Ухвала суду № 29581420, 15.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9792/11/0170/20

15.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим-Плюс"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

відповідач, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-9792/11/0170/20 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 28.10.11 у справі № 2а-9792/11/0170/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим-Плюс" (вул. Куйбишева, 62,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.10.11 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.10.11 та прийняти нове рішення, якім позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. В ході перевірки встановлено, що податковий кредит за грудень 2010 року сформовано за рахунок постачальників зі станом "8", "23", що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту у ПП "Севелітстрой" та неможливість здійснення постачання товарів (робіт, послуг) у жовтні 2010 року, листопаді 2010 та січні 2011 року.

Крім того, у контрагентів ПП "Фрегат XXI", ПП "Родіна XXI", ПП "ЕЧКІ" було анульовано свідоцтво 14.03.2011 та 10.03.2011 року

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

27.05.2011 року відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Діо-Крим-Плюс" відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 29.06.2006 року №1-29/06 (ДПТ №1-29/06 ПСД) з ВАТ «Інветбудсервіс»з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой»за жовтень 2010 року, листопад 2010 року та січень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.05.2011 року №6862/23-4/106999120, в якому встановлені порушення: п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п. 7.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 року - 19907 гривень, за листопад 2010 року - 7349 гривень; п. 14.1.191 ст. 14, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 9250, 00гривень (а.с. 18-34).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 15.06.2011 року № 0006272301, яким позивачу встановлено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість за звітний період - січень 2011 року в розмірі 9250,00 гривень та штрафні санкції в розмірі 1 гривні (а.с.17).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем 12.02.2011 року до податкового органу було надано додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, у розділі 2 Податковий кредит, по операціям з придбання податку на додану вартість з ПП «Севелітстрой», у рядку 5 визначено суму податку на додану вартість у розмірі 9250 гривень (а.с.62).

В акті перевірки від 27.05.2011 року №6862/23-4/106999120 відповідачем, з посиланням на акт перевірки від 04.04.2011 року № 3744/23-4/35096833 фінансово-господарської діяльності з ПП «Севелітстрой» щодо встановлених розбіжностей за результатами автоматизованного співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011 року, зокрема з ПП «ЕЧКІ», встановлено, що позивач не міг отримувати товар (роботи, послуги) від ПП «Севелітстрой», в зв'язку з тим, що підприємство не отримувало товар (роботи, послуги) від ПП «ЕЧКІ»у якого відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Крім того, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження, а також свідоцтва платника ПДВ анульовано 10.03.2011 року ДПІ в м. Сімферополі відносно ПП «Ечкі».

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до умов договору підряду №440 від 01.08.2010 року, підрядник ПП «Севелітстрой»зобов'язується виконати за завданням замовника - ДПТ №1-29/06 ПСД ТОВ "Діо-Крим-Плюс" з ВАТ «Інветбудсервіс»роботу по об'єкту Центр відпочинку «Медвежонок». Вартість робіт по договору визначена у 300000 гривень, в тому числі податок на додану вартість 20 відсотків (а.с.35).

Факт виконання умов вищевказаного договору за січень 2011 року підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт за цей період, з визначенням проведених робіт та витрат на їх проведення на загальну суму 55500 гривень, де податок на додану вартість складає 9250 гривень (а.с. 38-40).

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2011 року загальна вартість виконаних робіт складає 55500 гривень, з яких податок на додану вартість -9250 гривень, (а.с. 41-42),

На виконання умов за вказаним договором ПП «Севелітстрой»виписано податкову накладну від 31.01.2011 року № 1586 на загальну суму 55500 гривень, з яких податок на додану вартість - 9250 гривень (а.с.43).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України: ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податвих зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів ( послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність у платника податків (позивача у справі) виданої йому продавцем послуг, який зареєстрований у встановленому порядку як платник податку, податкової накладної, яка відповідає вимогам п 201.1 ст.200 Податкового кодексу України, та оплата продавцю наданих послуг з податком на додану вартість є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.

Судова колегія погоджується з доводами суду, що податковий орган дійшов висновків про порушення податкового законодавства тільки за результатами аналізу акту невиїзної документальної перевірки по контрагенту позивача ПП «Севелітстрой" та його взаємовідносин з контрагентом ПП «Ечкі», проте незаконність віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість по податковій накладній, яку виписано ПП «Севелітстрой»у січні 2011 року у виконання умов договірних відносин не підтверджено жодними доказами відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.10.11 по справі № 2а-9792/11/0170/20 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук