Постанова № 29582545, 20.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5435/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі - судді Бжассо Н.В.

за участю секретарів Музика І.О., Музики А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карга-Сервис» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007482301 від 25.04.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Карга - Сервис», за результатом якого, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0007482301 від 25.04.2012 року, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з питань взаємовідносин з ПП «Река», про що було складено акт перевірки № 97/23-214/36919740/341 від 29.03.2012 року.

За результатами проведеної перевірки, було встановлено: порушення ТОВ «Транс - Карга - Сервис» вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання товариством вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених з ПП «Река», в період: січень 2011 року - квітень 2011 року, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, тобто встановлено нікчемність правочинів, а також порушення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «Транс - Карго-Сервис» показників у рядку 17 Декларації «Усього податкового кредиту» за січень 2011 року у розмірі 4271 грн., за лютий 2011 року у розмірі 36 227 грн., за березень 2011року у розмірі 17 974 грн., за квітень 2011 року - 8 411 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007482301 від 25.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66 883, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки та прийнятим рішенням, товариством, в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу, за результатом розгляду якої, рішенням ДПС в Одеській області № 13256/10/10-2007 від 30.05.2012 року, податкове повідомлення - рішення від 25.04.2012 року було залишено без змін, а вимоги, викладені в скарзі без задоволення.

Позивач вказує, що висновки податкового органу, щодо порушень товариством вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановлені нікчемності правочинів, укладених з ПП «Река» через дефекти у правовому стані контрагентів вказаного підприємства ПП «Ново-Ком», ПП «Ардея -Тех», відносно яких встановлено відсутність основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Висновки податкового органу, позивач вважає необґрунтованими, оскільки підтвердженням реального змісту (товарності) господарських операцій є наявна первинна документація, надана в повному обсязі під час перевірки. Також, позивач зазначає, що предметом угод, укладених з ПП «Река» було надання послуг з перевезення вантажів, у зв'язку з чим, відстеження контрагентів по попереднім ланцюгам постачання позивач вважає недоцільним та безпідставним, оскільки у правовідносинах з ПП «Ново - Ком» та ПП «Ардея- Тех», він, позивач, не знаходився.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі помилкових висновків, є противоправним та таким, що підлягає скасуванню.

В ході розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в судове засідання не з'явився, повідомлявся, належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав, стосовно предмету спору, відповідач, у судовому засіданні, 05.02.2013 року, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, обґрунтовуючи свої доводи письмовими запереченнями від 19.12.2012 р. № 35556/9/10018.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс - Карга - Сервис» зареєстроване 26.03.1997 року у Виконавчому комітеті Ізмаїльської міської ради Одеської області. Код за ЄДРПОУ: 24766385.

ТОВ «Транс - Карга - Сервис» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.04.1997 р. за № 12134 та перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.02.2008 року № 100094906, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ТОВ «Транс - Карга - Сервис» зареєстроване платником ПДВ з 01.10.1997 року, індивідуальний податковий номер 247663815025.

Судом встановлено, що в період з 12.03.2012 року по 16.03.2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Транс - Карга - Сервис» з питань взаємовідносин з ПП «Река» за січень - квітень 2011 року, про що було складено акт перевірки № 97/23-214/36919740/341 від 29.03.2012 року, на підставі якого, було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007482301 від 25.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66 883,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 грн.

За результатами перевірки, відповідач, на підставі наданих ТОВ «Транс - Карга - Сервис» документів, з урахуванням акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 303/23-513/36919740 - 2380 від 11.11.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Река» за січень - квітень 2011 року», встановив, що контрагент позивача - ПП «Река» надавало послуги з автоперевезення вантажів, яке здійснювалось на належних виконавцю або орендованих ним автомобілях.

Разом з цим, проведеними перевірками основних контрагентів - постачальників ПП «Река» - ПП «Ново - Ком» та ПП « Ардея - Тех» було встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно - матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що податковий кредит ТОВ «Транс - Карга - Сервис» по всьому ланцюгу постачання сформовано контрагентами, господарські операції яких не підтверджуються. Таким чином, на думку податкового органу, формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з перевізником ПП «Река» було безпідставним, через нікчемність правочинів з перевезення, що обґрунтовано наявністю у перевізника ПП «Река» контрагентів, господарську діяльність яких податковий орган ставить під сумнів.

Перевіряючи правильність висновків відповідача, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами та формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом були з'ясовані наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що під час проведення перевірки, ТОВ «Транс - Карга - Сервис» були надані документи по взаємовідносинам з ПП «Река» в період січень - квітень 2011 року, з яких було встановлено, що ТОВ «Транс - Карго-Сервис» та ПП «Река» уклали договір № 20100901/2 від 01.09.2010 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого, замовник (ТОВ «Транс - Карго - Сервис» ) доручає, а виконавець (ПП «Река») приймає на себе обов'язки по здійсненню експортно - імпортних, транзитних та внутрішніх перевезень вантажів по дорученню замовника в контейнерах та без них, а також порожніх контейнерів по території України по узгоджених ставках.

На підтвердження факту перевезення позивач, надав при перевірці міжнародні товарно - транспортні накладні, акти виконаних робі, та податкові накладні перелічені в таблиці, приведеній в акті перевірки (а.с. 9-10).

В рахунок оплати наданих послуг, з поточного рахунку позивача було перераховано кошти в сумі 288 709,53 грн., згідно з платіжними дорученнями переліченими у таблиці в акті перевірки (а.с. 10).

Судом було встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС не ставилось під сумнів наявність та правильність оформлення первинної документації по взаємовідносинам позивача з ПП «Река», було також встановлено характер взаємовідносин, та предмет правочинів, згідно якого надавались послуги з перевезення, тобто ланцюги постачання товарно - матеріальних цінностей, в яких би відстежувались попередні ланцюги постачання перевізника за участю ПП «Ново - Ком» та ПП « Ардея - Тех» були відсутні. Господарських операцій між позивачем та ПП «Ново - Ком» та ПП « Ардея - Тех» - не відбувалось.

Таким чином, суд, не може погодитись з доводами податкового органу, що наявність дефектів у правовому стані контрагентів ПП «Река» впливає на правомірність формування податкового кредиту позивача, оскільки в безпосередніх господарських операціях ТОВ «Транс - Карга - Сервис»» з ПП «Ардея - Тех», ПП «Ново - Ком» не знаходилось, у зв'язку з чим, суд вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів не мають жодного впливу на дослідження факту реальності господарської операції вчиненої ПП «Река» з позивачем.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись виключно судом.

Рішення суду про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, відповідачем надані не були.

Також судом встановлено, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року, по справі № 2а/1570/10346/2011, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси щодо проведення невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по декларації за січень-квітень 2011 року, за наслідками яких був складений акт №303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011року "Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Река" код ЄДРПОУ 36919740 щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року", визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси щодо включення до акту перевірки №303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011року висновків щодо нікчемності правочинів ( ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, 228 Цивільного кодексу України), укладених ПП "Река" при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ПП "Река" з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року та відсутності факту передачі товарів за такими правочинами.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.07.2012 року, постанова Одеського окружного адміністративного суду була залишена без змін.

На підставі викладеного, суд вважає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами ПП «Река», оскільки судом встановлено, що дії ТОВ «Транс - Карга - Сервис», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 128,159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карга-Сервис» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007482301 від 25.04.2012 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 0007482301 від 25.04.2012 р.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

20 лютого 2013 року.