Постанова № 29596042, 20.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року Справа № 5023/4764/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Демчук О.В. - за довіреністю від 18.01.2013р. №14-17;

від відповідача - Ващенко Т.Д. - за довіреністю 27.10.2010р. №38-4055/391 та Фомін В.В.- за довіреністю від 15.11.2012р. №38/4729;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків (вх.№38 Х/2)

та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (вх.№120 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р.

у справі № 5023/4764/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 288 440 179,66 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі №5023/4764/12 (суддя Ковальчук Л.В.) клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено частково, зменшено розмір стягнення штрафних санкцій на 50%; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ «НАК "Нафтогаз України" 69677017,94 грн. основного боргу, пеню в розмірі 8760019,92 грн., 7 % штрафу у розмірі 11678607,07 грн., три відсотки річних в сумі 379426,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 1663112,13 грн. та 64380,00 грн. судового збору; в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 172427368,61 грн. провадження припинено відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; в частині стягнення пені у розмірі 8760019,92 грн. та 7% штрафу у розмірі 11678607,07 грн. відмовлено.

Рішення суду з посиланням на ст.ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за газ у розмірі 69677017,94грн. та обґрунтованістю нарахування 3795426,99грн. 3% річних, 1663112,13грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім того, судом з посиланням на ст. 83 Господарського кодексу України зменшено розмір пені та штрафу на 50% та стягнено відповідно пеню у розмірі 8760019,92 грн. та 7% штрафу в сумі1678607,07грн.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі №5023/4764/12 змінити та зменшити суму пені і штрафу на 86,1%, та стягнути пеню у сумі 2435 285,54 грн. і штраф в сумі 3246652,77 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що місцевим господарським судом не враховано, що 86,1% теплової енергії споживається населенням м. Харкова, а заборгованість населення за теплову енергію становить 692,1млн.грн. Також зазначає, що встановлені тарифи для населення на теплову енергію нижче її собівартості на 40% і не покривають затрати відповідача на вироблення теплової енергії, а, не маючи покриття різниці в тарифах з державного бюджету, КП «Харківські теплові мережі» не мало можливості своєчасно розраховуватись за природний газ.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" також не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі № 5023/4764/12 в частині зменшення пені і 7% штрафу та прийняти в оскаржуваній частині нове рішення, яким стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 8760019,93грн. пені та 11678607,07грн. 7% штрафу, в іншій частині рішення залишити без змін. При цьому зазначає, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» забезпечує галузі національної економіки і населення природнім газом та має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. На думку апелянта, суд зобов'язаний був об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення. Крім того, судом не досліджено майновий стан сторін та інші інтереси сторін, зокрема, те, що зменшення розміру пені спричиняє позивачу збитки, оскільки у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками 20-24% для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 18.12.2012р. у справі №5023/4764/12 в частині зменшення пені та 7% штрафу; в оскаржуваній частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 8760019,93грн. пені та 11678607,07 7% штрафу, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі» - без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, та просив рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі №5023/4764/12 змінити, зменшивши розмір пені і штрафу на 86,1%, а апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавцем) та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (покупцем) укладений договір купівлі-продажу природного газу №06/11-15ТЕ, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (т.І., а.с.10-15).

Відповідно до п.1.2 цього договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Згідно з п.2.1 вказаного договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 1153550тис.куб.м., з визначеною кількістю тис.куб.м. по місяцях.

Пунктами 5.1,5.2 цього договору встановлено, що ціна (граничний рівень ціни) на природній газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України. Ціна за 1000куб.м. природного газу становить 1091грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованими тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000куб.м. природного газу -1091грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ -1309,20грн.

У п.6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 даного договору сторони домовилися, що у разі невиконання покупцем п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

11.11.2011р., 03.01.2012р., 19.01.2012р. між тими ж сторонами укладені додаткові угоди до договору купівлі-продажу природного газу від 29.09.2011р. №06/11-15ТЕ, відповідно, №1,№2,№3, якими вносились зміни до п.5.2 цього договору щодо ціни за 1000куб.м.газу.

