Постанова № 29595940, 20.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа № 5023/4064/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тарасов С.О.

третя особа - не з'явився.

відповідача - Зінченко О.М.

перша третя особа - не з'явився.

друга третя особа - не з'явився.

третя третя особа - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4014 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 19.11.12 р. у справі № 5023/4064/12

за позовом Компанія "Ukrenergy Coal Limited", London

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна Збагачувальна фабрика "Пролетарська" м. Макіївка, Донецька область

до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державне підприємство "Донецька Залізниця", м. Донецьк,

2) Компанія "Larcner Tradіng LTD" Кіпр,

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Донкокс", м. Донецьк

про стягнення коштів 9821798,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року позивач - Компанія "Ukrenergy Coal Limited" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", в якому просив суд: зобов'язати відповідача повернути позивачу вугілля кам'яне марки "КЖ" виробника ВАТ "УК Нерюнгріуголь" у кількості 7680000,00 кг з якісними показниками не гірше ніж мало вугілля на момент завантаження відправником ВАТ "УК Нерюнгріуголь", витрати по поверненню вищезазначеного вугілля покласти на відповідача.

В процесі розгляду справи ухвалою суду від 07.11.2012 р. прийнята заява позивача про зміну предмету позову, у зв'язку з чим розглядається позовна вимога Компанії "Ukrenergy Coal Limited" до ПАТ "Харківський коксовий завод", про стягнення 9821798,40 грн. вартості безпідставно набутого майна.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Лаврова Л.С.) від 19.11.2012 р. у справі № 5023/4064/12 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на те, що заявлені позовні вимоги нормативно та документально є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають, крім того позивачем не надано належних доказів того, що вугілля кам'яне марки "КЖ" на суму 9821798,40 грн., набуте відповідачем без достатньої правової підстави.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2012 р. № 5023/4064/12 повністю і прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, а саме: стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на користь позивача 9821798,40 грн. та судові витрати, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна Збагачувальна фабрика "Пролетарська" у відзиві на апеляційну скаргу з урахуванням доповнень просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

18.02.2012 р. за вх. № 1445 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які він вважає є доказами по даній справі, тобто мають для неї істотне значення, та просив суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги зазначені обставини врахувати.

Представник позивача заперечує проти задоволення вищезазначеного клопотання у зв'язку з тим, що надані документи не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки дана справа розглядається вже тривалий час, на протязі якого відповідач мав можливість та, як свідчать матеріали справи, реалізовував своє право щодо надання заперечень на позовні вимоги, а також надавав необхідні докази в їх обґрунтування.

У відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідач не надав суду апеляційної інстанції будь-яких мотивованих пояснень щодо того, чому відповідні твердження не були предметом судового розгляду у суді першої інстанції та чому відповідні докази не були отримані і не надані суду першої інстанції.

Треті особи у призначене судове засідання не з'явились.

Враховуючи факт належного сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 24.08.2011 р. між компанією «Ukrenergy Coal Limited» (покупець) та ВАТ «УК Нерюнгріуголь» (продавець) укладений контракт № NU-UKR/08-2011 (т. 1, а. с. 17-26).

Сторонами також укладена додаткова угода № 11-2 від 27.10.2011 р. до контракту № NU-UKR/08-2011 (т. 1, а. с. 27)

Відповідно до умов цього контракту, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити вугіль кам'яний марки «К» (далі - товар). Умови постачання DAF погранична станція Соловей/Тополі Росія/Україна (Инкотермс 2000) публікація МТП № 560, залізничним транспортом. Товар повинен поставлятись місячними партіями, об'єми яких узгоджуються у додаткових угодах до цього контракту.

Згідно з п. 6.1. цього контракту, оплата за цим контрактом здійснюється у доларах США за кожну розвантажену партію товару покупцем на валютний рахунок продавця банківським переводом в наступному порядку: покупець зобов'язаний провезти попередню оплату кожної узгодженої партії товару у розмірі 80 % до початку відвантаження на підставі виставленого продавцем покупцю рахунку на попередню оплату, балансова оплата на підставі рахунку після звіряння взаєморозрахунків.

Відповідно до розділу 9 цього контракту, врегулювання спорів, усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з цього контракту або у зв'язку з ним, у тому числі які стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності вирішуються Міжнародним комерційним арбітражнім судом при торговельно - промисловій палаті РФ згідно з його регламентом.

