Ухвала суду № 29577956, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-7498/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Гусарової В.В.

представника відповідача Удовіченка К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-7498/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Інбітек"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Інбітек", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000012220 від 26.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року адміністративний позов "Проектно-будівельна компанія "Інбітек" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0000012220 від 26.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4351052,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 2900701,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями на суму 1450351,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Інбітек" (код ЄДРПОУ 34859664, юридична адреса: м.Харків, просп. Тракторобудівників, 92, кв. 94) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна Компанія "Інбітек" (код ЄДРПОУ 34859664) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) та ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 36987611) за період з 01.09.2011 по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №665/23/34859664 від 06.03.2012 року (т.1 а.с.14 - 36).

У відповідності до висновків акту перевірки, податковим органом встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства: п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3564457 грн. в тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 3564457 грн.; п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму сумі 2900701 грн., в тому числі: за жовтень 2011 року в сумі 196414 грн., за листопад 2011 року в сумі 1538706 грн., за грудень 2011 року в сумі 116581 грн.

На підставі встановлених в акті перевірки №665/23/34859664 від 06.03.2012 року порушень, ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000012220 від 26.03.2012 року (у повідомленні помилково вказано дату винесення 26.03.2011р.), яким ТОВ "Проектно-Будівельна Компанія "Інбітек" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4351052,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 2900701,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями на суму 1450351,00 грн. (т.1, а.с.37).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 ПК України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Проектно-Будівельна Компанія "Інбітек" у перевіряємий період уклало з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) наступні договори:

- договір підряду №01/11 від 05.01.2011р. на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон до "ЄВРО-2012" за адресою: будівництво стадіону по вул.Стрийскої-Кільцевої у м.Львові, будівництво Проектованої дороги №6, 7, 8 (т.1 а.с. 141 - 150);

- договір №02/11 від 01.02.2011р., об'єкт - "Реконструкція аеродрому ДП "Міжнародний аеропорт Львів", характер будівництва - реконструкція, а саме: виконання робіт з водовідведення (т.1 а.с. 151 - 157);

- договір № 03/11 від 01.02.2011р, об'єкт - "Реконструкція аеродрому "Міжнародний аеропорт Харків (Основа)", характер будівництва - реконструкція, а саме: облаштування водовідводу (т.1 а.с.158 - 166).

Як вбачається з акту перевірки №665/23/34859664 від 06.03.2012 року (абз.2 стор.9), ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" було видано ліцензію на здійснення господарської, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АВ №514908 відповідно до наказу Інспекції ДАБК в Харківській області №5-Л від 22.03.2010 року.

За фактом проведених будівельних робіт сторонами складено акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме: за договором №01/11 від 05.01.2011 року на суму без ПДВ - 411516,27 грн. (сума ПДВ - 82303,25 грн.), за договором №02/11 від 01.02.2011 року на суму без ПДВ - 2097740,56 грн. (сума ПДВ - 419548,12 грн.), за договором №03/11 від 01.02.2011 року на суму без ПДВ - 3300945,73 грн. (сума ПДВ - 660189,15 грн.).

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві NКБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та NКБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Дослідивши надані до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних позивачем та ТОВ "Промбуд - Монтажінвест", колегія суддів зазначає, що оформлені сторонами договорів підряду первинні документи відповідають вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009 р.

Крім того, на виконання вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, судом апеляційної інстанції витребувано у позивача додаткові докази на підтвердження обставин реальності вчинених господарських операцій з ТОВ "Промбуд - Монтажінвест", а саме: акти списання будівельних робіт, штатний розпис ТОВ "Інбітек", що свідчить про наявність на підприємстві штатних посад водіїв, договори оренди транспортних засобів від 22.04.2011 року та 10.05.2011 р., укладені між ТОВ "Інбітек" та ФО-П ОСОБА_3, копії товарно-транспортних накладних, згідно яких відбувалась поставка будівельних матеріалів, що містять певні недоліки.

При цьому, колегія суддів зауважує, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, ненадання або недоліки такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Також у період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року між позивачем, ТОВ "ПБК "Iнбiтек" (в якості Покупця) та ТОВ "Промтехноопт" (в якості Постачальника) було укладено письмові правочини у формі договорів поставки, предметом яких є обов'язок Постачальника передати у власність Покупця, а обов'язком Покупця прийняти та сплатити Постачальникові за наступний товар: промислове обладнання (насосна та запірна арматура, електросвітлотехнічні товари, кабельно-провідникова продукція, обладнання для очищення стічних вод і т.п.); будівельно-монтажні матеріали, вироби і пристосування в асортименті.

Згідно відомостей викладених в акті перевірки №665/23/34859664 від 06.03.2012 року, податковим органом встановлено неправомірність відображення позивачем у податковому обліку взаємовідносин з підприємством ТОВ "Промтехноопт" по наступним договорам: № 030 від 10.02.2011р.; № 157 від 01.09.2011р.; № 180 від 05.10.2011р.; № 198 від 18.11.2011р.; № 216 від 06.12.2011р.

В межах договору №030 від 10.02.2011р. були проведені господарські операції з постачання будматеріалів, які оформлені видатковими накладними:

- № 303 від 09.09.2011р. на суму 588833.02 грн., податковою накладною №405 від 09.09.11р. на загальну суму 588833.02 грн. (в тому числі ПДВ - 98138.84 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 09/09-1 від 09.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.

- № 307 від 12.09.2011р. на суму 589653.00 грн., податковою накладною № 436 від 12.09.2011р. на загальну суму 589653.00 грн. (в тому числі ПДВ - 98275.50 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 12/09-1 від 12.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 311 від 13.09.2011р. на суму 548653.00 грн., податковою накладною №490 від 13.09.2011р. на загальну суму 548653.00 грн. (в тому числі ПДВ - 91442.17 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 13/09-1 від 13.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 320 від 15.09.2011р. на суму 497919.24 грн., податковою накладною № 560 від 15.09.2011р. на загальну суму 497919.24 грн. (в тому числі ПДВ - 16909,50 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 15/09-1 від 15.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 323 від 16.09.2011р. на суму 581018.71 грн., податковою накладною № 589 від 16.09.2011р. на загальну суму 581018.71 грн. (в тому числі ПДВ - 96836.45 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 15/09-1 від 15.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 328 від 19.09.2011р. на суму 598677.40 грн., податковою накладною № 625 від 19.09.2011р. на загальну суму 598677.40 грн. (в тому числі ПДВ - 99779.57 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 19/09-1 від 19.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.

- № 333 від 20.09.2011р. на суму 581018.71 грн., податковою накладною № 667 від 20.09.2011р. на загальну суму 581018.71 грн. (в тому числі ПДВ - 99800.00 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 19/09-1 від 19.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.

- № 337 від 21.09.2011р. на суму 555537.94 грн., податковою накладною № 703 від 21.09.2011р. на загальну суму 555537.94 грн. (в тому числі ПДВ - 92589.66 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 19/09-1 від 19.09.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 372 від 03.10.2011р. на суму 591423.07 грн., податковою накладною № 57 від 03.10.2011р. на загальну суму 591423.07 грн. (в тому числі ПДВ - 98570.52 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 03/10-2 від 03.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 375 від 04.10.2011р. на суму 594490.61 грн., податковою накладною № 140 від 04.10.2011р. на загальну суму 594490.61 грн. (в тому числі ПДВ - 99081.77 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 04/10-1 від 04.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 379 від 05.10.2011р. на суму 594780.00 грн., податковою накладною № 178 від 05.10.2011р. на загальну суму 594780.00 грн. (в тому числі ПДВ - 99130.00 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 04/10-1 від 04.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 383 від 06.10.11р. на суму 597310.80 грн., податковою накладною № 205 від 06.10.2011р. на загальну суму 597310.80 грн. (в тому числі ПДВ - 99551.80 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 04/10-1 від 04.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 388 від 07.10.2011р. на суму 594385.04 грн., податковою накладною № 236 від 07.10.11р. на загальну суму 594385.04 грн. (в тому числі ПДВ - 99064.17 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 06/10-3 від 06.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 393 від 10.10.2011р. на суму 594385.04 грн., податковою накладною № 264 від 10.10.2011р. на загальну суму 594385.04 грн. (в тому числі ПДВ - 99064.17 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 06/10-3 від 06.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.