На виконання умов договору від 29.09.2011р. №06/11-15ТЕ позивачем передано відповідачу на підставі актів приймання-передачі природного газу: від 31.10.2011р. природний газ в об'ємі 4,205тис.куб.м. на суму 5505,18грн., від 30.11.2011р. природний газ в об'ємі 86774,319тис.куб.м. на суму 113604938,44грн., від 30.11.2011р. природний газ в об'ємі 24,159тис.куб.м. на суму 31628,96грн., від 31.12.2011р. природний газ в об'ємі 89142,174тис.куб.м. на суму 116704934,20грн., від 31.12.2011р. природний газ в об'ємі 27,625тис.куб.м. на суму 36166,66грн., від 31.01.2012р. природний газ в об'ємі 110064,456тис.куб.м. на суму 144096385,79грн., від 31.01.2012р. природний газ в об'ємі 34,144тис.куб.м. на суму 44701,33грн., від 29.02.2012р. природний газ в об'ємі 115680,209тис.куб.м. на суму 151448529,62грн., від 29.02.2012р. природний газ в об'ємі 6,029тис.куб.м. на суму 7893,16грн., від 31.03.2012р. природний газ в об'ємі 90390,872тис.куб.м. на суму 118339729,62грн., від 31.03.2012р. природний газ в об'ємі 60,005тис.куб.м. на суму 78558,55грн., від 30.04.2012р. природний газ в об'ємі 28327,179тис.куб.м. на суму 37085942,75грн., від 30.04.2012р. природний газ в об'ємі 12,386тис.куб.м. на суму 16215,75грн., від 31.05.2012р. природний газ в об'ємі 12572,408тис.куб.м. на суму 16459796,55грн. (т.І, а.с.19-33).

Відповідач частково здійснював оплату за поставлений природний газ, у зв'язку з чим станом на 03.08.2012р. у нього утворилась заборгованість у розмірі 242104386,55грн., що не заперечується сторонами, та вбачається з розрахунку позивача, поданого до позовної заяви.

17.10.2012р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 242104386,55грн. основного боргу, 1663112,13грн. інфляційних втрат, 3795426,99 грн. 3% річних, 17520039,85 грн. пені та 23357214,14грн. 7% штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 03.08.2012р. по 17.10.2012р. також здійснював оплату за поставлений природний газ, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.08.2012р. на суму 243576,04грн., від 08.08.2012р. на суму 350742,40грн., від 09.08.2012р. на суму 241963,34грн., від 10.08.2012р. на суму 306879,39грн., від 14.08.2012р. на суму 317537,31грн., від 15.08.2012р. на суму 233355,28грн., від 16.08.2012р. на суму 444750,45грн., від 17.08.2012р. на суму 333958,06грн., від 20.08.2012р. на суму 452902,30грн., від 21.08.2012р. на суму 421384,02грн., від 22.08.2012р. на суму 869991,07грн., від 23.08.2012р. на суму 750451,05грн., від 27.08.2012р. на суму 650768,93грн., від 20.08.2012р. на суму 3488000грн., від 28.08.2012р. на суму 560811,51грн., від 29.08.2012р. на суму 628305,29грн., від 30.08.2012р. на суму 599735,11грн., від 31.08.2012р. на суму 454651,91грн., від 03.09.2012р. на суму 437481,27грн., від 04.09.2012р. на суму 406118,17грн., від 05.09.2012р. на суму 510384,86грн., від 06.09.2012р. на суму 280724,86грн., від 07.09.2012р. на суму 299740,42грн., від 10.09.2012р. на суму 268552,44грн., від 11.09.2012р. на суму 212216,10грн., від 18.09.2012р. на суму 271799,59грн., від 19.09.2012р. на суму 615313,60грн., від 20.09.2012р. на суму 665777,34грн., від 21.09.2012р. на суму 3118000,00грн., та на суму 175762,02грн., від 24.09.2012р. на суму 497664,60грн., від 26.09.2012р. на суму 166837,59грн., від 27.09.2012р. на суму 227685,67грн., від 28.09.2012р. на суму 222090,73грн., від 01.10.2012р. на суму 604359,19грн., від 03.10.2012р. на суму 173587,47грн., від 04.10.2012р. на суму 209845,82грн., від 08.10.2012р. на суму 140239,75грн., від 09.10.2012р. на суму 133876,96грн., від 10.10.2012р. на суму 197118,22грн., від 11.10.2012р. на суму 147103,34грн., від 12.10.2012р. на суму 187775,08грн., від 15.10.2012р. на суму 330739,29грн., від 16.10.2012р. на суму 226400,55грн., всього - на загальну суму 22073955,39грн. (т.І, а.с. 93-136).

