Ухвала суду № 29580810, 22.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2012 р.

справа № 2а/0470/5813/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря –Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі №2а/0470/5813/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтерінвест»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінтерінвест»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення: від 29.03.2010 року № 0000322305/0, від 01.12.2010 року № 0000322305/1, від 11.02.2011 року № 0000322305/2, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 67464,00грн., №0000332305/0, №0000332305/1, №0000332305/2, якими збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 108176,00грн., №0000352305/0, №0000352305/1, №0000352305/2, якими визначено податкові зобов’язання з ПДВА у розмірі 52925,60грн. Позивач не погоджувався з прийнятими ДПІ рішенням з тих підстав, що на його думку такі податкові повідомлення-рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками, які зроблені перевіряючими особами в акті перевірки та які, на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Укрінтерінвест»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрямок відшкодування: у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, по декларації за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2010 року по 30.01.2010 року. За результатами перевірки складено Акт №7228/23-5/26390501 від 16.09.2010 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог:

- п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року на суму 67464 грн.;

- абз. «а»п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціям за січень 2010 року у сумі 108176 грн.;

- абз. «б»п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов’язання по декларації за червень 2010 року у сумі 40 712грн..

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що по декларації за червень 2010 року ТОВ "Укрінтерінвест" задекларовано значення рядка 25.2. у розмірі 67464 грн., яке склалося з від’ємного значення по декларації за січень 2010 року рядок 18.2. декларації –1891202 грн. За даними бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Укрінтерінвест" станом на 31.01.01 року має заборгованість по сплаті ПДВ постачальнику товарів ВАТ "НЗФ" за січень 2010 року становить 1103785,66 грн., в т.ч. ПДВ –183964,28 грн. Дана заборгованість фактично сплачена у лютому 2010 року. Фактично ТОВ "Укрінтерінвест", продовж всього перевіряємого періоду, по мірі проведення розрахунків з постачальниками, за кожний окремий період, не обчислювало суму бюджетного відшкодування, незважаючи на фактичну сплату податку постачальникам в одному або в декількох звітних періодах та накопичувало в деклараціях з ПДВ рядку 26 суму ПДВ, чим занижувало бюджетне відшкодування в попередніх звітних податкових періодах. Виходячи з викладеного підприємством занижене бюджетне відшкодування сум ПДВ по декларації за березень 2010 року у сумі 108176 грн. Згідно з декларацією з ПДВ за червень 2010 року позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту становить 40712 грн. Дана сума податкових зобов’язань не сплачена до бюджету, а врахована за рахунок ПДВ, задекларованому платником в рядку 26 декларації за травень 2010 року.

В Акті перевірки зроблено висновок, що завищено бюджетне відшкодування по декларації за червень 2010 року на суму 67464 грн., занижене бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість по декларації за березень 2010 року у сумі 108176 грн., занижені податкові зобов’язання по декларації за червень 2010 року у сумі 40712 грн.

На підставі складеного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322305/0 від 23.09.2010 року, яким TOB «Укрінтерінвест»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 67464,00 грн. за декларацією з податку на додану вартість за червень 2010 року; №0000332305/0 від 23.09.2010 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 108176,00 грн. за декларацією з податку на додану вартість за березень 2010 року; №0000352305/0 від 23.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52925,60 грн. (в т.ч. за основним платежем 40712,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12213,60 грн.).

За результатами адміністративного оскарження скарги підприємства залишені без задоволення та ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.12.2010 року № 0000322305/1, №0000332305/1, №0000352305/1, від 11.02.2011 року № 0000322305/2, №0000332305/2, №0000352305/2.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

За наслідками перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування, визначення податкових зобов’язань з ПДВ, стали висновки перевіряючих осіб про заниження позивачем бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010р. Такі висновки ґрунтуються на тому, що у лютому 2010 року підприємством сплачено постачальнику товарів –ВАТ «НЗФ»заборгованість, у тому числі ПДВ –183964,28грн., у зв’язку з чим виникло від’ємне значення з податку на додану вартість, яке підлягало бюджетному відшкодуванню. Оскільки підприємством не приймалося рішення про бюджетне відшкодування з ПДВ, ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення про збільшення бюджетного відшкодування за березень 2010 року і як наслідок, в наступних податкових періодах, прийняла рішення про зменшення бюджетного відшкодування, що декларувалось підприємством і визначення податкових зобов’язань з ПДВ, сума яких дорівнює різниці між розміром збільшеного та зменшеного бюджетного відшкодування. При цьому, перевіряючими особами не встановлено порушень Закону України «Про податок на додану вартість», в частині визначення підприємством податкового кредиту.