Компанією "Ukrenergy Coal Limited" здійснена оплата рахунків (Іnvоісе) № 171 від 14.11.2011 р., № 172 від 14.11.2011 р., № 181 від 02.12.2011 р., № 182 від 02.12.2011 р. (т. 1, а. с. 28-31) на загальну суму 1105920,00 доларів США, що підтверджується платіжними документами від 14.11.2011 р., 25.11.2011 р., 28.12.2011 р., 19.03.2012 р. (т. 1, а. с. 32-35).

На виконання умов вищезазначеного контракту ЗАТ "УК Нерюнгріуголь" відправило 7680000,00 кг кам'яного вугілля на адресу призначення: станція Макіївка Донецької залізниці, отримувач вантажу - ВАТ "Центральна Збагачувальна Фабрика "Пролетарська", про що свідчать залізничні накладні та відомості вагонів, що перевозяться маршрутом групою № АЕ531185, АЕ531186, АЕ531187, АЕ531188, АЕ531189, АЕ531190, АЕ531191, АЕ531192 (т. 1, а. с. 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50).

Таким чином, позивач вважає, що йому на праві приватної власності належить товар (майно): вугілля кам'яне марки «КЖ» виробництва, у кількості 7680000,00 кг набуте на підставі контракту від 24.08.2011 р. № NU-UKR/08-2011 р.

27.10.2011 р. між Компанією "Larcher Trading LTD" (покупець) та Компанією "Ukrenergy Coal Limited" (продавець) укладений контракт № UELT-2710 (т. 1, а. с. 52-58), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, зазначених у специфікаціях до контракту, вугілля (далі - товар).

Відповідно до умов контракту, оплата за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів по банківськім реквізітам продавця в наступному порядку

- 50% передоплати на протязі 3 банківських днів з дати виставлення продавцем передплатного рахунку і повідомлення про готовність до відвантаження;

- балансова вартість протягом 5 банківських днів з дати прибуття кожної партії товару, при наявності сертифікатів якості незалежної інспекції Incolab Sегvісеs Uкгаіnе. Покупець зобов'язаний надати сертифікат якості незалежної інспекції Incolab Sегvісеs Uкгаіnе протягом 5 банківських днів з дати прибуття кожної партії товару. Датою прибуття вважається дата, зазначена на штемпелі станції призначення. Партією товару вважається кількість вагонів, які зайшли на станцію призначення протягом однієї доби. У разі порушення покупцем даного терміну оплати продавець залишає за собою право не проводити подальшого відвантаження в адреси вказані покупцем вантажоодержувачів. Покупець вправі провести повну передоплату за погоджений сторонами об'єм товару, але не більш загальної вартості цього контракту, після надання продавцем покупцю рахунків на передоплату. Щомісячно, в строк не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки, сторони здійснюють звірку, підписують акт взаєморозрахунків по місяцю відвантаження і здійснюють балансову оплату фактично поставленого товару.

Розділом 9 контракту передбачено, що до даного контракту застосовується право Великобританії та Північної Ірландії. Будь які спори і розбіжності, що пов'язані або виникли по цьому контракту вирішуються сторонами, якщо це можливо, шляхом переговорів сторін. У разі неможливості досягти домовленості до контракту застосовується право Великобританії, усі спори і розбіжності повинні бути передані в Міжнародний арбітражний суд Лондона, Великобританії. Рішення арбітражного суду є остаточним і обов'язковим для обох сторін.

Пунктом 10.2. цього контракту сторонами передбачено, що контракт вступає в силу с моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р. Закінчення строку дії цього контракту не тягне припинення обов'язків сторін по зобов'язаннях, які виникли в час дії контракту.

Сторонами укладена специфікація (додаток № 1), з якої вбачається, що поставка товару за вказаним контрактом здійснюється на умовах DDU в редакції "Інкотермс 2000 " (т. 1, а. с. 59).

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за контрактом № UELT-2710 виконав у повному обсязі, але компанія "Larcner Tradіng LTD" в свою чергу не здійснила належним чином розрахунку за поставлений товар.

Таким чином, позивач вважає, що до компанії "Larcher Trading LTD" не перейшло право власності на 7680000,00 кг. кам'яного вугілля.

