Ухвала суду № 29594536, 26.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/14468/2012 Провадження № 22-ц/795/509/2013 Головуючий у I інстанції -Овсієнко Ю.К. Доповідач - Ішутко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіІШУТКО В.М.,суддів:ЗІНЧЕНКО С.П., ХАРЕЧКО Л.К., при секретарі:Биховець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду змінити шляхом задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про іпотеку», опис предмета іпотеки є однією із істотних умов іпотечного договору. Оскільки в іпотечному договорі не було визначено предмет іпотеки, що передбачено діючим законодавством, а тому, фактично відсутній опис предмета іпотеки, що є підставою для визнання іпотечного договору недійсним.

На думку апелянта, іпотечний договір було укладено із порушенням вимог ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», що є підставою для визнання його недійсним на підставі ч.1 ст. 215 та ч.1 ст. 203 ЦК України, а також на підставі ст. 18 ЗУ «Про іпотеку» у зв'язку із відсутністю на момент укладення у іпотечному договорі предмету іпотеки.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни виходячи з наступного.

В судове засідання сторони та їх представники, які належним чином повідомлені про слухання справи не з'явились, проте, відповідно до положень ст. 305 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для визнання договорів іпотеки недійсними та підстав для зобов'язання виключити записи з реєстрів, які були здійснені на підставі укладених договорів.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

По справі встановлено, що 10.04.2008 року між позивачкою та ВАТ КБ „Надра" був укладений кредитний договір на суму 36 689, 32 дол. США та іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки були майнові права на нерухоме майно, що належало позивачу на підставі договору про участь у ФФБ. 07.11.2008 року між сторонами був укладений договір про зміни та доповнення до іпотечного договору, яким предмет іпотеки було змінено з майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. В цей же день приватним нотаріусом була здійснена державна реєстрація обтяжень майнових прав на квартиру.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив з того, що майнові права, що належать іпотекодавцю виникли на підставі договору про участь у Фонді фінансування будівництва (ФФБ) та полягають у праві іпотекодавця, як довірителя фонду фінансування будівництва. Спірні правовідносини регулюються законом України „Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". Предметом іпотеки за іпотечним договором є об'єкт інвестування, який стане власністю позичальника в майбутньому.

Нотаріус за повідомленням банку накладає заборону на відчуження збудованої нерухомості, яка є предметом іпотеки.

За змістом статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Кожна із цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.

У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Відповідно до ст. 19 зазначеного закону зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону.

Проте, апелянт не довела, що укладений договір іпотеки та зміни до нього є недійсними, зазначені нею обставини не є підставами для визнання їх недійсними, а також і для зобов'язання виключити записи з реєстрів, які були здійснені нотаріусом на підставі укладених договорів.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду, яке відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: