргументи відповідача про вчинення операцій без реальної мети здійснення господарської діяльності, у зв'язку з географічну віддаленість між ПП «Комманд»та ПП «Кримспецтехнолоджи» та позивачем.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неприйняття доводів відповідача, про порушення позивачем вимог ст.139 ПК України, у зв'язку із неналежним оформленням заказ-нарядів та актів приймання-передачі автомобілів, оскільки при реальності господарських операцій, дефектність первісних документів не є беззаперечним доказом їх безтоварності.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ПП «Комманд» та ПП «Кримспецтехнолоджи» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних контрагентів відповідачем суду не дано.

Також, колегія суддів вважає вірним відхилення судом першої інстанції доводів відповідача з посиланням на матеріали кримінальної справи, як на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки сам по собі факт порушення кримінальної справи не тягне недійсності угод та їх сумнівність, не позбавляє правового значення виданих податкових накладних та не є підставою для позбавлення права добросовісного покупця на формування податкового кредиту з таких операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.