Позивач також зазначає про те, що згідно з наказами № 2889 від 15.12.2011 р., № 2999 від 16.12.2011 р., № 2933 від 20.12.2011 р., № 2941 від 23.12.2011 р. та ін. Донецькою Залізницею зроблено переадресацію вагонів до станції «Основа ЮЖД», одержувачеві вантажу - Приватному акціонерному товариству «Харківський коксовий завод».

Позивач вважає, що у період з 18.12.2011 р. по 07.01.2012 р. відповідач - ПАТ «Харківський коксовий завод» отримав вищезазначене майно без достатньої правової підстави, про що свідчать перевізні документи (залізничні накладні та відомості вагонів) № 52137494, 52137411, 52137379, 52136934, 52155454, 52247541, 52247558, 52228152, 52247509, 52247525, 52228111, 52279148, 52338043, 52445277, 52674421 (т. 1 а. с. 60-88), за якими майно вибуло з фактичного володіння позивача, що унеможливлює реалізацію всіх правомочностей власника щодо нього.

При цьому позивач зазначає, що компанія "Larcner Tradіng LTD" та ВАТ «Центральна Збагачувальна Фабрика «Пролетарська» не повідомляли позивача про зміну маршруту вантажу.

05.09.2012 р. та 06.09.2012 р. позивач письмово повідомив відповідача про безпідставність набуття останнім даного майна, зазначивши про обов'язок відповідача повернути усе безпідставно отримане ним майно за перевізними документами (залізничні накладні та відомості вагонів) № 52137494, 52137411, 52137379, 52136934, 52155454, 52247541, 52247558, 52228152, 52247509, 52247525, 52228111, 52279148, 52338043, 52445277, 52674421.

Відповідач в свою чергу відповіді позивачу не надав.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

В процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 9821798,40 грн. вартості безпідставно набутого майна.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що заявлені позовні вимоги нормативно та документально є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають, крім того позивачем не надано належних доказів того, що вугілля кам'яне марки "КЖ" на суму 9821798,40 грн., набуте відповідачем без достатньої правової підстави.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 9821798,40 грн. вартості безпідставно набутого майна, оскільки на теперішній момент майно перероблене в готову продукцію та реалізоване, про що свідчить довідка відповідача № 1796 від 19.10.2012 р.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 382 ГК України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов контракту № UELT-2710 від 27.10.2011 р. укладеного між компанією "Larcher Trading LTD" та компанією "Ukrenergy Coal Limited" (п. 9.1.), до врегулювання розбіжностей та спорів по контракту застосовується право Великобританії та Північної Ірландії. Будь які спори і розбіжності, пов'язані або виниклі по цьому контракту вирішуються сторонами, якщо це можливо, шляхом переговорів сторін. У разі неможливості досягти домовленості до контракту застосовується право Великобританії, все спори і розбіжності повинні бути передані в Міжнародний Арбітражний суд Лондона, Великобританія. Рішення арбітражного суду є остаточним і обов'язковим для обох сторін.

Вищезазначене підтверджується також юридичним висновком Київської торгово-промислової палати № 1703-4/25 від 10.01.2013 р., відповідно до якого до контракту від 27.10.2011 р. застосовується право Великобританії та Північної Ірландії, а також те, що момент переходу права власності на товар у контракті від 27.10.2011 р. не визначено, згідно з нормами Закону «Про продаж товарів» (Sale of Goods Act 1979), право власності на визначений родовими ознаками товар (вугілля кам'яне) переходить від продавця до покупця з моменту оплати у порядку, передбаченому контрактом від 27.10.2011 р., ціни за товар.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 12, 15, 123 ГПК України, ч. 1 ст. 73 Закону України "Про міжнародне приватне право" і ч. 1 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", правильно визначена підвідомчість та підсудність даної справи господарському суду Харківської області, оскільки відповідач не є стороною зазначеного контракту, а є особою, що набула спірне майно на території України, резидентом.

При вирішенні спору у даній справі враховуються приписи ст. 4 ГПК України та застосовується матеріальне право Великобританії, країни-продавця за контрактом, який також містить посилання на застосування матеріального права Великобританії та Північної Ірландії, а позивач є юридичною особою за законодавством Великобританії і його права за контрактом ґрунтуються та захищені правом Великобританії.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 Закону України "Про міжнародне приватне право", при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

В матеріалах справи наявний Закон Великобританії та Північної Ірландії «Про продаж товарів» (Sale of Goods Act 1979), переклад якого з англійської на українську мову, виконаний Бюро перекладів «Азбука», перекладачем Савченко С.І.

