Постанова № 29595813, 14.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 лютого 2013 року 09 год. 56 хв. № 2а-16226/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 14 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27 листопада 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" (також далі за текстом - позивача) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16 листопада 2012 року № 0000422320 та № 0000432320 (також далі за текстом - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуваними рішеннями відповідач протиправно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) та збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 5038808,56 грн.

Ухвалою суду від 30 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 21 січня 2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 29 по 31 жовтня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 31 жовтня 2012 року № 1243/40-50/23-20/20027449 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки позивача щодо бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за 2010-2012 роки (також далі за текстом - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем:

- завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у загальному розмірі 4688962,57 грн., у тому числі за: липень 2010 року - 816057,49 грн., серпень 2010 року - 149856,66 грн., вересень 2010 року - 906224,72 грн., жовтень 2010 року - 2562436,60 грн., листопад 2010 року - 75303,24 грн., жовтень 2011 року - 121317,65 грн., березень 2012 року - 57766,21 грн., чим порушено підпункти 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, підпункт 7.5.1 п. 7.5, підпункти 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (також далі за текстом - Закон), п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3 ст. 200, ст. 202 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України);

- завищено суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 4613659,33 грн., у тому числі за: серпень 2010 року - 816057,49 грн., вересень 2010 року - 149856,66 грн., жовтень 2010 року - 906224,72 грн., листопад 2010 року - 2562436,60 грн., листопад 2011 року - 121317,65 грн., квітень 2012 року - 57766,21 грн., чим порушено підпункти 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, підпункт 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 16 листопада 2012 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0000422320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 4613659,33 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 331020,48 грн.; № 0000432320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 75303,00 грн. за основним платежем та у розмірі 18825,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд не погоджується з доводами позивача та його представників щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка позивача проведена на підставі отриманої відповідачем інформації про результати перевірок (неможливості проведення звірок) контрагентів позивача по ланцюгу постачання, зокрема:

1) акту від 08 липня 2011 року № 2384/23-3/32021807 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агроюг-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин із приватним підприємством "Стилет-Юг", приватним підприємством "Альтекс-Юг", приватним підприємством "Агропрайд", приватним підприємством "Югтрансагро" за період із 10 червня 2008 року по 20 квітня 2011 року, згідно з висновками якого, проведеною перевіркою виявлено факт здійснення вказаним товариством документування отримання товару (робіт, послуг) від вказаних суб'єктів господарювання, у яких, в свою чергу, відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, та які задіяні у схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання товарно-матеріальних цінностей (також далі за текстом - ТМЦ), безтоварних операцій, а також формуванні штучного податкового кредиту іншим суб'єктам господарювання, які ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах;

2) акту від 03 серпня 2011 року № 2804/23-3/35567906 про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Ганеша-Люкс" (також далі за текстом - ПП "Ганеша-Люкс") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час взаємовідносин із платниками податків: приватним підприємством "Стилет-Юг", приватним підприємством "Альтекс-Юг", приватним підприємством "Агропрайд", приватним підприємством "Югтрансагро" за період із 01 січня 2010 року по 30 квітня 2011 року, відповідно до висновків якого, перевіркою виявлено документування придбання товару та послуг у вказаних суб'єктів господарювання, у яких відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу та які задіяні у схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання ТМЦ, безтоварних операцій та формуванні штучного податкового кредиту іншим суб'єктами господарювання, які ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах;

3) акту від 26 вересня 2011 року № 6989/23-5/37115907 про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фаворит-2010" щодо підтвердження господарських відносин із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період із 21 червня по 31 грудня 2010 року, згідно з висновками якого, вказаний підприємець здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам;

4) акту від 16 грудня 2011 року № 1416/230-35994221 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Таврії" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків постачальниками: приватним підприємством "Інвестюгавтотранс", фермерським господарством "Вікторія Ч", та отримувачами: приватним підприємством "Агро-фірма "Полевік", приватним підприємством "Агроекспо", позивачем, закритим акціонерним товариством "АТ Каргілл", товариством з обмеженою відповідальністю "Продексим ЛТД" за грудень 2009 року, липень-листопад 2010 року, відповідно до висновків якого, діяльність контрагентів вказаного товариства не містить у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, що свідчить про здійснення такої діяльності без мети реального настання правових наслідків, тільки з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків;

