Ухвала суду № 29589196, 14.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11616/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року позивач Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» звернулися в суд адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003264120 від 15.07.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2011 року задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0003264120 від 15.07.2011 року в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області 29.01.2011 року складено акт перевірки №03/14/20/23/25196004 щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, пантентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів у Автозаправному комплексі, розташованому у Жовтневому районі Миколаївської області та нележить СП ТОВ «Кершер».

Актом перевірки встановлено, порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок реалізації товарів, не облікованих у встановленому порядку, на загальну суму 4000,20 грн., а також порушення п. 13 ст. 3 зазначеного Закону внаслідок не невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 1,66 грн..

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 року №0001332305.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення ДПА у м. Києві прийнято рішення №4386/10/25-214 від 26.04.2011 року, яким зменшено розмір штрафних (фінансових) санкцій до 8001,40 грн..

Рішенням ДПА України №12540/6/25-0415 від 12.07.2011 року у задоволенні скарги позивача на податкове повідомлення-рішення СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків №0001332305 від 22.02.2011 року та рішення про результати розгляду скарги ДПА у м. Києві №4386/10/25-214 від 26.04.2011 року відмовлено, у зв'язку з чим СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення №0003264120 від 15.07.2011 року, яким до СП ТОВ «Кершер» застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 8001,40 грн..

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Актом перевірки встановлено, що фактичний залишок дизельного пального у резервуарів на момент проведення перевірки становив 22748,0 літрів, що на 637,48 літрів перевищувало кількість пального відображеного у відповідному Х-звіті.

Порядок обліку нафти і нафтопродуктів на АЗК встановлюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку а нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155.

Відповідно до пп. 4.2.5.6 пп. 4.2.5 п. 4.2 розділу 4 Інструкції, обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущених пального або олив.

З урахуванням вимог ДСТУ 7094:2009, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про реалізацію позивачем не облікованого у встановленому порядку дизельного палива обсягом 489,62 літрів вартістю 8,17 грн. за літр на загальну суму 4000,2 грн., у зв'язку з чим висновок податкового органу про порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є обґрунтований та не спростований позивачем.

Не заслуговують на увагу, доводи позивача про відображення надлишку дизельного пального у змінному звіті АЗК за формою №17-НП у день перевірки в графі 22 у кількості 639 л, оскільки відображення надлишку в даній графі свідчить не про оприбуткування товару у встановленому порядку, а лише показує фактичну кількість товару.

Помилковими є посилання апелянта на абз.1 п. 4.1 Облікової політики, відповідно до якого інвентаризація нафтопродуктів проводиться не рідше одного разу на місяць, а її результати відображаються у бухгалтерському обліку та змінних звітах на АЗК не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, оскільки відсутність обов'язку проведення планової інвентаризації нафтопродуктів не звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку здійснювати реалізацію лише облікованих у встановленому порядку товарів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням вимог ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем обґрунтовано застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8000,40 грн. до позивача за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Актом перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 1,66 грн..

Відповідно до змісту п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), та вперше вчинили вказане правопорушення за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмір 1 гривня.

В порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачем не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а тому відповідачем правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн..

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволені вимог позивача суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0003264120 від 15.07.2011 року в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 20.02.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.