Згідно з ст. 19 п. (1), (2) ч. III зазначеного Закону «Про продаж товарів», у випадку, коли йдеться про договір купівлі-продажу конкретного товару, або якщо товар був в подальшому індивідуалізований для виконання договору, продавець може, за умов договору або індивідуалізації, залишити за собою право розпоряджатися товаром до моменту виконання певних умов; і в такому випадку, незважаючи на доставку товару покупцеві, або перевізнику, або відповідальній особі, або зберігачеві з метою подальшої передачі покупцеві, право власності на товар не переходить до покупця до моменту виконання умов, що встановлені продавцем (в даному випадку - умова щодо сплати ціни за товар). Якщо товар є відвантаженим, та згідно з накладною товар поставляється згідно з розпорядженням продавця або його агента, то апріорі мається на увазі, що продавець залишив за собою право розпорядження товаром.

Згідно з п. (1)(в) ст. 39, п.(1) ст. 41, п.(1) ст. 47, п.(2), п.(4) ст. 48 частини V Закону «Про продаж товарів», згідно з цим та будь-яким іншим Законом, незважаючи на те, що право власності могло перейти до покупця, продавець, який не отримав сплати, в цій якості, за змістом Закону має право перепродажу в рамках цього Закону; продавець товару, який не отримав сплати та володіє товаром, має право утримати у себе право власності на товар до тих пір, допоки не буде виконано сплати; права продавця, який не отримав сплату, на обтяження або утримання, або зупинку вантажу в процесі перевезення, не залежать від будь-якого продажу товару або розпорядження ним іншим чином, які може вчинити покупець, якщо на це немає погодження продавця; якщо продавець, що не отримав сплати, перепродає товар, право власності, яке отримує в цьому випадку покупець, має перевагу перед правом власності, що мав первісний покупець; у випадку, якщо продавець чітко вираженим чином залишає за собою право перепродати товар в разі неспроможності покупця, та перепродає товар через неспроможність покупця, оригінальний договір купівлі-продажу вважається анульованим.

З метою забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі створено Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (далі - Інкотермс 2000), введеними в дію з 01.01.2000 р., застосування яких покликане сприяти уникненню або щонайменше, скороченню значною мірою невизначеності, пов'язаною з неоднаковою інтерпретацією торговельних термінів у різних країнах.

При виконання умов контрактів № NU-UKR/08-2011 від 24.08.2011 р. та № UELT-2710 від 27.10.2011 р. вищезазначений товар вугіль кам'яний марки «КЖ» у кількості 7680000,00 кг. прибув на станцію призначення відповідно до додаткової угоди № 11-2 до контракту № NU-UKR/08-2011 та специфікації № 1 до цього контракту № UELT-2710, а саме: станція Макіївка Донецької залізниці, отримувач вантажу - ВАТ "Центральна Збагачувальна Фабрика "Пролетарська", про що свідчать залізничні накладні та відомості вагонів, що перевозяться маршрутом групою № АЕ531185, АЕ531186, АЕ531187, АЕ531188, АЕ531189, АЕ531190, АЕ531191, АЕ531192 (т. 1, а. с. 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50), при цьому підпису отримувача накладні не містять.

Вищевказані вагони, які відправлені вантажовідправником ВАТ «УК Нерюнгріуголь» після прибуття на станцію призначення, згідно з вищезазначеними залізничними накладними, вантажоотримувачем яких є ВАТ "ЦЗФ "Пролетарська", в подальшому переадресовані на станцію Основа Південної залізниці вантажоотримувачу ПРАТ "Харківський коксовий завод".

Підставою для переадресації є лист компанії "Larcher Trading LTD" № б/н без дати на адресу Компанії "Ukrenergy Coal Limited", лист ТОВ "Донкокс" № 1612 від 16.12.2011 р., лист ЦЗФ "Пролетарська" № 01-16/2869 від 16.12.2011 р., лист ВАТ «Донецкуглеобогащение» № 2298/1 від 16.12.2011 р., крім того, було отримано дозвільний лист власника вагонів - ТОВ "Фірма "Трансгарант". (т. 3 а. с. 90-101, т. 5 а. с. 9-14). При цьому, компанія "Larcher Trading LTD" та ТОВ «Донкокс» не є відправником або одержувачем вантажу.