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі №502/4764/12 позов задоволений частково з підстав, викладених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що КП «Харківгаз» несвоєчасно виконувало прийняті на себе грошові зобов'язання по оплаті за поставлений природний газ за договором від 29.09.2011р. №06/11-15ТЕ, у зв'язку з чим станом на 03.08.2012р. за відповідачем утворився борг у сумі 242 104 386,55грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з позовом про стягнення боргу у сумі 242104386,55грн. 17.10.2012р., про що свідчить відтиск штампу на поштовому конверті (т.І,а.с.68), проте відповідач в період з 03.08.2012р. по 17.10.2012р. сплатив 22073955,39грн. боргу за поставлений природний газ, що підтверджується платіжними дорученнями: від 07.08.2012р., 08.08.2012р., 09.08.2012р., 10.08.2012р., 14.08.2012р. 15.08.2012р, 16.08.2012р., 17.08.2012р., 20.08.2012р., 21.08.2012р., 22.08.2012р., 23.08.2012р., 27.08.2012р., 20.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р., 30.08.2012р., 31.08.2012р., 03.09.2012р., 04.09.2012р., 05.09.2012р., 06.09.2012р., 07.09.2012р., 10.09.2012р., 11.09.2012р., 18.09.2012р., 19.09.2012р., 20.09.2012р., 21.09.2012р., 24.09.2012р., 26.09.2012р., 27.09.2012р., 28.09.2012р., 01.10.2012р., 03.10.2012р., 04.10.2012р., 08.10.2012р., 09.10.2012р., 10.10.2012р., 11.10.2012р., 12.10.2012р., 15.10.2012р., 16.10.2012р. та розрахунком позивача (т.І, а.с.93-136, т.ІІ, а.с.66-71).

У п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що якщо спір був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне відмову у позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 22073955,39грн., оскільки вказана суму була сплачена КП «Харківські теплові мережі» до звернення позивача з позовом, а отже спір в цій частині вимог не існував на момент звернення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з позовом, таким чином суд першої інстанції безпідставно припинив провадження в цій частині вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Харківської області в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 22073995,39грн. боргу та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову щодо стягнення 22073955,39грн. основної суми боргу.

Разом з тим, місцевим господарським судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем сплачено 150353413,22грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.10.2012р. № 24, від 23.10.2012р. №25, від 29.10.2012р. №879, від 31.10.2012р. №885, від 06.11.2012р. №896, від 07.11.2012р. №901, від 08.11.2012р. №903, 09.11.2012р. №909, від 03.12.2012р. №28, №957, №958 з зазначенням у призначенні платежу: «сплата за природний газ 2012р.» (т.І, а.с. 137-147).

Відповідно до вимог пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За приписами пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ч.1 ст.80ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмету спору (наприклад сплати суми боргу, знищення спірного майна тощо), якщо у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існувати в процесі розгляду справи.

За таких обставин, суд першої інстанції при прийнятті рішення правомірно застосував приписи пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України та припинив провадження у справі в частині стягнення 150353413,22грн. основної суми боргу.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, станом на 18.12.2012р., тобто на момент прийняття рішення місцевим господарським судом, сума боргу за відповідачем складала 69677017,94грн., у зв'язку з чим господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу три проценти річних в розмірі 3795426,99грн. за період прострочення виконання зобов'язань та 1663112,13грн. інфляційних втрат за період з листопада 2011року по серпень 2012року.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, на 50%: до 8760019,92грн. пені та 11678607,07грн. штрафу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 7.1 договору купівлі-продажу природного газу від 29.09.2011р. №066/11-15ТЕ встановлено, що у разі невиконання покупцем п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 520 039,85грн. та штраф у розмірі 23 357 214,14грн.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З договору купівлі-продажу природного газу від 29.09.2011р. №06/11-15ТЕ вбачається, що газ, який постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг.