5) акту від 19 січня 2012 року № 114/23-4/32816393 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ватикан" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських відносинах із приватним підприємством "Укрграндбуд" за березень 2010 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Юг-Агрокомплекс" за жовтень 2010 року, згідно з висновками якого, діяльність вказаного товариства спрямована на формування податкового кредиту на користь, зокрема, вказаних суб'єктів господарювання з метою заниження бази оподаткування по ПДВ та податку на прибуток підприємств, а також несплати відповідних сум податків;

6) акту від 24 січня 2012 року № 217/15-2/34534450 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Грейн корн" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-березень, травень-липень 2009 року та квітень-липень, грудень 2010 року, згідно з висновками якого, у вказаного товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби;

7) акту від 16 березня 2012 року № 158/22-4/35329982 про результати документальної виїзної позапланової перевірки приватного підприємства "Таврійська Агро-Торговельна компанія" з питання підтвердження правових відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерцентр-Донецьк" за листопад 2010 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Вектора-Дон" за вересень, жовтень, грудень 2010 року та з контрагентами-покупцями за вказані періоди, відповідно до висновків якого, у вказаних суб'єктів господарювання відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності. Виявлено факт проведення вказаним підприємством транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат і податкового кредиту та не мають реального товарного характеру;

8) акту від 16 липня 2012 року № 1765/22-222-37118963 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Репони" щодо підтвердження взаємовідносин із колективним підприємством "Альянс", приватним підприємством "Кримспецтехнолоджи" та будівельно-виробничим підприємством "Строитель-Плюс" за період із 01 липня по 31 грудня 2010 року, згідно з висновками якого, у вказаних суб'єктів господарювання адміністративно-господарських відсутні можливість на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, отже відсутній намір реального створення правових наслідків, передбачених ст. 234 Цивільного кодексу України;

9) акту від 16 серпня 2012 року № 3267/22-5/36573161 про неможливість проведення звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церера-Агро" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 01 вересня по 31 жовтня 2010 року, відповідно до висновків якого, операції вказаного товариства не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, економічно необхідних для постачання або здійснення господарської діяльності. Не виявлено факту передачі товарів (робіт, послуг), оскільки до перевірки не надано актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів;

10) акту від 21 вересня 2012 року № 844/15-02/36505505 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агросейл" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення у податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період із 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2011 року, згідно з висновками якого, кількість працюючих не виявлена, відсутня інформація про наявність виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства. Не підтверджено реальність проведених фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період із 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2011 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що на підставі викладених обставин відповідач прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також як наслідок, завищення позивачем у перевіряємому періоді суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Суд погоджується з таким висновком відповідача та зазначає наступне.

У Постанові Верховного суду України від 08 вересня 2009 року у справі № 21-737во09 зазначено, що про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Згідно з п. 1.8 ст. 1, підпунктами 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до підпунктів 14.1.18 п. 13.1 ст. 14, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У Постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року № 21-425во10 зазначено, що наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України (Секретар судової палати ВАСУ Олександр Нечитайло: "Кількість податкових спорів у адміністративних судах стрімко зростає", 19 квітня 2012 року, http://www.vasu.gov.ua/ua/imp_sub.html?_m=publications&_t=rec&id=2256&fp=31), право на податковий кредит з ПДВ виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому, операція з придбання повинна бути реальною, тобто здійснюватись не тільки на папері, а насправді, повинна мати місце об'єктива зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту, а не виключно за рахунок економії на сплаті податків.

Саме в цьому контексті при розгляді судових спорів повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ. Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ (наприклад, податкова накладна) не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо в процесі судового розгляду буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Як зазначено у Постанові Верховного суду України від 27 березня 2012 року у справі № 21-737во10, суд повинен брати до уваги, перевіряти та оцінювати доводи податкового органу стосовно фіктивності операцій з придбання товарів, а саме відсутність первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт придбання товару: актів приймання-передачі, видаткових, податкових накладних, а також товарно-транспортних накладних, обов'язок виготовлення, зберігання та застосування яких передбачений Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженою спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07 серпня 1996 року № 228/253.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про можливість бюджетного відшкодування суми ПДВ тільки за умови фактичного здійснення позивачем господарської діяльності, що повинно підтверджуватись відповідними первинними документами.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, сума ПДВ, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, не підтверджується відповідними первинними документами. Представниками позивача суду надано копії договорів, на підставі яких, начебто, здійснювалась господарська діяльність позивача. При цьому, не надано належних доказів фактичного здійснення такої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 16 листопада 2012 року № 0000422320 та № 0000432320.

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 19 лютого 2013 року