В матеріалах справи є належні докази того, що підтверджують вибуття товару на адресу відповідача (переадресація зі станції Макіївка Донецької залізниці) без волі власника товару, які також протирічать передбаченому Статутом Залізниць порядку переадресації.

Згідно з п. 44 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. N 457, залізниця може за заявою відправника, одержувача, змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

Але в даному випадку, відправник вантажу ВАТ «УК «Нерюнгріуголь» листом № 1482 від 06.11.2012 р. повідомив, що «коригування станції призначення при відвантаженні та на шляху прямування відправних маршрутів ВАТ «УК «Нерюнгріуголь» не робив. (т. 4, а. с. 72).

Пунктом 45 Статут залізниць України передбачено, що в усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними передпопереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

При цьому, компанія "Larcher Trading LTD" не здійснила повних розрахунків з компанією "Ukrenergy Coal Limited", що підтверджується претензіями про погашення фінансової заборгованості від 05.01.2012 р. та копією акту звірки фінансових взаєморозрахунків, в якому вказано сальдо на користь компанії "Ukrenergy Coal Limited" 1263961,29 USD станом на 19.01.2012 р. (т. 3, а. с. 113-114).

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що за контрактом № UELT-2710 від 27.10.2011 р. до компанії "Larcher Trading LTD" перейшло право власності. Такого переходу права власності не відбулося і власником товару залишається компанія "Ukrenergy Coal Limited", оскільки до теперішнього часу компанія "Larcher Trading LTD" не сплатила вартість товару.

Як встановлено судом при розгляді справи, 10.10.2011 р. між ТОВ "Донкокс" (покупець) та компанією "Larcher Trading LTD" (продавець) укладено контракт № LDK - 1010/11 та додаток до нього № 1 від 10.10.2011 р. (т. 3, а. с. 4-7). Відповідно до умов якого, компанія "Larcher Trading LTD" продає, а ТОВ "Донкокс" купує вугілля марки "КЖ" у кількості 7700,00 тонн (+/- 10%), строк поставки - листопад 2012 р. - січень 2012 р., умови поставки DAP (ст. Макіївка Донецької залізниці).

На виконання взятих на себе зобов'язань за контрактом № LDK - 1010/11 та додатку № 1 від 10.10.2011 р. компанія "Larcher Trading LTD" вказала про відправлення на адресу покупця ТОВ "Донкокс" партію продукції, вугілля марки "КЖ".

Як свідчать матеріали справи, а саме акти приймання - передачі рядового вугілля від 16.12.2011 р., 20.12.2011 р., 21.12.2011 р., 23.12.2011 р., 27.12.2011 р., 05.01.2012 р. ( т. 3 а. с. 28-34) ТОВ "Донкокс" прийняв вугілля марки "КЖ" у кількості 7676,22 тонн (т. 3, а. с. 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, т. 4 а. с. 2, 4), які підписані та скріплені печатками сторін за договором.

Стосовно пояснень ПАТ "Харківський коксовий завод", у період з 17.12.2011 р. по 05.01.2012 р. на його адресу від ТОВ "Донкокс" надійшла партія вугілля марки "КЖ" відправник - ЦЗФ "Пролетарська", виробник - ВАТ "Нерюнгріуголь" масою 7676,22 тонн, про що свідчать копії залізничних накладних, перелік яких наведено у реєстрі залізничних накладних на відвантаження рядового вугілля марки "КЖ", суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Харківський коксовий завод" (покупець) та ТОВ "Донкокс" (продавець) існували договірні відносини за укладеним договором купівлі-продажу вугільної продукції № ДХ-0107/10 від 01.07.2010 р. та додаток до нього № 90 укладений сторонами від 28.11.2011 р. (т. 3 а. с. 120-122).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. цього договору, продавець зобов'язується продати покупцю вугільну продукцію, іменовану надалі товар, згідно з додатками, що є невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 5.1. договору, покупець здійснює 100% оплату поставки узгодженої партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 10-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку продавцем.

Таким чином, ТОВ "Донкокс" прийняло на себе зобов'язання по поставці у грудні 2011 р. - січні 2012 р. вугілля кам'яного битум.кокс.марки "КЖ" виробника ВАТ «Нерюнгриуголь» у кількості 7500,00 тонн (+/- 10%) на адресу ПРАТ "Харківський коксовий завод" на умовах поставки FCA - станція відправлення.