Пунктом 53 статті 14 Закону України «Про державний бюджет 2011 рік» встановлено, що у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 10 і 13 цього Закону, спрямовуються, зокрема, на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

В статті 23 Закону України «Про Державний бюджет на 2012рік» установлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На засіданні територіальної комісії Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, оформленого протоколом від 11.07.2012р. №3, вирішено узгодити обсяг заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, надані населенню КП «Харківські теплові мережі», яка відповідно до статті 23 Закону України «Про Державний бюджет на 2012рік» та з урахуванням Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» підлягає відшкодуванню на загальну суму 470019309,19грн. (т.І, а.с.72).

Також, на засіданні територіальної комісії Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу вирішено узгодити обсяг заборгованості за перший квартал 2012року з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, надані населенню відповідачем, які підлягають відшкодуванню в сумі 149002628,45грн.

На засіданні територіальної комісії Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, оформленого протоколом від 18.10.2012р. №6, вирішено узгодити обсяг заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, надані населенню КП «Харківські теплові мережі», яка відповідно до статті 23 Закону України «Про Державний бюджет на 2012рік» та з урахуванням Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» підлягає відшкодуванню на загальну суму 64764571грн. (т.І, а.с.72).

Крім того, з довідки КП «Харківські теплові мережі» від 12.12.2012р. вбачається, що станом на 12.12.2012р. заборгованість за поставлену теплову енергію складає 1063,8млн. грн. з яких: населення-691,1млн.грн., юридичні особи -348млн.грн., заборгованість з бюджету по компенсації пільг і субвенцій 23,8млн.грн. (т.І, а.с.151).

З урахуванням викладеного колегія судді Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги ті обставини, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що також підтверджується балансом на 30.09.2012р., неповернута різниця в тарифах складає 23,8млн. грн., а заборгованість населення перед відповідачем за теплопостачання становить 692,1млн.грн., також враховано статус відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає даний випадок винятковим, зобов'язання відповідачем не виконувались з об'єктивних причин, а саме: у зв'язку з важким фінансовим становищем КП «Харківські теплові мережі», яке виникло з причин, які не залежали від відповідача, у зв'язку з різницею у тарифах на теплову енергію та у зв'язку з невиконанням населенням зобов'язань за надані послуги.

Таким чином, місцевий господарський суд повно та всебічно встановив обставини справи й визначені правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та дійшов обґрунтованого висновку щодо зменшення пені та штрафу на 50%, відповідно, до 8760019,92грн. та до 11678607,07грн., однак в порушення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» вказані обставини не відображені у мотивувальній частині рішення.

Посилання НАК «Нафтогаз України» на ненадання судом першої інстанції оцінки негативним наслідкам, які спричинені позивачу, та необхідністю залучення НАК «Нафтогаз України» комерційних кредитів для погашення заборгованості за поставлений імпортований газ не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки, позивачем не надано ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували факт укладення комерційних кредитів для проведення розрахунків за придбаний імпортований газ, або будь-яких інших доказів, які б підтверджували спричинення негативних наслідків для позивача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та в апеляційній скарзі Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційні скарги позивача та відповідача слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі №5023/4764/12 слід скасувати в частині припинення провадження у справі щодо стягнення основної заборгованості в сумі 22073955грн.39коп. з прийняттям в цій частині нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову щодо стягнення 22073955грн.39коп. боргу., в решті рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за апеляційними скаргами покладаються на заявників апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанії "Нафтогаз України", м. Київ, залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків, залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі № 5023/4764/12 скасувати в частині стягнення основної заборгованості в сумі 22073955грн. 39коп. з прийняттям в цій частині нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову щодо стягнення 22073955грн.39коп.

4. В решті рішення господарського суду Харківської області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 19.02.2013р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Лакіза В.В.