- № 403 від 11.10.2011р. на суму 592891.27 грн., податковою накладною № 305 від 11.10.2011р. на загальну суму 592891.27 грн. (в тому числі ПДВ - 98815.21 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 11/10-1 від 11.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 412 від 12.10.2011р. на суму 588392.98 грн., податковою накладною №333 від 12.10.2011р. на загальну суму 588392.98 грн. (в тому числі ПДВ - 98065.50 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 11/10-1 від 11.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 415 від 13.10.2011р. на суму 550931.95 грн., податковою накладною № 363 від 13.10.2011р. на загальну суму 550931.95 грн. (в тому числі ПДВ - 91821.99 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 11/10-1 від 11.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 484 від 01.11.2011р. на суму 584673.49 грн., податковою накладною № 39 від 01.11.2011р. на загальну суму 584673.49 грн. (в тому числі ПДВ - 97445.58 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 31/10-3 від 31.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 487 від 02.11.2011р. на суму 578366.22 грн., податковою накладною № 117 від 02.11.2011р. на загальну суму 578366.22 грн. (в тому числі ПДВ - 96394.37 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 31/10-3 від 31.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 490 від 03.11.2011р. на суму 592029.60 грн., податковою накладною № 156 від 03.11.2011р. на загальну суму 592029.60 грн. (в тому числі ПДВ - 98671.60 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 31/10-3 від 31.10.11 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 493 від 04.11.11р. на суму 258993.50 грн., податковою накладною № 183 від 04.11.2011р. на загальну суму 258993.50 грн. (в тому числі ПДВ - 43165.58 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 31/10-3 від 31.10.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 512 від 01.12.2011р. на суму 583270.65 грн., податковою накладною № 12 від 01.12.2011р. на загальну суму 583270.65 грн. (в тому числі ПДВ - 97211.77 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 01/12-1 від 01.12.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 520 від 02.12.2011р. на суму 536945.41 грн., податковою накладною № 95 від 02.12.2011р. на загальну суму 536945.41 грн. (в тому числі ПДВ - 89490.90 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 01/12-1 від 01.12.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 527 від 05.12.2011р. на суму 574565.15 грн., податковою накладною № 131 від 05.12.2011р. на загальну суму 574565.15 грн. (в тому числі ПДВ - 95760.86 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 05/12-1 від 05.12.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 532 від 06.12.2011р. на суму 562564.16 грн., податковою накладною № 157 від 06.12.2011р. на загальну суму 562564.16 грн. (в тому числі ПДВ - 93760.69 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 05/12-1 від 05.12.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 540 від 07.12.2011р. на суму 584545.38 грн., податковою накладною № 187 від 07.12.2011р. на загальну суму 584545.38 грн. (в тому числі ПДВ - 97424.23 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 05/12-1 від 05.12.2011 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 544 від 08.12.11р. на суму 599521.10 грн., податковою накладною № 219 від 08.12.11р. на загальну суму 599521.10 грн. (в тому числі ПДВ - 99920.18 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 05/12-1 від 05.12.11 виписана на директора Колісник В.І.;

- № 551 від 09.12.2011р. на суму 501547.12 грн., податковою накладною № 241 від 09.12.2011р. на загальну суму 501547.12 грн. (в тому числі ПДВ - 83591.19 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 05/12-1 від 05.12.2011 виписана на директора Колісник В.І.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжних доручень, що підтверджується матеріалами справи.

В межах договору №157 від 01.09.2011р. були проведені господарські операції з постачання будматеріалів, які оформлені видатковими накладними:

- №157-1И від 06.09.2011р. на суму 174098.97 грн., податковою накладною № 306 від 06.09.11р. на загальну суму 174098.97 грн. (в тому числі ПДВ - 29016.50 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність №06/09-1 від 06.09.11 виписана на директора Колісник В.І.

- № 157-2И від 07.09.11р. на суму 310002.63 грн., податковою накладною № 351 від 06.09.11р. на загальну суму 310002.63 грн. (в тому числі ПДВ - 51667.11 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 07/09-1 від 07.09.11 виписана на директора Колісник В.І.

В межах договору №157 від 01.09.2011 були проведені господарські операції по оплаті зобов'язань вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжного доручення № 981 від 30.11.11 на загальну суму 484101.60 грн. (в тому числі ПДВ - 80683,60 грн.).

В межах договору № 173 від 03.10.2011 були проведені господарські операції з постачання будматеріалів, які оформлені видатковими накладними: № 173-1И від 03.10.2011р. на суму 264318.52 грн., податковою накладною № 106 від 03.10.11р. на загальну суму 264318.52 грн. (в тому числі ПДВ - 44053.09 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 03/10-1 від 03.10.11 виписана на директора Колісник В.І.

В межах договору № 173 від 03.10.2011 були проведені господарські операції по оплаті зобов'язань вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжного доручення № 983 від 30.11.2011 на загальну суму 264318.52 грн. (в тому числі ПДВ - 44053.09 грн.).

В межах договору № 180 від 05.10.2011 були проведені господарські операції з постачання промислового обладнання (насоси, комплектуючі), які оформлені видатковими накладними: № 180-1И від 05.10.11р. на суму 55198.80 грн., податковою накладною № 187 від 05.10.11р. на загальну суму 55198.80 грн. (в тому числі ПДВ - 9199.80 грн.).

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 05/10-2 від 05.10.11 виписана на директора Колісник В.І.

В межах договору № 180 від 05.10.2011 були проведені господарські операції по оплаті зобов'язань вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжного доручення № 983 від 30.11.11 на загальну суму 55198.80 грн. (в тому числі ПДВ - 9199.80 грн.).

