Ухвала суду № 29580578, 13.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р.

справа № 2а-0870/2711/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря –Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі №2а-0870/2711/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року №00000232307, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2010 року та за січень 2011 року на 612090, 00 грн.. Позивач не погоджувався з прийнятим ДПІ рішенням з тих підстав, що на його думку таке податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», підприємством були виконані усі вимоги Закону щодо формування податкового кредиту, визначення від’ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов’язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту, у зв’язку з чим підприємство набуло право на бюджетне відшкодування на суму, яку зменшено оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що у разі прийняття платником податку рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів, то зазначена сума не враховуються при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Позивач у деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року та за січень 2011 року вказував суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню до яких увійшли суми, які позивач вказував у рядках 25.2 податкових декларацій попередніх податкових періодів.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції вимог Закону України «Про податок на додану вартість»в частині визначення порядку бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергомехкомплект»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року та за січень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт №953/23-8/31623914 від 31.03.2011 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.12 п.5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р., в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року у сумі 298986 грн., за січень 2011 року у сумі 313094 грн..

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Енергомехкомплект»подало до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя податкові декларації з ПДВ за грудень 2010 року та за січень 2011 року, в яких у рядку 25 вказало суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню до яких увійшли суми, які позивач вказав у рядку 25.2 декларацій попередніх податкових періодів –суми по яким було прийнято рішення платника податку про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.

Посилаючись на пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий орган вказував на те, що у разі прийняття платником податку рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів, то зазначена сума не враховуються при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

На підставі складено акту ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя прийняте податкове повідомлення рішення №00000232307 від 14.04.2011 р., який позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 298986 грн., та за січень 2011 року у розмірі 313094 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі та спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно із п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, пп.7.7.3 Закону про ПДВ та п.2006 ПК України визначено, що у разі прийняття платником податку рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів, то зазначена сума не враховуються при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

З огляду на подану позивачем податкову звітність з ПДВ, яка досліджувалась у судовому засіданні, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки при розрахунку залишку від’ємного значення звітного податкового періоду, в декларації за грудень 2010 року, позивачем включався залишок від’ємного значення за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010р, жовтень 2010 року, а в декларації за січень 2011 року –жовтень-листопад 2010 року, який декларувався до бюджетного відшкодування в деклараціях за попередні звітні періоди 2010 року, що є порушенням пп.7.7.3 Закону.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року по справі №2а-0870/2711/11 –без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 14.03.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк