Постанова № 29578043, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 2а-1670/6091/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сласт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. по справі № 2а-1670/6091/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сласт"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сласт" (далі - ТОВ «Сласт», позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС, відповідач) про визнання рішення нечинним.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 р. по справі № 2а-1670/6091/12 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних питань норми матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сласт" зареєстровано 18.06.2006 р. Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, з 21.08.2006 р. перебуває на обліку в органах державної податкової служби, станом на 16.07.2012 р. перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава та є платником податку на додану вартість свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100086287 від 28.12.2007 р.

В період з 16.07.2012 р. по 01.08.2012 р. працівниками ДПІ у м. Полтава проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сласт" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 01.08.2012 р. № 2183/15-3/34548814, яким зокрема зафіксовано порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за квітень 2012 р. на суму 298 462 грн.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 р. № 0000291507 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 298 462,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про порушення позивачем встановленого чинним законодавством строку на отримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки про залишок від'ємного значення податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає до включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) сума від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 298426,00 грн. виникла за період серпень, жовтень, грудень 2007 р. та січень, грудень 2008 р., а відповідно і право на бюджетне відшкодування по від'ємному значенню виникло за липень 2007 р. у серпні 2007 р., за жовтень 2007 р. у листопаді 2007 р., за грудень 2007 р. у січні 2008 р., за січень 2008 р. у лютому 2008 р., за грудень 2008 р. у січні 2009 р., проте ТОВ «Сласт» , як платник податку вказаним правом не скористався, пропустивши строк на подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, встановлений підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України у 1095 днів з моменту здійснення такої переплати, або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на вищевказані норми законодавства є помилковим, оскільки цими нормами строк давності для від'ємного значення суми ПДВ не встановлюється.

Згідно п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, зі змісту зазначеного пункту вбачається, що він стосується надміру сплачених грошових зобов'язань, які платник податку хоче повернути або відшкодувати, а отже цей пункт обмежує право платника податку скористатися своїм правом на повернення або відшкодування грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, для застосування норми встановленої п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України повинне бути надміру сплачене грошове зобов'язання - зайво зарахована до відповідного бюджету сума коштів.

Колегія суддів вважає, що, оскільки, у спірних взаємовідносинах є залишок від'ємного значення суми ПДВ і відсутні зайво зараховані до бюджету суми коштів, то норма передбачена п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України застосуванню не підлягає.

Зі змісту ст. 200 Податкового кодексу України випливає, що від'ємне значення суми ПДВ - від'ємна різниця між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного (податкового) періоду.

Відповідно декларації з ПДВ (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492) від'ємне значення відображається у рядках 19, 21, 22, 24. Ця форма декларації застосовується з податкових періодів 2012 р., тобто в період проведення податкової перевірки. Відповідно декларації з ПДВ (за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 166), яка діяла в період до 01.01.2011 р., тобто в період, коли виникло від'ємне значення, останнє відображалося у рядках 18.2, 21. 23, 24, 26.

Згідно п. «б» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, у наступному податковому періоді ця сума у складі податкового кредиту зменшує податкові зобов'язання такого податкового періоду, без обмеження строком давності, до повного погашення від'ємного значення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до 01.01.2011 р., тобто в період виникнення спірних сум від'ємного значення ПДВ (2007-2008 р.р.) особливості сплати ПДВ, поводження з від'ємним значенням суми ПДВ, бюджетним відшкодуванням сум ПДВ, регламентувалося в першу чергу Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а також Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Порядок поводження з від'ємним значенням суми ПДВ, з бюджетним відшкодуванням регламентовано п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Зміст цього пункту в частині поводження з від'ємним значенням суми ПДВ тотожний ст. 200 Податкового кодексу України і встановлює, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування звітного періоду, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. У вказаних нормах відсутні будь-які посилання на термін давності.

Отже, порядок поводження з від'ємним значенням суми ПДВ в частині відсутності строку давності, як до 01.01.2011 р. ( на момент, коли виникло спірне від'ємне значення - у 2007-2008 р.р.). так і після цієї дати (на момент, коли від'ємне значення відображалося у декларації з ПДВ - квітень 2012 р.) залишився незмінним.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000291507 від 10.08.2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сласт" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. по справі № 2а-1670/6091/12 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сласт" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 р.№ 0000291507 винесене Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби .

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 11.02.2013 р.