Як свідчать матеріали справи, а саме акти приймання - передачі «коксующихся концентратов» від 21.12.2011 р., 23.12.2011 р., 28.12.2011 р., які підписані та скріплені печатками сторін за договором, відповідач прийняв коксуючийся вугільний концентрат у кількості 7676,22 тонн (т. 3, а. с. 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, т. 4 а. с. 2, 4).

На виконання умов оплаті поставленої вугільної продукції, відповідач в період з 17.04.2012 р. по 28.04.2012 р. здійснив оплату рахунків продавця за поставлений товар на загальну суму 12432000,00 грн. (з урахуванням залізничного тарифу та передплати за майбутні періоди), що підтверджується копіями платіжних доручень: № 1756 від 17.04.2012 р., № 1834 від 18.04.2012 р., № 1859 від 19.04.2012 р., № 1862 від 20.04.2012 р., № 1931 від 25.04.2012 р., № 1971 від 25.04.2012 р., № 1974 від 26.04.2012 р., № 2010 від 26.04.2012 р., № 2008 від 26.04.2012 р., № 2043 від 27.04.2012 р., № 2044 від 28.04.2012 р. (т. 4, а. с. 28-38) в яких зазначено призначення платежу «За угольный концентрат, с-но дог. ДХ-0107/10 от 01.07.2010 г. у т. ч. ПДВ 20 %».

Таким чином, ПРАТ "Харківський коксовий завод" сплатив грошові кошти ТОВ "Донкокс" за товар, а саме «за угольный концентрат, с-но дог. ДХ-0107/10 от 01.07.2010 г.», тобто не за вугіль кам'яний марки «КЖ».

Отже, відповідач придбав у ТОВ «Донкокс» вугільний концентрат, що підтверджується наданими актами приймання - передачі коксуючих концентратів з грудня 2011 - січень 2012 року, проте, отримав спірне кам'яне вугілля марки «КЖ», що належить позивачеві та надійшло у вищезазначених вагонах.

Разом з тим, відповідач листом № 1796 від 19.10.2012 р. повідомив, що на теперішній момент вугілля кам'яне марки «КЖ» у кількості 7676,22 тонн, яке отримано від ТОВ «Донкокс» за договором купівлі - продажу № ДХ - 0107/10 від 01.07.2010 р., в повному обсязі перероблено в готову коксову продукцію, яку відвантажено споживачам (т. 4, а. с. 39).

Відповідно до ч. 1 підпункту 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В даному випадку майно вибуло з володіння власника компанії "Ukrenergy Coal Limited" за вищезазначених обставин без його волі та дозволу, оскільки відповідачем прибане майно в особи, яка не мала права на його відчуження, тоді як дане майно вибуло з володіння позивача не з його волі.

Таким чином майно перебувало у незаконному володінні відповідача, та було використано останнім у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, ч. 2-3 зазначеної статті передбачено, що положення цієї глави (глави 83 ЦК України, до якої і входить стаття 1212 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також зокрема до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вже було зазначено вище, та не заперечується самим відповідачем, належне позивачу майно було використане відповідачем у власній господарській діяльності, а саме в повному обсязі перероблено в готову коксову продукцію, яка відвантажена споживачам (т. 4, а. с. 39).

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, зобов'язання за цими нормами виникають у разі набуття майна особою за рахунок іншої з відсутністю для цього підстав, встановлених законом або договором.

Факт отримання відповідачем спірного майна та його використання останнім у власній господарській діяльності унеможливлює його повернення відповідачем позивачу в натурі, в зв'язку з чим, в даному випадку відповідач на підставі ст. 1213 ЦК України зобов'язаний відшкодувати його вартість.

Вартість спірного майна на момент розгляду даної справи в розмірі 9821798,40 грн. підтверджується наданими позивачем первинними документами, а саме накладними рахунками, специфікаціями постачальників, тощо, та жодним чином не спростована відповідачем.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості набутого без належних правових підстав майна в сумі 9821798,40 грн. підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 64380,00 грн. судового збору, 32190,00 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.11.12 р. по справі № 5023/4064/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" м. Харків (61010, м. Харків, Набережна Червоношкільна, будинок 24, код 24481702) на користь Компанії "Ukrenergy Coal Limited" (Suit 9, 8 Shepherd Market, Mayfair, London W1J 7JY, United Kingdom Company No. 5374812) 9821798,40 грн. вартості безпідставно набутого майна, 64380,00 грн. судового збору та 32190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 21.02.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.