Суд першої інстанції, пославшись на норми Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, обґрунтовано вказав на те, що прийняття рішення про бюджетне відшкодування є правом, а не обов’язком платника податку і таке рішення відображається у податковій декларації (пп.7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ). Збільшення або зменшення суми бюджетного відшкодування, за рішенням податкового органу, можливо лише у випадку, коли платник податків, у визначений законом спосіб, прийняв рішення про таке бюджетне відшкодування ( пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ). Оскільки позивач не приймав рішення про бюджетне відшкодування по декларації за березень 2010 року, то у ДПІ були відсутні підстави для прийняття рішення про збільшення бюджетного відшкодування.

Крім цього, суд першої інстанції правильно вжив заходів щодо дослідження порядку визначення підприємством податкового кредиту, податкових зобов’язань, від’ємного (позитивного) значення, які декларувалися у поданій позивачем звітності до ДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2010 року позивач надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 року (а.с. 68-74).

За даними вказаної декларації (рядок 18.2) від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду складає 191 202 грн.

Сума вказаного від’ємного значення виникла в результаті здійснення позивачем операцій на митній території України, підтверджується наявними у справі документами і не оспорюється відповідачем.

При цьому у рядку 22.2 декларації зазначено, що вказане від’ємне значення у сумі 191202 грн. зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Також у вказаній податковій декларації (рядок 23) зазначений залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, у сумі 67694 грн., тобто є залишком від’ємного значення згідно податкової декларації за грудень 2009 року.

Таким чином, загальна сума від’ємного значення, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду складала 258896 грн.

17.03.2010 року позивач надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010 року (а.с. 58-60), за даними якої (рядок 18.1) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду складало 70302 грн.

У зв’язку з наявністю вказаної позитивної різниці від’ємне значення попереднього звітного періоду у сумі 258896 грн. зменшилося і залишок склав 188594 грн. (рядок 24).

Зменшення суми податкового кредиту відбулося в результаті здійснення позивачем операцій на митній території України, сума його залишку підтверджується наявними у справі документами і не оспорюється відповідачем.

17.04.2010 року позивач надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за березень 2010 року (а.с. 245-252), за даними якої (рядок 18.1) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду складало 26273 грн.

У зв’язку з наявністю вказаної позитивної різниці від’ємне значення попереднього звітного періоду у сумі 188594 грн. зменшився і залишок склав 162321 грн. (рядок 24).

Зменшення суми податкового кредиту відбулося в результаті здійснення позивачем операцій на митній території України, сума його залишку підтверджується наявними у справі документами і не оспорюється відповідачем.

20.05.2010 року позивач надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року (а.с. 48-49), за даними якої (рядок 18.1) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду складало 44319 грн.

У зв’язку з наявністю вказаної позитивної різниці від’ємне значення попереднього звітного періоду у сумі 162321 грн. зменшилося і залишок склав 118002 грн.

Зменшення суми податкового кредиту відбулося в результаті здійснення позивачем операцій на митній території України, сума його залишку підтверджується наявними у справі документами і не оспорюється відповідачем.

09.06.2010 року позивач надав відповідачу декларацію з ПДВ за травень 2010 року (а.с. 41-42), за даними якої (рядок 18.1) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду складало 9826 грн.

У зв’язку з наявністю вказаної позитивної різниці від’ємне значення попереднього звітного періоду у сумі 118002 грн. зменшився і залишок склав 108176 грн.

09.07.2010 року позивач надав відповідачу декларацію з ПДВ за червень 2010 року (а.с. 18-19), за даними якої (рядок 18.1) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду складало 40712 грн.

У зв’язку з наявністю вказаної позитивної різниці від’ємне значення попереднього звітного періоду у сумі 108176 грн. зменшилося і залишок склав 67464 грн.

Зменшення суми податкового кредиту відбулося в результаті здійснення позивачем операцій на митній території України, сума його залишку підтверджується наявними у справі документами.

Таким чином, з огляду на суть спірних правовідносин між сторонами та аналіз податкової звітності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично вказує на ті обставини, які було встановлено перевіркою та які стали підставою для прийняття спірних рішень, натомість, як зазначено вище, суд першої інстанції зазначеним обставинам надав належну правову оцінку.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі №2а/0470/5813/11- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк