Рішення № 29584668, 21.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/8/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.13 Справа № 908/458/13-г

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3; адреса для кореспонденції: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 12/8)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (69068, м.Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34; 69068, м.Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про стягнення 13 245,28 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Якушев С.О., довіреність № 367/1 від 02.04.2010 р.;

від третіх осіб: не з'явилися;

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13 245,28 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 22, 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», а також норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів». Вказує, що відповідно до наведених норм права до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вважає, що в даному випадку відповідальним по відшкодуванню збитків є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», як страховик, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5218799.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.01.2013 р. порушено провадження у справі № 908/458/13-г, присвоєно справі номер провадження № 30/8/13, розгляд якої призначено на 21.02.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Цією ж ухвалою суду в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено: на стороні позивача - ОСОБА_1, на стороні відповідача - ОСОБА_2.

18.02.2013 р. канцелярією суду отримано від позивача витребувані судом для огляду оригінали документів, надані до позовної заяви, зокрема: довідка про ДТП, постанова Новомосковського міськрайонного суду, страховий акт № 744 від 27.08.2010 р., квитанція №23 від 05.07.2010 р., висновок експертного дослідження, платіжне доручення № 1405 від 01.09.2010 р., повідомлення про страхову подію, заява про виплату страхового відшкодування. Також, в супровідному листі від 12.02.2013 р. позивач просить розглянути справу без участі його представника у судовому засіданні.

Треті особи у справі процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

За клопотанням представника відповідача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник відповідача у судовому засіданні повідомив про визнання заявлених позивачем вимог та повідомив про сплату виставленої позивачем суми за вирахуванням франшизи (510 грн.). На підтвердження зазначеного представником відповідача надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію платіжного доручення № 604 від 21.02.2013 р. на суму 12 735,28 грн. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні надано витребувані судом документи, зокрема, страховий поліс № ВА/5218799 та установчі документи.

В судовому засіданні 21.02.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2010 р. на вул. Малиновського у м. Дніпропетровськ, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ПЕЖО 407 (д.н.з. НОМЕР_1), не врахувавши дорожньої обстановки, здійснив зіткнення з автомобілем марки Тойота Камрі (д.н.з. НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_1.

Відділом ДАІ УДАІ ГУМВС України в м. Дніпропетровську була складена Довідка за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.07.2010 р. на вул. Малиновського виїзд на міст № 2, в якій зазначено, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Тойота Камрі» отримав механічні пошкодження: задній бампер справа, заднє праве крило, задня ходова частина справа (арк. справи 10).

Постановою Новомосковського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2010р. водія ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні вказаного правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що автомобіль Toyota Camry держ. реєстр. номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 22.10.2009 р. № 5-1904/09.053 (надалі - Договір страхування) автомобіль Toyota Camry держ. реєстр. номер НОМЕР_2 застрахований в страховій компанії Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «Страхова товариство «ГАРАНТІЯ» (позивач у справі). Вигодонабувач - ОСОБА_6.

05.07.2010 р. позивачем було прийнято повідомлення про ДТП та зареєстровано заяву про виплату страхового відшкодування на підставі договору страхування.

Зазначена ДТП визнана страховим випадком, судовим експертом ОСОБА_7 складено Протокол огляду пошкоджень транспортного засобу Toyota Camry держ. реєстр. номер НОМЕР_2.

Згідно зі Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 1136 від 19.07.2010 р., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Camry держ. реєстр. номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, склав 15414,34 грн.

На підставі умов Договору страхування, наданих страхувальником документів та Страхового акту № 744 від 27.08.2010 р., позивачем розрахована та згідно платіжного доручення № 1405 від 01.09.2010 р. виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 13245,28 грн.

Також, судом встановлено, що автомобіль Пежо 407 держ. реєстр. номер НОМЕР_1, який потрапив у ДПТ під керуванням гр. ОСОБА_2, належить на праві власності гр. ОСОБА_8

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8, як власника транспортного засобу (автомобіля Пежо 407), номерний знак НОМЕР_1, станом на момент скоєння ДТП згідно з полісом обов'язкового страхування № ВА/5218799 була застрахована у страховій компанії ТДВ «СК «Кредо» (відповідач у справі) (на строк з 12.11.2009 р. по 11.11.2010 р.). Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, в полісі встановлено у розмірі 25500 грн., франшиза - 510 грн.

Листом від 09.02.2011 р. Львівська регіональна дирекція «Філія ВАТ СТ «ГАРАНТІЯ» звернулась до ТДВ «СК «Кредо» із вимогою сплатити (в порядку регресу) 13245,28 грн. страхового відшкодування.

Листом від 23.02.2012 р. відповідач повідомив про отримання вимоги та надав перелік документів, необхідних для виплати страхового відшкодування.

Проте, як вказує позивач, незважаючи на повторне звернення, сума страхового відшкодування залишена відповідачем без оплати.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13 245,28 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника відповідача, суд вважає, що в частині заявлених вимог про стягнення 12735,28 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в іншій частині позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Пункт 2 ст. 1187 ЦК України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідач не довів того, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

За змістом статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 даного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що необхідними умовами наявності у страхової компанії права вимоги є вина особи, яка спричинила збитки.

Матеріалами справи підтверджено, що вина гр. ОСОБА_2, який керував автомобілем на законних підставах, у вчиненні ДТП доведена належним чином, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок відшкодувати завдані збитки Львівській регіональній дирекції «Філія ВАТ СК «ГАРАНТІЯ», яка отримала право вимоги від потерпілого.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм, до позивача зважаючи на розмір фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є винний у скоєнні ДТП ОСОБА_2, однак, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність перед третіми особами власника джерела підвищеної небезпеки застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою. Адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином, особами, відповідальним за завдані власнику автомобіля Toyota Camry держ. реєстр. номер НОМЕР_2 збитки, у даному випадку є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Матеріалами справи підтверджується і на що вказує відповідач, що нарахована позивачем сума страхового відшкодування відповідає ліміту відповідальності за Полісом №ВА/5218799 (25 500,000 грн., 510,00 грн. - франшиза).

Отже, з підстав зазначених вище, суд дійшов висновку, що станом на момент подання позову позивач цілком обґрунтовано скористався наданим йому законом правом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» шкоди в порядку регресу у судовому порядку.

Проте, позивачем при визначенні суми страхового відшкодування не враховано суму франшизи за полісом № ВА/5218799, яка складає 510,00 грн. і яка не підлягає відшкодуванню за умовами договору та приписами чинного законодавства.

Таким чином, обґрунтованою в даному випадку є сума 12 735,28 грн. (13 245,28 грн. - 510,00 грн.), у стягненні 510,00 грн. слід відмовити як заявленій безпідставно.

Разом з тим, згідно із наданими відповідачем доказами (платіжне доручення № 604 від 21.02.2013 р.), сума боргу в розмірі 12 735,28 грн. була погашена відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі про стягнення з відповідача боргу в сумі 12 735,28 грн. підлягає припиненню, у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки зазначена сума була перерахована вже після порушення провадження у даній справі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в сумі 1654,25грн. в частині позовних вимог, визнаних судом обґрунтованими, покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В частині заявлених Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» (м. Київ) вимог про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (м. Запоріжжя) суми страхового відшкодування в розмірі 12735,28 грн. провадження по справі припинити. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (69068, м.Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34; 69068, м.Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34; код ЄДРПОУ 13622789; р/р 26507050000006 в ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3; адреса для кореспонденції: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 12/8; код ЄДРПОУ 14229456; р/р 2650701070622 в Центральній Львівській філії ПАТ «КредоБанк», МФО 325365, МФО 313582) 1654 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) грн. 25 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.02.2013 р.