В межах договору № 198 від 18.11.2011 були проведені господарські операції з постачання промислового обладнання (насоси, електродвигун), які оформлені видатковими накладними: № 198-1И від 18.11.2011р. на суму 31992.00 грн., податковою накладною № 452 від 18.11.11р. на загальну суму 31992.00 грн. (в тому числі ПДВ - 5332.00 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 18/11-1 від 18.11.2011 виписана на директора Колісник В.І.

В межах договору № 198 від 18.11.2011 були проведені господарські операції по оплаті зобов'язань вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжного доручення № 1019 від 21.12.2011 на загальну суму 31992.00 грн. (в тому числі ПДВ - 5332.00 грн.).

В межах договору № 216 від 06.12.11 були проведені господарські операції з постачання будматеріалів, які оформлені видатковими накладними: № 216-1И від 15.12.11р. на суму 17400.00 грн., податковою накладною № 327 від 15.12.11р. на загальну суму 17400.00 грн. (в тому числі ПДВ - 2900.00 грн.). Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується виписаними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність № 15/12-1 від 15.12.11 виписана на директора Колісник В.І.

В межах договору №216 від 06.12.2011 були проведені господарські операції по оплаті зобов'язань вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжного доручення № 1120 від 05.03.2012 на загальну суму 17400.00 грн. (в тому числі ПДВ - 2900.00 грн.).

Перелічені товарно-матеріальні цінності були використані позивачем при будівництві об'єктів: стадіону по вул. Стрийскої-Кільцевої у м. Львові та проектованої дороги № 6, 7, 8 до нього; реконструкції аеродрому ДП "Міжнародний аеропорт Львів" та реконструкції аеродрому "Міжнародний аеропорт Харків (Основа)".

З пояснень представника позивача встановлено, що отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 20.5 - будівельні матеріали та 28.1 - товар (промислове обладнання (насоси, електродвигун, комплектуючі). Матеріали відвантажувались зі складу ТОВ "Промтехноопт" в м. Мерефа, Залізничний тупик 32 і вивозились відразу на будівництво об'єкта в м. Львів. Матеріали перевозились транспортом підприємства ТОВ "ПСК "ІНБІТЕК". По прибуттю на об'єкт матеріал відвантажувався і зберігався на будівельному майданчику. У процесі будівництва матеріали списувалися згідно актів списання будівельних матеріалів по кожному об'єкту будівництва. По мірі виконання будівельно-монтажних робіт з субпідрядниками підписувалися Акти виконаних робіт, які здавалися Замовнику.

Отже, колегія суддів зазначає, що оформлені сторонами договорів поставки первинні документи відповідають вимогами ч. 2 ст. 9 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - вимогам пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції за договорами поставки, укладеними між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Слід відмітити, що як позивач, так і вищевказаний контрагент позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мав відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів.

При цьому, як вбачається з акту перевірки №665/23/34859664 від 06.03.2012 року висновки відповідача про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту ґрунтуються виключно на підставі актів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, а саме:

- акт №249/23-03-05/36987611 від 13.12.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" за період вересень-жовтень 2011р., отриманий в електронному вигляді з ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова листом №7065/7/23-0312 від 13.12.2011р.;

- акт №42/15-02-36/36987611 від 26.01.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" за період листопад 2011р., отриманий в електронному вигляді з ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова листом №369/7/18-22 від 01.02.2012р.;

- акт №324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" за період вересень, жовтень 2011р, отриманий в електронному вигляді з ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова листом №6554/7/23-03-12 від 17.11.2011р.;

- акт №41/15-02-36/37092055 від 26.01.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" за період листопад 2011 року, отриманий в електронному вигляді з ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова листом №368/7/18-22 від 01 02.2012р.;

- акт №94/23-02-05/37092055 від 20.02.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" за період грудень 2011р. отриманий в електронному вигляді з ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова листом №368/7/18-22 від 01.02.2012р.

Інших обставин не здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів ТОВ "ПБК "Iнбiтек" з ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" та ТОВ "Промтехноопт", відповідачем в акті перевірки №665/23/34859664 від 06.03.2012 року не вказано.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірки відповідачем досліджувались первинні документи ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" та ТОВ "Промтехноопт" на підтвердження реальності здійснених правочинів, натомість, усі документи, що підтверджують обставини здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності в розрізі відносин з позивачем, наявні в матеріалах справи.

Крім того, матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими б ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" та ТОВ "Промтехноопт" були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" та ТОВ "Промтехноопт" викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначена правова позиція цілком узгоджується з рішенням Верховного Суду України від 31.01.2011 р. у справі №21-42а10 за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки №665/23/34859664 від 06.03.2012 року порушень та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0000012220 від 26.03.2012 року належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000012220 від 26.03.2012 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-7498/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.