Ухвала суду № 29578781, 19.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6800/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-1670/6800/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС" (далі - ТОВ "МіС"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000371555/196 від 09 жовтня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-1670/6800/12 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "МіС" зареєстроване як юридична особа 16.11.2000 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, номер запису про державну реєстрацію 1 585 120 0000 002044, ідентифікаційний номер 31194504. Позивач є платником податків на загальних підставах, взятий на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ 23.11.2000, свідоцтво НБ № 567599 (а.с.12).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

В період з 21.08.2012 року по 14.09.2012 року Кременчуцькою ОДПІ проведена камеральна перевірка ТОВ "МіС" правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.08.2012 року № 9050339397).

Результати перевірки оформлені актом № 3599/15-307/31194504 від 14.09.2012 року (а.с. 26-32, т.1).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом вказано, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за липень 2012 року є: придбання бензину А-92, А-95, А-95-євро, дизельного палива у основного постачальника ПП "Топаз ЛДТ". Частка від'ємного значення від загальної суми податкового кредиту у якому виникло від'ємне значення ПДВ складає: за липень 2012 року -6,48% (р.17 -1995412 грн., р.19 -129254 грн.) (а.с.26-32).

При цьому, в акті перевірки зазначено, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України. Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України зазначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента Послуги отримувачем послуг. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду розглядається як сума бюджетного відшкодування майбутнього податкового періоду: як при погашенні позитивних нарахувань наступного періоду так і при прийнятті платником рішення про декларування суми ПДВ до відшкодування з бюджету.

Також за висновками контролюючого органу, оскільки таке декларування дає змогу проводити відповідні маніпулювання податковою звітністю з метою мінімізації поточних зобов'язань та штучного створення "потрібної" суми бюджетного відшкодування та з метою недопущення втрат бюджету згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 наказу Державної податкової служби України від 19.06.2012 № 522 "Про затвердження регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість" у ході визначення правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту вживаються заходи щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, або проведення зустрічних перевірок і Податкового кодексу України. Згідно пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта гости що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З урахуванням наведеного, контролюючим органом в акті перевірки відображено висновок про те, що підтвердження правомірності нарахування від'ємного значення, здійснюється після отримання підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту, шляхом отримання відповідей на надіслані запити про проведення зустрічних звірок по ланцюгу постачання. Таким чином, до надходження відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок сума задекларованого підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту задекларована по декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 129254 грн. вважається не підтвердженою.

З урахуванням вказаних висновків Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення від 09.10.2012 №0000371555/196 яким ТОВ "МіС" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 129254 грн. (а.с. 15, т.1).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про те, що до надходження відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок сума задекларованого ТОВ «МіС» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задекларована по декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 129254 грн. вважається не підтвердженою.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

20 серпня 2012 року ТОВ "МіС" до Кременчуцької ОДПІ подано декларацію із податку на додану вартість за липень 2012 року вх. № 9050339397, де, зокрема, в рядку 19 задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду у розмірі 129254 грн. (а.с. 88-89, т.1).

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні перевірки, які проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. (ст. 76 ПК України). Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, завданням камеральної перевірки є перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок).

Тобто, внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє лише арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 № 06-10/167 під терміном "арифметична помилка або описка" слід розуміти помилки, або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).

Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Із змісту акту камеральної перевірки слідує, що в ході перевірки не встановлено арифметичних помилок та описок або методологічних помилок, допущених при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "МіС" за липень 2012 року.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що до надходження відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок сума задекларованого ТОВ "МіС" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту вважається не підтвердженою.

Пунктами 200.1.,200.2,200.3. статті 200 Податкового кодексу України, встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведених норм податкового законодавства слідує, що, зокрема, право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніш виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду, а отже при декларуванні від'ємного значення звітного податкового періоду липня 2012 року в діях позивача немає порушень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем спірна сума не заявлялась до бюджетного відшкодування, а була віднесена до рядка 20.2 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Контролюючим органом в акті перевірки не відображено порушень позивачем податкового законодавства, в тому числі, і правил формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Приймаючи до уваги, що податковим органом порушень позивачем податкового законодавства не зафіксовано, то висновок, викладений в акті перевірки, є безпідставним, оскільки при проведенні камеральної перевірки податковий орган не перевіряє та не має підстав перевіряти умови ведення господарської діяльності.

Інших підстав для здійснення контролюючим органом зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування або від'ємного значення суми податку на додану вартість платником податку відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність викладених в акті перевірки висновків відповідача, а отже і прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0000371555/196.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-1670/6800/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.